Банківські системи зарубіжних країн - Мельник П.В. -
ЧАСТИНА V. МІЖНАРОДНА БАНКІВСЬКА СИСТЕМА

Нужен натяжной потолок в Киеве, Ирпене, Буче? тогда тебе сюда SkyKey
STOP! Тебе нужен реферат, курсовая, дипломная работа? тогда нажми КЛАЦ Промокод на скидку 5% для пользователей нашего сайта fr054-330

Після Другої світової війни розлад міжнародної і національних валютно-кредитних систем, а також вкрай складне становище в народному господарстві країн, що воювали, зумовили необхідність мобілізації національних фінансових ресурсів цих держав і впровадження колективних заходів для ліквідації наслідків війни. З цією метою на Міжнародній валютно-фінансовій конференції ООН, що відбулася в 1944 р. у Бреттон-Вудсі (США), було ухвалено рішення про створення кредитних інститутів глобального значення, а саме: Міжнародного валютного фонду (далі - МВФ) як спеціалізованого органу ООН - для відновлення і стабілізації міжнародної і національних валютно-фінансових систем і Міжнародного банку реконструкції і розвитку (далі - МБРР) - для сприяння приватному капіталу в розширенні інвестиційного кредитування.

У процесі стабілізації національних економік європейських країн, розширення міжнародних економічних зв'язків та інтернаціоналізації господарського життя у світі відбувалися зміни в діяльності МВФ і МБРР. Ці міжнародні організації стали більше приділяти уваги організації допомоги країнам з подолання кризових явищ, які виникали під час структурних перебудов їх економіки, а також значно розширили фінансове сприяння країнам, що отримали державну незалежність, з метою прискорення темпів їх економічного розвитку. Крім того, збільшилось коло питань у валютно-кредитній сфері як на міжнародній арені, так і в окремих регіонах, які необхідно було вирішувати світовому співтовариству. Також цей процес викликав потребу у створенні регіональних банків довгострокового кредитування.

У результаті, якщо в довоєнні роки існував лише Банк міжнародних розрахунків у Базелі (Швейцарія), то на сьогодні функціонує система міжнародних валютно-кредитних організацій як глобального (Світовий банк), так і регіонального характеру (Азіатський банк розвитку, Міжамериканський банк розвитку, Африканський банк розвитку, Європейський банк реконструкції і розвитку тощо).

Нині налічується декілька тисяч міжнародних організацій, що функціонують на користь забезпечення політичної, економічної стабільності і суспільного добробуту в усьому світі.

Інституцій на структура міжнародних фінансових відносин також включає численні організації, які займають важливе місце в системі міжнародних економічних зв'язків. їх створення - це результат пошуку ефективних засобів для вирішення надзвичайних або кризових ситуацій в усьому світі. Можливо виділити декілька об'єктивних причин виникнення даних кредитних систем:

• посилення взаємозалежності між державами, що виявляється в нових формах суперництва у сферах економіки, політики, культури;

• розвиток міждержавного регулювання світових господарських зв'язків, у т.ч. фінансових відносин;

• необхідність сумісного вирішення проблем нестабільності світової економіки, включаючи світову валютну систему, світові ринки валют, кредитів, цінних паперів, золота;

• проведення загальної політики макроекономічної перебудови, викликаної дією докорінних змін у структурі світової економіки, прискореним розвитком ринків капіталу та їх тенденцією до інтеграції.

Специфічними причинами створення регіональних банків розвитку країн потрібно назвати: завоювання політичної незалежності цими країнами; підвищення їх ролі в міжнародних економічних відносинах; тенденція до регіональної співпраці та економічної інтеграції з метою вирішення проблем національної економіки.

Цілями створення міжнародних фінансових інститутів є:

• вивчення і вживання заходів з найбільш важливих питань міжнародних фінансів і світової економіки;

• здійснення міждержавного фінансового і валютно-кредитного регулювання;

• колективна розробка і координація стратегії й тактики світової валютно-кредитної та фінансової політики;

• забезпечення стабілізації валют;

• усунення торговельних бар'єрів і сприяння широкому товарообміну між державами;

• дослідження додаткових можливостей приватного капіталу для розвитку технологічного й економічного прогресу.

Залежно від цілей і ступеня універсальності можна виділити три основні типи міжнародних фінансових і валютно-кредитних установ:

1) організації, які регулюють суперечливу цілісність усесвітнього господарства, забезпечуючи в цілому безперебійне функціонування фінансово-валютних відносин;

2) механізми налагодження співпраці між країнами, розгляд і винесення ухвал з міжнародних спірних питань;

3) організації, що забезпечують збір, вивчення і аналіз інформації щодо актуальних фінансових та валютно-кредитних проблем, розробку рекомендацій щодо їх усунення.

Розділ 17. Європейська банківська система
17.1. Історичні передумови розвитку Європейської системи центральних банків
17.2. Характеристика діяльності Системи
17.3. Основні принципи стратегії валютної політики Європейського центрального банку
17.4. Взаємозв'язок Європейського центрального банку з іншими наднаціональними органами
Завдання і запитання для самоконтролю
Розділ 18. Група Світового банку
18.1. Історія становлення групи Світового банку
18.2. Формування ресурсів групи Світового банку та його організаційна структура
18.3. Основи діяльності Міжнародного банку реконструкції та розвитку
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2017
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru