Фінанси України та сусідніх держав - Карлін М.І. - 3.4.1. Результати реформування фінансово-економічної системи Білорусі

У 1990 р. за обсягом внутрішнього валового продукту (ВВП) в доларах США, головного показника, який визначає багатство суспільства, Білорусія на 4 % випереджала Україну.

На початку 90-х років XX ст. економіка обох країн зазнала нищівного провалу. Першою вийшла з кризи сусідня Білорусь. За 1995 р. - першу половину 1999 р. ВВП Білорусі зріс на 14 %, Україна ж продовжувала здавати свої позиції - спад ВВП становив 31 %. У 1999 р. економіка Білорусі продовжувала нарощувати свою міць, а економіка України - знову котилися донизу. Фінансова криза другої половини 1998 р. - першої половини 1999 р. також завдала шкоди Україні: у Білорусі ВВП зріс на 8 %, в Україні - скоротився на 5, як наслідок, в 2000 р. ВВП у першої був у 2,5 раза вищий, ніж в другої.

За ще одним показником, який характеризує рівень багатства суспільства, виробництвом основних видів продукції на душу населення, м'яса і субпродуктів першої категорії в Білорусії в 2000 р. вироблялося в 5,86 раза більше, ніж в Україні, масла тваринного - в 3,35, ковбасних виробів - в 6,72 раза, молока - в 1,89, кондитерських виробів - у 1,73, цукру -1,18, яєць - в 2,05 раза більше. За такими виробами, як взуття, тканини трикотаж, ця різниця становила 9-47 разів на користь Білорусії. За цими цифрами - тисячі робочих місць, сотні працюючих підприємств. У Білорусі працюють майже всі заводи і фабрики, які функціонували в 1991 р. В Україні з діючих на той час 28 тис. підприємств у 2000 р. працювало лише 3 тисячі. У Білорусі вчасно виплачували пенсії, заробітну плату; заборгованість по останній в І кварталі 1999 р. становила 12 %, в Україні - більше половини всього фонду оплати пращ. До того ж за купівельною спроможністю середня заробітна плата в Україні в 1999 р. становила лише 67 % від білоруської. Суттєвою була різниця в оплаті комунальних послуг. Так, за трикімнатну квартиру в Білорусі сім'я, двоє членів якої працює, платила лише 4 % своєї заробітної плати, в Україні - 25 %.

Інфляція в 1999 р. була незрівнянно вищою в Білорусі, ніж в Україні. Білоруські гроші на міжнародному фінансовому ринку нічого не коштували. За долар давали 700 тис. руб. Деномінація, розпочата урядом, зменшила на місцевих грошах лише кількість нулів (1:1000). Але ж уряд там індексував заробітну плату. Ціни на основні продовольчі товари з червня 1998 до червеня 1999 р. зросли в Білорусі в 4,54, продовольчі - у 4,24 раза. А фактично виплачена у травні 1999 р. заробітна плата була вищою, ніж травнева 1998 р. у 4,5 раза. Якщо врахувати, що основний стрибок цін на непродовольчі товар був пов'язаний із зростанням цін на пальне в 5,8 раза, тютюнові вироби - в 4 рази, то реальна купівельна спроможність більшості працівників в цей час зросла на 9,9 %. Реальна заробітна плата в Білорусії в 1998 р. становила 86,2 % до рівня 1990 р., а в Україні 29 % до рівня 1991 р.

За офіційними даними, з 1994 р. у Білорусі вдалося подолати початі шокові реформи, не допустити грабіжницької приватизації загальнонародної власності. Держава відіграє активну роль у формуванні ринкових відносин і структурній перебудові економіки. Білоруській економіці властиве гнучке поєднання ринкових принципів господарювання в дрібному і середньому виробництві та сфері послуг і ціноутворення на споживчі товари. Держава суворо контролює ситуацію в ціноутворювальних сферах економіки (газо- й електропостачання, поштовий і телефонний зв'язок, транспорт, оренда приміщень для заняття підприємницькою діяльністю тощо).

У Білорусії зовсім не відмовлялися від використання позитивного закордонного досвіду з акціонування частини державної власності, однак там повністю врахували негативний досвід Росії та України, де приватизація була, з деякими винятками, приватизацією для обраних.

У результаті реформування своєї промисловості Білорусія змогла вийти на світові ринки з цілком конкурентоспроможною продукцією. Так, БєлАЗ контролює 30 % світового ринку важких самоскидів і великовантажних автомобілів для кар'єрів. Мінський тракторний завод випускає близько 30 тис. тракторів на рік, що більше, ніж у всіх інших країнах СНД, разом узятих.

2004 р. у Білорусі зібрано найбільший в історії країни врожай - 7 млн т зерна, з хлібом, вирощеним на присадибних ділянках, - майже 8 млн т (на 10 млн населення). П'яту частину своєї сільгосппродукції Білорусь направляє до Росії.

За 10 років президентства 0. Лукашенка ВВП Білорусі виріс на 80 %, тоді як в Росії за цей час він збільшився на 27,7 %, в Україні - на 11,4 %. У 2004 р. зростання ВВП становило майже 11 %. Обсяг виробництва у промисловості збільшився на 16 % ,у будівництві - на 15, у сільському господарстві - більш як на 12 %.

На кінець 2004 р. середня заробітна плата досягла 195 дол. на місяць, а 2010 р. її планується збільшити до 500 дол. Уряд виділяє на соціальні потреби набагато більшу частину бюджету, ніж в інших країнах СНД: понад 7 % на освіту, близько 5 - на охорону здоров'я, більше 3 % - на науку.

Офіційний рівень безробіття в Білорусії становить 1,5 %. Середня заробітна плата виросла у 2004-2005 рр. на 55 дол. і становила 205 дол. За цей же період пенсія виросла до 98 дол.

Представники опозиції заперечують ці досягнення влади, яка досить часто фальсифікує офіційні дані.