Фінансова система України - Карлін M.I. -
1.4. Необхідність і проблеми розробки тендерних бюджетів в Україні

За останні роки ініціативи щодо підтримки тендерної рівності в Україні було зосереджено на соціально-економічних факторах, а на сьогодні тендерні аспекти управління стають ключовими для ефективного та стабільного розвитку суспільства.

У процесі підготовки конференції "Жінки-2000" (Пекін + 5) багато урядів із різних країн світу підготували звіти щодо прогресу фінансування програм із розвитку й підтримки жінок та із фінансування заходів реалізації Платформи дій, в яких було відображено створення національних механізмів. Так, у Словаччині з 1995 р. збільшилося фінансування жіночих програм; в Албанії, Литві, Словенії та Польщі фінансування залишилося на попередньому рівні; в Україні та Росії зафіксовано зменшення фінансування жіночих програм.


ПоказникБазовий сценарійКонсервативний сценарій
2006 р.2007—2010 рр.2011—2015 рр.2006 р.2007—2010 рр.2011—2015 рр.
1234567
Реальний ВВП, % зрос­тання2,54,94,61,03,02,5
ВВП на одну особу, дол. США41443218
Споживання, % зростання3,94,23,90,92,01,8
Інвестиції, % зростання3,710,05,01,84,02,9
3 них: приватні інвестиції, % ВВП3,27,15,40,24,02,7
Реальна заробітна плата, % зростання9,07,06,25,04,33,5
Дефлятор ВВП, % зрос­тання12,38,65,413,810,89,0
Сальдо рахунку поточного платіжного балансу, % ВВП-2,5-4,2-3,9-3,5-3,1-2,4
Валові національні заощадження, % ВВП16,717,018,115,015,716,2
Міжнародні резерви, місяці імпорту за СДФ4,34,14,04,13,53,1
Бюджетні надходження, % ВВП40,939,036,041,339,238,5
3 них: податкові надходження, %35,334,031,935,133,432,9
У тому числі: прямі податки, % ВВП22,921,518,722,921,822,2
непрямі податки, % ВВП12,412,513,212,311,510,6
неподаткові надходження, % ВВП5,60,54,16,25,95,6
Бюджетні видатки, % ВВП43,742,138,944,343,642,2
У тому числі: державні видатки, % ВВП15,415,014,715,615,615,6
державні інвестиції, % ВВП1,93,84,72,0202,0
трансферти капіталу, % ВВП2,11,71,22,42,32,2
поточні трансферти, % ВВП20,618,515,620,619,817,9
субсидії, % ВВП2,51,91,32,52,22,0
Фіскальний баланс, % ВВП-2,7-3,0-2,8-2,8-4,2-3,6
зовнішнє фінансування, % ВВП0,20,90,5-0,10,80,5
місцеве фінансування, % ВВП0,31,72,00,83,12,9
приватизація, % ВВП2,10,40,32,10,30,2


Більшість державних витрат не розподіляється конкретно чоловікам чи жінкам, але вплив державної політики витрат, як і заходи, спрямовані на підвищення державного прибутку, не бувають тендерно нейтральними. Різне соціальне та економічне становище чоловіків та жінок є показником того, що державні бюджети по-різному впливають на чоловіків та жінок.

Гендерний бюджет (ГБ) — це урахування тендерної перспективи в соціально-економічних програмах розвитку громади таким чином, щоб вплив результатів програм на чоловіків та жінок був однаковим. ГБ сприяє ефективнішому використанню ресурсів для досягнення статевої рівності та розвитку людства взагалі.

Необхідність тендерного аналізу місцевих бюджетів пов'язана із затримкою реалізації Платформи дій (Платформу дій розроблено IV Всесвітньою конференцією зі становища жінок) унаслідок розриву між розробленою урядом України демократич­ною політикою та бюджетним фінансуванням заходів. Ці процеси відрізняються один від одного, тому в діях урядових установ відчуваються труднощі в їх поєднанні. Гендерний аналіз бюджетів усіх рівнів допоможе об'єднати ці два процеси та до­сягти ефективності у здійсненні політики урядом. Нація в цілому зазнає збитків унаслідок неспроможності врахування тендерного впливу на державні витрати та прибутки.

Гендерний аналіз місцевих бюджетів можна використати задля перевірки наявності закладених ресурсів на здійснення Національного плану дій (щодо поліпшення становища жінок та сприяння впровадженню тендерної рівності у суспільстві на 2006—2010 pp.) у бюджетах, а також для аналізу адекватності цих ресурсів.

Експертна група ООН із питань національних механізмів упровадження тендерної рівності запропонувала урядам розглянути можливість прийняття тендерного бюджету (згідно з параграфом 69 Платформи дій).

Гендерний бюджет (ГБ):

- не є спеціальним бюджетом для чоловіків чи жінок;

- фокусується на тендерній поінформованості та втіленні тендерного підходу в усіх аспектах складання бюджету на на­ціональному чи місцевому рівнях;

- сприяє активній участі жінок у житті суспільства;

- контролює та оцінює урядові витрати та надходження з тендерного погляду.

Одним із напрямів діяльності Харківського міського жіночого фонду (ХМЖФ) протягом останніх п'яти років є тендерна тематика та поширення інформованості громади з тендерних питань. Експертні соціологічні дослідження з різної тематики дали змогу побачити дійсну картину обізнаності громади, що допомогло в реалізації обласних тендерних проектів. Виявилася необхідність унесення змін до підходу до розробки місцевих бюджетів, щоб урахувати інтереси всіх членів громади.

Аналітики ХМЖФ, розглядаючи бюджети різних країн, які мають тендерні бюджети, дійшли висновку, що є можливість прозоро відстежити категорії громадських витрат у тендерних бюджетах:

§ Категорія 1: витрати, орієнтовані на конкретні групи чоловіків та жінок, хлопчиків та дівчат.

§ Категорія 2: витрати, пов'язані з наданням рівних можливостей у громадському секторі.

§ Категорія 3: головні лінії бюджетних витрат.

В Україні ще немає такого підходу до місцевих бюджетів. Тому ХМЖФ разом із партнерами (депутатами різних рівнів влади, керівниками державних установ, представниками громадських організацій та об'єднань) розробили низку заходів, які допоможуть переоцінити міські бюджети так, щоб громада відчула економічні перетворення та реалізацію проголошеної демократизації суспільства.

Зазначено, що, наприклад, у місцевих бюджетах у регіоні тендерний підхід не враховується:

- при плануванні витрат на вищу освіту (сьогодні більше витрачається на освіту хлопців, ніж дівчат);

- у програмах соціально-економічного розвитку (фінансово не стимулюються цільові підпрограми підтримки жінок у підприємницькій діяльності);

- при розподілі соціальної допомоги (за статистикою жінки отримують на 40 % більше допомоги, ніж чоловіки);

- при плануванні фінансування соціальних програм громад­ських організацій (немає підтримки організацій із розвитку жінок).

В Україні (зокрема в Харкові) до цього проекту не було проведено жодного заходу, що стосувався б пропаганди тендерного бюджету, незважаючи на те, що в цьому є потреба. Такі заходи забезпечують підвищення інформованості громади з питань якості управління та децентралізації. Заплановану ХМЖФ серію заходів із пропаганди розробки та втілення тендерних вставок до бюджету було реалізовано на рівні муніципалітету та області з виходом на національний рівень.

У деяких країнах такі заходи здійснювались урядами, в інших — громадою чи за допомогою соціального партнерства між громадським суспільством та парламентаріями (депутатами).

Заходи, проведені в Харкові з розробки, пропагування інформації про необхідність запровадження тендерних бюджетів, стали унікальним засобом залучення до роботи над місцевими бюджетами всіх зацікавлених осіб громади.

Результати проекту такі:

§ Проаналізовано міські бюджети Харкова за попередні чо­тири роки (1998—2001 pp.) з тендерного погляду.

§ Підвищено поінформованість представників державних установ та неурядових організацій щодо тендерної проблематики.

§ Забезпечено поступове звикання представників органів влади до тендерної тематики та доведено громаді необхідність упровадження тендерних аспектів у головні статті бюджетних витрат міста (розвиток економіки).

§ Розроблено тендерну (економічну) вставку в міський бюджет у вигляді цільової підпрограми "Підтримка та розвиток жіночого підприємництва в місті Харкові" як частини "Еконо­мічної програми розвитку м. Харкова на 2003—2005 pp."

§ Шляхом лобіювання забезпечено прийняття депутатами цільової підпрограми "Розвиток та підтримка жіночого підприємництва" в місті Харкові як частини "Економічної програми розвитку м. Харкова на 2003—2005 pp." (рішення міської ради від 26 червня 2003 p.).

§ Вперше (з ініціативи ХМЖФ) у Харкові в межах "Комплексної програми соціального захисту населення на 2003 р." за підтримки міської ради було прийнято до реалізації соціальні проекти громадських організацій. Зокрема 23 жіночі організації отримали бюджетне фінансування (це є тендерні соціальні вставки у міський бюджет).

§ Розроблено модель соціального партнерства органів самоврядування та неурядових організацій із метою забезпечення прозорості місцевого бюджету.

§ Створено тематичне інформаційне поле у ЗМІ (гендерний бюджет, гендерні вставки до місцевих бюджетів), поширене через органи самоврядування та громадські організації.

Запитання і завдання для самоперевірки

Які е визначення структури фінансової системи України?

Що таке суспільні фінанси? Чи відрізняються вони від дер­жавних фінансів?

Яку роль зможе відіграти адміністративно-територіальна реформа в удосконаленні структури фінансової системи України?

Чи потрібен в Україні Стабілізаційний фонд?

Яка структура державних фінансів України?

Рис. 2.1. Структура та складові державного бюджету
Які принципи треба враховувати при використанні дер­жавних фінансів України?

Чи потрібен гендерний підхід до розробки бюджетів різних рівнів?

Що, на вашу думку, треба зробити, щоб оптимізувати дер­жавні видатки?

Розділ 2. ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ УКРАЇНИ, ЙОГО ФУНКЦІЇ І СТРУКТУРА
2.1. Суть та функції державного бюджету
2.2. Доходи державного бюджету
2.3. Видатки Державного бюджету України
РОЗДІЛ 3. ФІНАНСУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ
3.1. Загальні основи фінансування соціальної сфери
3.2. Фінансування охорони здоров'я
3.3. Фінансування освіти
3.4. Фінансування бюджетних наукових установ
3.5. Фінансування закладів культури і мистецтва