Фінансова система України - Карлін M.I. -
4.1. Економічна сутність державного боргу

4.1. Економічна сутність державного боргу

Державний борг — це сукупність усіх боргових зобов'язань держави перед своїми кредиторами. Величина державного бор­гу, динаміка й темпи його зміни відображають стан економіки і фінансів держави, ефективність функціонування державних структур.

Динаміка державного боргу України наведена в табл. 4.1.

Таблиця 4.1. Державний борг України (1993—2003 pp.), млрд. дол. США

Показник19931994199519961997199819992000200120022003
Зовнішній борг0,43,64,88,28,89,611,512,410,410,110,1
Внутрішній борг0,00,00,02,12,15,43,92,83,83,93,7
Всього0,43,64,810,910,915,015,415,214,214,013,8

Як свідчать дані таблиці, державний борг України у 1993— 2003 pp. зростав, причому зовнішній борг значно перевищував внутрішній. Спостерігалася тенденція до збільшення частки зовнішнього боргу в загальній сумі державного боргу. У наступні роки ситуація дещо поліпшилася.

Економічна суть державного боргу виявляється через такі дві його функції: 1) фіскальну — залучення державою необхідних коштів для фінансування бюджетних видатків; 2) регулюючу — коригування обсягу грошової маси через купівлю-продаж цінних паперів центральним банком країни.

Державні запозичення, на думку доктора економічних наук А.І. Крисоватого, в Україні треба використовувати лише для капіталовкладень у розвиток економіки. Залучення позик із будь-якою іншою метою не тільки не даватиме імпульсу для пожвав­лення економічних процесів, а й буде стримувальним чинником зростання ВВП надалі. Адже не забезпечене розширенням податкової бази обслуговування та погашення державної заборгованості рано чи пізно призведе до загострення бюджетної кри­зи, коли податкових надходжень виявиться замало для фінансування навіть мінімальних видатків держави одночасно зі здійсненням боргових платежів, а розміщувати нові позики ста­не неможливо. Відповідно величина соціальних видатків у жодному разі не повинна перевищувати централізованих за оптимального (з погляду фіскальної достатності, економічної ефективності та соціальної справедливості) рівня оподаткування по­даткових надходжень, що є умовою організації ефективних перерозподільних процесів та, як наслідок, зростання ВВП. Тобто визначені вимогами досягнення стійкого економічного зростан­ня обсяг і структура видатків бюджету хоч і є першоосновою у встановленні меж експансії фіску, проте не можуть бути її са­моціллю, оскільки забезпечують ефективне функціонування держави лише за наявності відповідних джерел покриття. Не покриті податковими надходженнями соціальні видатки та фінансово не забезпечені за рахунок державного запозичення (у разі браку податкових надходжень) видатки розвитку однознач­но потребують перегляду.

Державний борг складається з двох частин залежно від сфе­ри розміщення: внутрішнього і зовнішнього боргу.

В Україні у 1992 р. прийнято Закон "Про державний внут­рішній борг України", яким визначено, що державним внутрішнім боргом України є строкові боргові зобов'язання уряду України у грошовій формі. Державний внутрішній борг гаранту­ється всім майном, що перебуває у загальнодержавній власності.

До складу державного внутрішнього боргу України входять позики уряду і позики, здійснені за безумовної гарантії уряду для забезпечення фінансування загальнодержавних потреб. Державний внутрішній борг України складається із заборгованості минулих років та заборгованості, що виникає знову за борговими зобов'язаннями уряду.

Державний зовнішній борг — це боргові зобов'язання держави перед нерезидентами щодо повернення позичених коштів (основна сума боргу) та відсотків за ними.

У разі зростання зовнішнього боргу країна може потрапити не тільки в економічну, а й у політичну залежність від країни-кредитора. Тому в розвинутих країнах парламенти встановлюють різні обмеження для зовнішніх запозичень уряду. Крім того, зов­нішні запозичення беруть одні уряди, а віддаватимуть інші, що може негативно позначитися на їх політичному майбутньому.

До державного зовнішнього боргу України належать:

1. заборгованість за позиками, наданими міжнародними організаціями економічного розвитку;

2. заборгованість за позиками, наданими іноземними органами управління;

3. заборгованість за позиками, наданими іноземними комерційними банками;

4. зовнішня заборгованість, не віднесена до інших категорій.

Залежно від отримувача кредитних ресурсів державний борг може бути прямий та умовний (гарантований). Прямий державний борг — це борг, що відображає обсяги позичених ресурсів, які надійшли в розпорядження уряду країни. Умовний (гарантований) державний борг — це зобов'язання держави як гаранта повернення ресурсів кредитору в разі неплатоспроможності позичальника (табл. 4.2). Бюджетний кодекс України (ст. 12) передбачає класифікацію державного боргу за типом кредитора та типом боргового зобов'язання.

Ситуація з державним боргом в Україні та країнах ЄС пока­зана в табл. 4.3.

Таблиця 4.2. Умовні зобов'язання держави

ПоказникОбсяг умовних зобов'язань
млн. грн.млн. дол. США% ВВП

у 2005 р.
Явні умовні зобов'язання22 7484 440,25,4
Гарантований державний борг15 0012 9073,6
Зовнішній15 0002 9073,6
Внутрішній10,20
Депозитні рахунки в Ощадному банку6 01711911,4
Депозитні рахунки приватних осіб в "Укрексімбанку"17303420,4
Неявні умовні зобов'язання14948629 60135,7
Ощадний банк (втрачені заощадження вкладників "Ощадбанку" Радянського Союзу)122 12024 18229,2
Облігації компанії "Нафтогаз" / 19 60019012,3
Позики та кредитні лінії компанії "Нафтогаз" / 241418201,0
Київські муніципальні облігації3 0306000,7
Єврооблігації "Укрексімбанку"2 0204000,5
Облігації компанії "Енергоатом" (деноміновані в грн.)500990,1
Облігації "Укрзалізниці" (деноміновані в грн.)500990,1
Чисті борги енергетичних компаній після взаемозаліку / 37 57515001,8
Загальна сума умовних зобов'язань172 23434 04141,1

Джерело: Фіскальний простір для економічного зростання. Огляд державних фінансів України. — К., 2006. — 4 липня.


Таблиця 4.3. Державний борг України і країн ЄС

Показник2000 р.2001 р.2002 р.2003 р.2004 р.2005 р.2000—2005 рр.

(ЄС-8, середнє)
Темпи зростання ВВП, %5,99,25,29,612,12,65,2
Номінальний обмін, курс (ИАН/ И8Б) середній5,45,35,35,35,35,1
Індекс споживчих цін, % зміни28,212,00,85,29,013,65,3
Умови торгівлі

(2000 р. = 100)
100,098,398,099,3104,6112,9
Валові капітало­вкладення, % ВВП19,721,820,220,621,121,825,0
Державний та гаран­тований державою борг, % ВВП45,336,533,529,024,818,729,8
Первинний дефіцит, % ВВП-1,4-1,90,2-0,9-4,4-2,0-1,1
Баланс бюджету розширеного уряду, % ВВП-4,1-1,9-0,2-0,9-4,4-2,7-3,1

4.2. Управління державним боргом та його обслуговування
4.3. Державний борг та фінансування Державного бюджету України
4.4. Проблеми і напрями вдосконалення управління й обслуговування державного зовнішнього боргу України
РОЗДІЛ 5. МІСЦЕВІ БЮДЖЕТИ УКРАЇНИ
5.1. Місцеві бюджети та їх роль у бюджетній системі України
5.2. Проблеми економічної ефективності бюджетного вирівнювання в Україні
5.3. Запозичення фінансових ресурсів органами місцевого самоврядування на внутрішньому і зовнішньому ринках
5.4. Використання зарубіжного досвіду в удосконаленні формування і використання місцевих бюджетів
5.5. Фінансово-економічна безпека регіону
Розділ 6. ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ