Фінансова система України - Карлін M.I. - 5.5. Фінансово-економічна безпека регіону

Під час аналізу економічної ситуації в регіоні вживається термін економічна безпека регіону, під якою розуміють сукуп­ність поточного стану, умов, факторів, що характеризують стабільність і поступальний розвиток економіки регіону, орга­нічно інтегрованої в економіку країни як відносно самостійна структура. На рівні муніципального утворення економічна без­пека передбачає підтримання стабільного розвитку провідних підприємств, що попереджає негативний вплив на умови життя місцевого населення.

Важливою складовою економічної безпеки регіону є фінан­сова, оскільки без належного фінансового забезпечення еконо­міка регіону розвиватися не зможе. Тому можна говорити про фінансово-економічну безпеку регіону.

Завдання, які постають у процесі визначення фінансово-еко­номічної безпеки регіону, є такими:

- визначення та аналіз факторів, здатних впливати на ста­більний розвиток території;

- формування регіональної економічної політики з визна­ченням пріоритетів і перетворень у межах загальнодержавної стратегії економічної реформи;

- недопущення дискримінації з боку загальнодержавних органів стосовно території, забезпечення паритетної участі в реалізації загальнодержавних програм розвитку регіонів, роз­міщення державних замовлень;

- збільшення частки місцевих бюджетів у зведеному бю­джеті хоча б до рівня 50 : 50;

- зменшення дотаційності регіонів.

Роль державних органів у цьому процесі зводиться:

- до здійснення державної підтримки регіонального розвит­ку шляхом реалізації комплексу державних програм;

- розміщення державного замовлення на постачання про­дукції підприємствами регіону для загальнодержавних потреб;

- паритетної участі у великих регіональних інвестиційних проектах;

- рівноправної взаємодії державної і місцевої бюджетних систем, які ґрунтуються на розмежуванні податкових та інших функцій;

- створення належних фінансових умов для розвитку тери­торії;

- вибору обґрунтованої економічної стратегії щодо конкрет­ної території;

- проведення адміністративно-територіальної реформи.

Для характеристики фінансово-економічної безпеки можуть

використовуватися такі показники.

1. Ступінь зношеності основних виробничих фондів, %.

2. Рівень виробничих капіталовкладень на 1 грн. основних фондів.

3. Індекс динаміки обсягів промислового виробництва (1990 р. = 100%).

4. Відношення інвестицій до ВВП, %.

5. Відношення обсягів трансфертів із державного фонду підтримки територій до ВВП, %.

6. Співвідношення індексів зростання доданої вартості те­риторії (ДВТ) та основного капіталу, %.

7. Відносне зменшення зайнятих у науці та науковому обслу­говуванні в загальній кількості зайнятих на території порівня­но з 1990р., %.

8. Відношення податків та інших платежів у бюджет до ВВП території, %.

9. Частка оплати праці у ДВТ, %.

10. Частка не зайнятих трудовою діяльністю громадян, що шукають роботу, в загальній кількості економічно активного населення, %.

11. Відношення різниці між кількістю громадян, що шукають роботу, і заявленою підприємствами і організаціями потребою в працівниках, до загальної кількості зайнятих в економіці, %.

12. Природне скорочення населення, осіб на 100 жителів.

13. Відношення середньої тривалості життя до нормативу, %.

14. Кількість населення з доходами нижчими за мінімальні, в загальній його кількості, %.

15. Частка оплати праці в структурі особистих доходів насе­лення, %.

16. Співвідношення мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму, % .

17. Норми особистих заощаджень (приріст коштів на депозитах і внесках, у цінних паперах, нерухомості, товарах тривалого користування) в особистих доходах, %.

18. Відношення витрат на соціальні програми до ВВП, %.

Особливістю України є те, що за роки незалежності розрив між найбільш розвинутими та найменш розвинутими регіонами де­далі зростає. Насамперед це стосується показника валової доданої вартості (ВДВ). До зони найменш розвинутих територій потрапляють переважно сільськогосподарські території, передусім області Західної України, які потребують значної фінансо­вої підтримки з боку держави.

Запитання і завдання для самоперевірки

1. Які бюджети належать в Україні до місцевих?

2. Яка структура доходів і видатків місцевих бюджетів в Україні?

3. Що таке бюджетне вирівнювання та які проблеми бюджет­ного вирівнювання в Україні ви можете назвати?

4. Для чого здійснюються запозичення фінансових ресурсів органами місцевого самоврядування?

5. Що із зарубіжного досвіду управління місцевими фінансами можна використати в Україні?

6. Які є проблеми у підвищенні фінансово-економічної безпеки вашого регіону?