Фінансова система України - Карлін M.I. - 13.2. Основні напрями забезпечення фінансової безпеки України

Основним елементом забезпечення ефективного функціонування фінансової системи України має бути податкова система. Але це можливо тільки за забезпечення безпеки сфери оподаткування (податкової безпеки). Досягнути останньої можна тільки у разі ліквідації такого явища, як ухилення від оподаткування. Воно, в основному, пов'язане з приховуванням доходів, неподанням фінансової і податкової звітності, незаконним використанням податкових пільг, несвоєчасною сплатою податків, завищенням витрат виробництва тощо. Ухилення від сплати податків є суттєвою загрозою для фінансової безпеки України, оскільки держава недоотримує значні кошти, яких передусім не вистачає на фінансування соціальних програм. Масове ухи­лення від сплати податків у нашій країні можна пояснити надмірним фіскальним характером податкової системи, недосконалістю законодавчої бази, низькою податковою культурою в суспільстві, неналежним виконанням своїх функцій частиною працівників ДПАУ, корумпованістю певних державних службовців тощо. Тому вкрай необхідно прийняти новий Податковий кодекс, лібералізувати податкову систему України, наблизивши її до вимог ЄС.

Зменшення обсягів ухилення від податків знизить відплив фінансів у тіньову економіку, яка в Україні вже перетнула кри­тичний рівень (35—40 % ВВП). Якщо рівень критичної маси такої економіки в країні буде перевищено, тіньова економіка змінює свої характеристики. Вона втрачає автономність і стає органічним елементом відтворювального процесу. Відповідно, вся економіка країни стає хронічно хворою, віртуальною (за визначенням А.С. Гальчинського). Таким чином, уся економіка України сьогодні розвивається не за законами ринкового господарства, а за законами "дикого" капіталізму XIX — початку XX ст. Зрозуміло, що в такому разі необхідне сильне і своєчасне державне втручання в господарські процеси, передусім для припинення "олігархізації" української економіки, для боротьби з відмиванням "брудних" грошей, для недопущення нецільового використання бюджетних коштів (особливо за незаконного відшкодування ПДВ). Такі негативні явища дедалі більше загрожують фінансовій безпеці України, тому доцільно застосувати досвід інших країн у боротьбі з цими проявами тіньової економіки.

Треба пам'ятати, що чимало країн світу відстали у своєму розвитку, своєчасно не зупинивши процеси "олігархізації" своєї економіки. Подібне нині відбувається в Росії, Україні, деяких центральноазіатських республіках колишнього СРСР. Типовим для олігархічного угруповання є наявність політичного синдикату (друковані видання, контроль певних телеканалів, опіка над партіями і блоками партій), представленість у парламенті, в центральних органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування. За оцінками західних експертів, економіку України нині контролюють близько десяти кланів (фінансово-промислових груп), або близько 100 "олігархів". Між ними точиться постійна "війна" за наближеність до представників верхніх щаблів влади, а дехто з них серйозно претендує на вищі посади в державі. Подібні явища відповідають умовам, за яких діє закон Кеннета Ерроу, згідно з яким в умовах незрілої демократії політичні рішення щодо використання бюджету завжди будуть недостатньо ефективними, якщо є більше двох альтернатив його використання. Оскільки рівень демократії в Україні є недостатнім, то можна очікувати неефективне використання значних сум бюджетів різних рівнів. Показовим прикладом є сьогодні ситуація з відшкодуванням ПДВ із бюджету, наданням різноманітних пільг тощо. Досить часто податкові та інші фінан­сові пільги надаються підприємствам та галузям, за якими стоять певні фінансово-промислові групи. У цьому аспекті можна, наприклад, розглядати експеримент у гірничо-металургійному комплексі України, від проведення якого бюджет недоотримав значні суми, хоча сам експеримент сприяв зростанню прибутковості цього комплексу. Але отриманий приріст доходів значною мірою розподілявся між великими акціонерами, найбільшими з яких є представники кількох олігархічних угруповань Донецької, Дніпропетровської, Запорізької областей та м. Києва.

Суттєвим негативним чинником, що послаблює фінансову безпеку України, е корупція влади і бізнесу. За рівнем корупції західні експерти включають нашу країну в десятку найкорумпованіших країн світу. До поширених джерел живлення ко­рупції в Україні фахівці відносять: 1) систему прямого підкупу посадових осіб і політичних діячів; 2) переведення коштів державних підприємств у "дочірні" структури, які створюються родичами керівників державних структур; 3) списання боргів комерційних структур перед державними підприємствами і організаціями; 4) отримання підприємницькими структурами кредитів під гарантії держави та їх неповернення в результаті фіктивного банкрутства.

Одним із головних джерел живлення корупції в світі та в Україні зараз стає "відмивання брудних грошей". Це загрозливе явище може викликати масу проблем щодо забезпечення фінансової безпеки України, оскільки наша країна поступово перетворюється на один зі світових центрів із "відмивання брудних грошей", у тому числі "наркодоларів". США та інші розвинуті країни змушені вимагати від державних чинників України посилити боротьбу з "відмиванням брудних грошей", оскільки в нашій країні ще недостатньо усвідомлена безпека цього явища.

До чинників, що сприяють "відмиванню" грошей в Україні, слід віднести: нестабільність економічної та політичної ситуації в країні; відносну слабкість вітчизняної банківської системи; недостатнє юридичне, економічне, аудиторське обґрунтування міжнародних угод; потребу економіки в міжнародних інвестиціях; низький рівень підготовки працівників органів МВС, СБУ та інших контролюючих структур щодо попередження відмивання "брудних" грошей тощо. Тому для посилення боротьби з цим ганебним явищем необхідно вжити такі заходи. Передусім потрібно доопрацювати банківське законодавство України з метою унеможливлення "відмивання" грошей через комерційні банки. Потрібно також уважніше придивитися до діяльності таких небанківських структур, як кредитні спілки і ломбарди, що використовуються для подібного роду операцій. Украй потрібно розробити механізм поповнення міжбанківської інформаційної системи відомостями про недобросовісних учасників сфери підприємницької та банківської діяльності. Слід також посилити обмін оперативно-розшуковою інформацією між правоохоронними органами України та інших держав про фінан­сові операції (в тому числі міжнародні), які викликають підозру з погляду їх легальності. В цілому в Україні треба активніше запроваджувати рекомендації групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF). У цьому плані позитивним є виокремлення офшорних зон. використання яких буде контролюватися ДПА України.

У кінцевому підсумку в Україні необхідно: 1) розробити антикорупційну стратегію; 2) значно підвищити заробітну плату державних службовців, що зменшуватиме обсяги хабарництва працівників органів влади; 3) запровадити обов'язкове декла­рування доходів усіма зайнятими, а не тільки державними службовцями та сумісниками.

Важливим напрямом забезпечення фінансової безпеки України має стати досягнення політичної стабільності в країні. Як відомо, політика і економіка тісно пов'язані, але в Україні останніми роками політичний чинник домінує над економічним, що негативно позначається на діях як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів. Поки в Україні не буде забезпечено політичну стабільність важко очікувати стабільного економічного зростання та підвищення життєвого рівня населення. А в цьому якраз і набувають реалізації заходи держави, спрямовані на забезпечен­ня належної фінансової безпеки країни.

Запитання і завдання для самоперевірки

2. Що таке фінансова безпека країни?

3. Назвіть основні загрози фінансовій безпеці України.

4. Які чинники впливають на фінансову безпеку України?

5. Що таке податкова безпека України?

6. Чому Українська держава має боротися з "олігархізацією" нашої економіки?

7. Що таке "відмивання" брудних грошей і як із цим явищем треба боротися?