Фінансовий ринок - Шелудько В.М. -
15.1. Основні функції та операції комерційного банку

15.1. Основні функції та операції комерційного банку

Відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" банки — це юридичні особи, які мають виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучати у вклади грошові кошти фізичних і юридичних осіб, розміщувати зазначені кошти від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкривати і вести банківські рахунки фізичних та юридичних осіб.

Банки в Україні можуть створюватися у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або кооперативного банку. Засновниками та учасниками комерційних банків можуть виступати юридичні та фізичні особи. Причому особа, яка має намір придбати істотну участь у банку або збільшити її таким чином, що така особа буде прямо чи опосередковано володіти чи контролювати 10, 25,50 та 75 процентів статутного капіталу банку чи права голосу придбаних акцій (паїв) в органах управління банку, зобов'язана отримати письмовий дозвіл Національного банку України. З метою захисту інтересів вкладників та забезпечення фінансової стійкості банку законодавством встановлюється мінімальний розмір статутного капіталу. Крім статутного, комерційний банк створює також резервний фонд, кошти якого у разі потреби використовуються на покриття непередбачених збитків у діяльності банку.

Основними операціями комерційних банків є:

1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

2) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-ко-респондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;

4) операції з валютними цінностями;

5) емісія власних цінних паперів;

6) організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

7) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андерайтинг);

8) надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

9) придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);

10) лізинг;

11) послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

12) випуск, купівля, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;

13) випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій З використанням цих карток;

14) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

За умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки також мають право здійснювати інвестиції у статутні фонди та акції інших юридичних осіб; довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами; депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

На території України залучення та розміщення грошових коштів, а також розрахункове та касове обслуговування можуть здійснювати лише банківські установи. Проте банки не можуть здійснювати діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі та страхування крім виконання функцій страхового посередника.

Усі комерційні банки мають тримати обов'язкові резерви в Національному банку. При нестачі коштів для здійснення кредитних операцій і виконання взятих на себе зобов'язань банки можуть одержувати позички у Національному банку.

Комерційні банки класифікуються за різними ознаками. Так, за складом операцій, які банки виконують, їх поділяють на спеціалізовані та універсальні. Спеціалізовані банки виконують окремі види банківських операцій (які обов'язково включають основні операції банків — залучення депозитів, надання кредитів та розрахункові операції). Універсальні банки виконують практично всі банківські операції, не спеціалізуючись на окремих їх видах. Залежно від сфери впливу банку, від того, де розміщені клієнти, яких він обслуговує, банк може називатись місцевим, регіональним, міжрегіональним або транснаціональним.

За структурною побудовою розрізняють банки без філій, банки з філіями та банківські холдингові компанії. За типом діяльності банки можуть бути поділені на роздрібні та оптові. Роздрібні банки обслуговують клієнтів різних категорій, а оптові займаються обслуговуванням інших банків.

Сфера діяльності банку визначає тип його діяльпості. Так, місцеві банки переважно є роздрібними. Регіональні та міжрегіональні банки займаються обслуговуванням як клієнтів, так і інших банків. Транснаціональні банки, які часто називають грошовими центрами, переважно здійснюють оптові операції, але можуть обслуговувати і великих клієнтів, що мають високий кредитний рейтинг.

Основними функціями банків є:

• падання кредитів та забезпечення потреб у ліквідності інших суб'єктів ринку;

• обслуговування комерційних угод та управління системою платежів;

• трансформація ризиків, термінів та капіталів.

Банки також є важливою ланкою в механізмі монетарного регулювання економіки.

Трансформаційна функція є однією з найважливіших функцій банку. Банки трансформують не тільки обсяги та терміни грошових вкладень, а й ризики, що супроводжують цю трансформацію. Залучаючи великі обсяги короткострокових та невеликих за розміром депозитів, банки здійснюють інвестування їх у довгострокові і нерідко значні за розміром позички. При цьому банки приймають на себе ризики, пов'язані з можливим непогашенням позик, зі змінами процентних ставок та валютних курсів.

Види діяльності комерційних банків можна поділити на три категорії: активні операції, пасивні операції та банківські послуги. Активні операції банків пов'язані з розміщенням коштів і проводяться переважно з метою отримання доходу та для підтримки ліквідності. До активних операцій банку належать надання кредитів та позичок, купівля-продаж цінних паперів, вкладення коштів у комерційні проекти, лізингові, факторингові операції, операції з векселями та інші банківські операції, формування різних категорій резервів, інвестиції в основні засоби, інші матеріальні та нематеріальні активи.

До пасивних операцій банку належать операції, пов'язані з формуванням ресурсної бази банку. Це операції із залучення основних депозитів та фондів грошового ринку, випуск акцій для збільшення власного капіталу чи емісія боргових зобов'язань для збільшення кредитного потенціалу банку.

До послуг, які можуть надавати банки, відносять послуги з управління активами інших суб'єктів ринку, консалтингові, гарантійні, посередницькі, довірчі та інші послуги. Характерним у наданні банківських послуг є те, що цей вид діяльності не супроводжується значними змінами в активах чи пасивах банку. Для збільшення обсягу консалтингових чи посередницьких послуг банку немає потреби залучати додаткові фінансові ресурси та нарощувати обсяг своїх активів.

Специфіка всіх операцій банку полягає в тому, що навіть суттєве збільшення активів і пасивів банку не супроводжується різким збільшенням прибутку, а зменшення активів та пасивів банку не призводить до значних втрат, оскільки збільшення обсягу активів пов'язано із залученням додаткових коштів і збільшенням витрат із залучення коштів, а зменшення активів приводить до зменшення витрат із залучення коштів.

Основними видами діяльності банку, які знаходять відповідне відображення в активах та пасивах банку, є діяльність із залучення депозитів, надання позик та операції з цінними паперами. Діяльність балків на ринку цінних паперів може бути досить різноманітною. До пасивних операцій банків з цінними паперами належить емісія банком власних цінних паперів: акцій — для формування акціонерного капіталу та облігацій, векселів, депозитних, ощадних сертифікатів, комерційних цінних паперів тощо для поповнення ресурсної бази. До активних операцій банків з цінними паперами відносять інвестиції в цінні папери з метою отримання доходу від володіння ними та торгівля цінними паперами з метою отримання доходу від їх перепродажу. Крім торгівлі цінними паперами за свій рахунок банки також здійснюють купівлю-продаж цінних паперів за дорученням клієнтів та допомагають емітентам у проведенні емісії пінних паперів.

Подальше розширення ринку облігацій, комерційних паперів та векселів, зростання конкуренції серед фінансових інститутів суттєво зменшують витрати позичальників по залученню коштів, але одночасно зменшують і можливості банків у сфері прямого банківського кредитування. Це змушує банки шукати більш дохідні та більш ризикові сфери діяльності.

Одним із методів збереження певної ролі у відносинах банків з клієнтами з точки зору банківського кредитування є участь банків у проведенні операцій "своп". Виступаючи посередниками при проведенні угод "своп", банки тим самим компенсують втрати від ненада-них кредитів доходами від проведення позабалансових операцій.

Сучасний банк виконує більш як 100 різноманітних операцій. При проведенні різних видів операцій визначальними стають різні види стратегій. Так, при проведенні одних операцій основним є контроль витрат, при проведенні інших — творчий підхід та використання висококваліфікованих кадрів. Кредитні, розрахункові та інші стандартні операції банків характеризуються стандартними банківськи-

ми продуктами та високою конкуренцією. З погляду надання таких послуг банки мало відрізняються один від одного. Тому клієнти віддають перевагу банкам, які пропонують дешевші послуги.

Банківські послуги з управліпня активами, плануванню великих інвестиційних проектів, злиттю та придбанню корпорацій більш складні і більш прибуткові. Клієнти, які прагнуть отримати послуги такого роду, насамперед звертаються до банку, який має значний досвід діяльності, оригінальні підходи та висококваліфіковані кадри. Корпорації готові сплатити значні суми аби досягти з допомогою фахівців банку значного фінансового результату. Оскільки подібні послуги потребують творчого підходу і гараптують отримання значних прибутків, невід'ємною складовою успіху в цьому випадку є висококваліфіковані кадри. У разі стандартних банківських послуг успіху досягають банки, які мають мінімальні витрати та володіють ефективними комп'ютерними та телекомунікаційними системами.

У цілому для того щоб бути конкурентоспроможним, банк мас надавати всі основні види банківських послуг, здійснювати операції з широким колом клієнтів, а також забезпечувати високу якість обслуговування при низькому рівні витрат.

15.2. Ресурси комерційного банку
15.3. Активи комерційного банку
15.4. Доходи та витрати банку
15.5. Фінансова звітність банку
15.6. Фінансовий аналіз діяльпості банку
15.7. Управління фінансами в банках
15.8. Управління банківськими ризиками
15.9. Регулювання банківської діяльності
Розділ 16. ІНВЕСТИЦІЙНІ КОМПАНІЇ
16.1. Інститути спільного інвестування