Фінансовий ринок - Шелудько В.М. -
18.4. Фондові ринки та фондові біржі світу

Нью-йоркська фопдова біржа (New-York Stock Exchange, або NYSE) започаткувала свою діяльність в 1792 р. і є однією з найбільших і найстаріших фондових бірж світу. її діяльність регламентується статутом, внутрішніми правилами та інструкціями. Здійснює управління біржею Рада директорів, яка складається з членів біржі та незалежних представників.

Операції на біржі здійснюють тільки члени біржі, загальна чисельність яких сягає 1400. Членами біржі, як правило, є фізичні особи. Якщо член біржі є співвласником фірми, фірма також вважається членом біржі. Серед фірм — членів біржі домінують кілька десятків інвестиційних банків, які займають ключові позиції на американському фондовому ринку. Ціна брокерського місця на біржі становить близько 0,5 млн дол. США.

Існує чотири основні категорії членів біржі, з яких дві перші головні.

1. Спеціалісти (specialists) є центральними фігурами на біржі, які відіграють провідну роль у біржовій торгівлі. Вони ведуть торги окремими групами цінних паперів па окремих торгових майданчиках, виконуючи при цьому дві функції. Як агенти-брокери вони виконують замовлення інших брокерів і як дилери працюють від свого імені і за свій рахунок. їх основна функція — забезпечити ліквідність та стабільність того сектора ринку, в якому вони працюють. Проводячи операції від свого імені та за свій рахунок, вони насамперед повинні дати змогу учасникам ринку продати акції при падінні цін та купити їх при підвищенні цін.

2. Брокери-комісіонери (commission brokers) збирають заявки клієнтів, доставляють їх в операційний зал і забезпечують виконання.

3. Брокери торговельного залу, або біржові брокери (floor broken, exchange brokers), як правило, виконують у залі доручення інших брокерів, які з тих чи інших причин не можуть виконати заявку клієнта. Біржові брокери виконують також доручення своїх клієнтів.

4. Біржові (зареєстровані) трейдери (competitive or floor or registered traders) здійснюють операції виключно за свій рахунок. Згідно з біржовими правилами їм забороняється виконувати доручення клієнтів.

Асоційовані члени (allied members) мають допуск в операційний зал, проте не мають права укладати угоди.

Вимоги до емітентів акцій, що претендуть на лістинг на NYSE, досить жорсткі, причому вимоги до іноземних емітентів для включення до лістингу на NYSE значно жорсткіші, ніж для американських корпорацій.

Інформацію про мінімальні вимоги до претендентів на лістинг на NYSE наведено в табл. 18.1. У другій і в третій графах наведена інформація про вимоги для включення в лістинг і вимоги, які потрібно задовольняти, щоб залишатись в лістингу NYSE. В четвертій графі — вимоги до іноземних емітентів, що претендують на лістинг.

Таблиця 18.1. Мінімальні вимоги до претендентів на лістинг на NYSE

Критерії

Перший

лістинг,

млн дол. США

Наступні

лістинги,

млп дол. США

Для іноземних

емітептів,

млн дол. США

1

2

3

4

Доходи корпорації

2,5

_

100

Чисті матеріальні

активи

18

100

Закінчення табл. 18.1

І

2

3

Л

Загальна ринкова вартість публічно розміщених акцій

00

5

100

Загальна кількість публічно розміщених (простих) акцій

1.1

0,6

2,5

Кількість власників повних лотів

2000

1200

5000

Для включення до лістингу американська корпорація повинна мати прибуток до оподаткування не менш як 2,5 млн дол. США і не менш як 2 млн дол. США в попередні два роки. Прибуток іноземного емітента має становити не менш як 100 млн дол. США. Передбачено, що чисті матеріальні активи та загальна ринкова вартість публічно розміщених акцій іноземного емітента більше ніж у п'ять раз перевищують відповідні нормативи для американської корпорації.

У лістингу на NYSE перебуває близько 2300 емітептів. Всі вони являють собою еліту американського бізнесу. На активи цих компаній припадає близько 80% всього капіталу, що має обіг в США.

Повний лот — одиниця виміру угод на NYSE, що дорівнює 100 акціям. В операціях з облігаціями лот дорівнює не певній кількості облігацій, а певній сумі в доларах. Великі інвестори, як правило, укладають угоди на NYSE на сотні лотів.

Протягом дня на біржі купується і продається близько 100 млн акцій. Різниця в ціпах попиту-пропозиції для акцій, що активно котируються на NYSE, становить до 0,3 дол. США, що менш як 1% ціни.

Позабіржовий ринок займає значне місце на ринку цінних паперів США. Основою цього ринку є Автоматизована система котирування Національної асоціації дилерів з цінних паперів NASDAQ (National Association of Securities Dealers Automated Quotations), створена Національною асоціацією дилерів у 1971 p. як система для котирування акцій. З метою централізації фондового ринку США в 1978 р. була створена Об'єднана система котируванння та Міжринкова торгова система, що пов'язала учасників восьми найбільших бірж США та окремих дилерів позабіржового ринку.

Учасниками системи NASDAQ є брокери та дилери фондового ринку. Дилери є користувачами третього рівня системи, які зі своїх терміналів вводять ціни купівлі-продажу на групи акцій, з якими вони проводять операції. Більшість брокерських фірм знаходяться на другому рівні системи. Вони знайомляться із запропонованими цінами та обсягами угод і вибирають ту пропозицію, яка їх задовольняє. Користувачами першого рівня є окремі брокери, що ведуть рахунки своїх клієнтів. При купівлі-продажу через брокерів системи інвестори втрачають до 5% від котирувальної ціни, а також сплачують брокерам комісійні.

Для того щоб акції корпорації котирувались у NASDAQ, потрібно, щоб хоча б два дилери проводили операції з цими акціями. Причому кількість акцій, що обертаються на ринку, не повинна бути менше визначеного ліміту.

У рамках системи NASDAQ, яку називають ще другим ринком, на сьогодні котирується більше акцій американських та іноземних компаній, ніж на всіх американських біржах, взятих разом. Учасниками системи є близько 400 фірм.

Третім ринком у США називають позабіржову торгівлю акціями, що котируються на NYSE. Торгівля може проводитись не тільки в часи роботи біржі, а й після її закриття. Як правило, це торгівля великими пакетами акцій зі сплатою комісійних меншого розміру, ніж на біржі.

Четвертим ринком називають торгівлю великими пакетами цінних паперів, що відбувається безпосередньо серед великих інституційних інвесторів. Існує кілька таких автоматизованих систем торгівлі, учасниками яких виступають іпституційні інвестори.

Страхування рахунків клієнтів усіх брокерів та членів бірж, зареєстрованих у Комісії з цінних паперів від втрат, пов'язаних із діяльністю брокерських фірм, здійснює напівдержавпа корпорація. Кожен рахунок може бути застрахований цією корпорацією на суму до 500 тис. дол. США. Подібним страхуванням від втрат на фондовому ринку займаються також приватні страхові компанії.

Лондонська фондова біржа є великим міжнародним фінансовим центром, де котируються не тільки цінні папери, емітовані резидентами, а й значна кількість іноземних цінних паперів та фінансові інструменти євроринку.

До 1980 р. на біржі здійснювалося лише одне офіційне котирування, а починаючи з 1980 р. було введено три офіційних котирування і одне неофіційне. На сьогодні на біржі котирується близько 3500 цінних паперів, включаючи іноземні акції та облігації. В неофіційному котируванні перебувають близько 300 акцій. Мінімальний статутний капітал емітента для допуску до котирування має становити не менше ніж 50 тис. фунтів стерлінгів.

До 1986 р. у торгівлі "з голосу" головною фігурою був джоббер (дилер), який мав у операційному залі пост і займався купівлею та продажем визначених цінних паперів з брокерами, які працювали на замовлення клієнтів. У 1986 р. на біржі була проведена реформа, в результаті якої запроваджено комп'ютерну систему автоматичного котирування. Іноземні фірми змогли купувати місця на біржі, і корпорації отримали змогу ставати членами біржі. Джоббери стали називатись маркет-мейкерами. їм дозволили вводити до комп'ютерної мережі свої ціни на купівлю та продаж визначених цінних паперів. Користувачами системи, але з іншими правами стали також брокери, емітенти, інвестиційні інститути, менеджери інвестиційних фондів. Брокерам було дозволено укладати угоди між собою без посередництва маркет-мейкерів, а також виконувати дилерські функції.

У 1986 р. відбул ося злиття Лондонської фондової біржі з саморегульованою організацією, учасниками якої були дилерські фірми, що здійснювали торгівлю іноземними цінними паперами. В результаті злиття Лондонська біржа набула статусу міжнародної і стала називатись Лондонською міжнародною фондовою біржею.

Токійська міжнародна фондова біржа виникла в 1878 р. Вона є найбільшою фондовою біржею в Японії, на яку припадає близько 80% національного біржового обороту цінних паперів. Членами біржі е фірми — торговці цінними паперами, що мають відповідну ліцензію на торгівлю. На біржі котируються акції близько 1700 емітентів, а також облігації. Торгівля відбувається через аукціон "з голосу" та в електронному режимі в двох різних залах. Цінні папери котируються тільки офіційно. На біржі відбувається два відкриття в день, оскільки вона працює з перервою: з 9.00 до 11.00 та з 13.00 до 15.00.

Торги "з голосу" проводяться спеціалістами (аукціоністами), які приймають заявки від учасників торгів і проводять аукціон. Котируються близько 200 акцій, які найбільш активно купуються і продаються. Торги з менш активними акціями, включаючи іноземні, здійснюються в електронному режимі. В операційному залі електронної торгівлі знаходяться комп'ютери, засоби зв'язку та спеціалісти. Інші учасники торгів фізично в залі не присутні. Близько 50% угод у режимі електронної торгівлі укладаються без участі спеціалістів. Відіграючи головну роль у біржовій торгівлі, спеціалісти біржі не можуть, як спеціалісти інших бірж, здійснювати операції за свій рахунок.

Паризька фондова біржа посідає перше місце серед семи бірж Франції. На неї припадає більш як 90% угод, що укладаються на національному біржовому ринку.

На біржі існує три рівні котирування. Офіційне котирування призначене для великих корпорацій, які отримують стабільні прибутки, регулярно виплачують дивіденди, розміщують на ринку значну частину акцій і виконують рекомендації установ, які координують діяльність бірж. На такому самому рівні котируються також цінні палери іноземних емітентів. Акції малих та середніх підприємств котируються на другому рівні" який називають вторинним ринком. На третьому рівні, так званому вільному ринку, котируються цінні папери, що не були допущені до котирування на вищих рівнях.

На пертому рівні укладаються як касові, так і строкові угоди з цінними паперами, на другому та третьому рівнях учасники ривку укладають тільки касові угоди.

Біржові торги проводяться протягом трьох годин з 11.30 до 14.30 кожного робочого дня. Спочатку проводиться котирування державних та корпоративних облігацій, а після цього акцій.

Франкфуртська фондова біржа, яка виникла в XVI ст., відіграє на сьогодні визначальну роль на біржовому ринку Німеччини. На біржі сконцентровано близько 3/4 біржового обороту акцій та облігацій. Як і інші сім фондових бірж Німеччини, Франкфуртська біржа є неко-мерційною напівдержавною установою. Рада біржі обирається її членами — маклерами, серед яких більшість є представниками банків.

Біржа працює протягом трьох годин на день. Угоди, не укладеш протягом біржової сесії, можуть бути укладені після закриття біржі за допомогою однієї з трьох автоматизованих систем котирування, які організовані основними групами біржових посередників.

На біржі існує три рівні котирування. Офіційне котирування використовується для акцій найвідоміших корпорацій. Другий рівень — регульований ринок, призначений для котирування цінних паперів середньої якості. Третій рівень — вільний ринок, який не потребує від емітентів виконання особливих вимог для включення цінних паперів до котирування.

Характерною рисою фондового ринку Німеччини є величезний вплив на біржовий ринок монопольних банків, які займаються емісією та розміщенням цінних паперів, активно діють на вторинному ринку і володіють великими пакетами цінних паперів. До 10% акцій належать комерційним банкам.

Ринок Німеччини також відрізняється досить стійкою структурою національного акціонерного капіталу. Близько половини всіх акцій знаходяться у постійному володінні й практично пе перебувають в обігу на ринку.

Копенгагенська фондова біржа виникла в XVII ст. Статус установи, що забезпечує торгівлю цінними паперами, вона отримала в 1808 р. Остання з реформ діяльності біржі була проведена в 1996 р. у зв'язку з утворенням єдиного ринку цінних паперів у рамках Європейського Союзу. Основними учасниками біржової торгівлі виступають комерційні банки, спеціалізовані кредитні установи та брокерські фірми.

Більша частина цінних паперів, що котируються на Копенгагенській біржі, — це датські та іноземні облігації, які котируються тільки в одному режимі — офіційному. При цьому державні облігації Данії та інших країн Європейського Союзу допускаються до котирування автоматично. Для котирування акцій на біржі використовуються два режими офіційного і третій режим неофіційного котирування акцій малих та середніх емітентів.

Сьогодні на біржі існує лише електронна система торгівлі, яка функціонує з 9.00 до 15.30. Торги ведуться з допомогою маркет-мейкерів. При укладенні угод застосовуються дві підсистеми торгів: акцептна і порівняльно-залікова. Суть акцептної підсистеми полягає в тому, що учасник торгів отримує на дисплеї пропозиції щодо продажу чи купівлі цінних паперів і акцептує потрібну йому пропозицію. В порівняльно-заліковій підсистемі всі пропозиції рапжуються за обсягами, цінами, якщо в них все збігається, то рапжуються за часом надходження заявки. Якщо ціни купівлі та продажу збігаються або ціна продажу менша від ціни купівлі, комп'ютер автоматично фіксує угоду. Учасники торгів беруть участь у торгах не залишаючи своїх офісів, а в приміщенні біржі знаходяться тільки її керівні органи та співробітники, що підтримують функціонування програмних та технічних засобів.

18.5. Фондовий рипок України
18.6. Інфраструктура фондового ринку
18.7. Українська фондова біржа
18.8. Перша фондова торговельна система
18.9. Професійна діяльність на ринку цінних паперів
18.10. Державне регулювання фондового ринку України
18.11. Фондові індекси
Розділ 19. КРЕДИТНИЙ РИНОК
19.1. Основи організації кредитного ринку
19.2. Державний кредит, його форми та види