Мова ділових паперів - Кацавець Г.М. - 2. Анотація

1. Логічна послідовність документів

Здебільшого документ пишеться від третьої особи. Наприклад. Університет інформує про новий набір студентів; Фірма надає оренду приміщень.

Є такий різновид документів, коли назва дійової особи вживається в, називному відмінку. Наприклад: Офісу потрібні менеджери та юрисконсульти. Окрему групу документів становлять ті, що мають дієслівну структуру типу: Запрошуємо на роботу. Повідомляємо всіх працівників тощо.

Логічна послідовність як необхідна ознака кожного ділового документа реалізується за допомогою причинно-наслідкових зв'язків у межах одного речення чи в повному тексті. Крім причинно-наслідкових зв'язків, логічна послідовність може виражатися за допомогою протиставлення. Наприклад: Підготовчі курси технологічного інституту повідомляють про набір слухачів, проте слід зауважити, що приймаються особи, які закінчили середню школу чи інший середній навчальний заклад.

Важливим у документі може бути й суворе дотримання певної послідовності викладу матеріалу, підкреслення наступності чи черговості подій або явищ. Це досягається за допомогою слів: спочатку, водночас, потім тощо.

Наприклад: Голова правління закритого акціонерного товариства "КАН" звітував про роботу компанії за минулий рік, потім наголосив на важливих завданнях поточного року.

Одним із способів вираження логічної послідовності є виділення мети за допомогою слів: тому, тому що, для цього, з цією метою та ін. Наприклад: Необхідно навчати студентів мистецтву слова - найдавнішому засобу виховання, тому що мова не тільки засіб спілкування, а й море інформації про світ, про свій народ, його культуру, традиції, звичаї.

Загальна логічна послідовність документів досягається за допомогою слів на позначення результативності (таким чином, у результаті, отже, тощо). Наприклад: Отже, ліцензійна торгівля охоплює переважно еіектротехнічну й електронну промисловість, загальне машино-, приладобудування, автомобільну, авіаракетну промисловість, хімію й нафтохімію, біотехнологію. ресурсозберігаючі техно, гогії (підр.).

2. Анотація

Анотація -це короткий зміст видання (посібника, підручника). Стисло подаються форма викладу матеріалу; його спрямування; мета; основні завдання. Звертається увага на терміни, нову тематику та вказується для кого призначене видання.

Дана анотація ілюструє навчальний посібник "Судова риторика: практикум" авторів В. В. Молдован, Р. С. Кацавецьдля студентів вищих навчальних закладів.

Анотація

Це перший у системі освіти України навчальний посібник, мета якого- гармонійне поєднання теорії і практики переконуючої комунікації. Посібник орієнтує на реалізацію теоретичних знань - практично. Навчальне видання містить нову форму виклад)' матеріалу, що полегшує і поглиблює роботу під час виконання практичних завдань. Перший розділ посібники - теорія судової риторики. Тут подається процес підготовки судових прамов; обвинувачів і захисників, а також інших учасників судових дебатів. І

Другий розділ посібника - практика судової риторики. Він містить фабули для скчидання процесуальних документів, судових промов, судові промови для практичного опрацювання.

Розроблено методик)' навчальних ігор з цієї проблематики.

Для студентів вищих навчальних закладів.

3. Правопис складних прикметників

Прикметники, які утворилися складанням двох і трьох основ, називаються складними, наприклад: народно-господарський, промиєлово-пюрговечьний, будівельно-архітектурний, англо-російсько-український.

Елементи складних прикметників об'єднуються сурядним або підрядним зв'язком. За сурядним способом зв'язку основи, з яких утворюються складні прикметники, сполучаються як рівноправні (торговельно-комерційний, фінансово-економічний). За підрядним способом одна основа синтаксично залежить від іншої (великопанельний, багатогалузевий, багаторічний, морозотривкий, високоприбутковий) .

У складних прикметниках під час поєднання основ використовуються сполучні голосні о, е, є. Якщо першою частиною складного прикметника є числівник, прислівник і прийменникове сполучення, то складові елементи з'єднуються без сполучних голосних, наприклад: повсякчасний, одновесловий, багатообіцяючий, вічнозелений.

Пишуться разом:

прикметники, утворені сполученням основ прикметника й іменника: внутрішньоринковий, зовнішньоторговельний, сухопутний, зовнішньополітичний;

прикметники, утворені сполученням основ іменника і прикметника: кредитоспроможний, суднопідіймальний, лісопромисловий, зимостійкий, шовкопрядильний, повітроплавальний;

прикметники, утворені сполученням основ прислівника і прикметника: великопромисловий, великоваговий, малопотужний, багатосерійний;

прикметники, утворені сполученням основ числівника й іменника: п ятивідсотковий, шестиповерховий, семитонний, стокілометровий;

прикметники, утворені сполученням основ іменника і дієслова: водолікувальний, нафтопереробний, овочесушшьний, овочезбираіьнші;

складні прикметники, що означають терміни, утворені з двох і більше неоднорідних прикметників: поперечношліфувальний, новогрецький, геологорозвідувальний, староцерковнослов янський .

Пишуться через дефіс:

складні прикметники, утворені від двох або трьох прикметникових основ: офіційно-діловий, ощадно-позичковий, науково-технічний, промислово-інвестиційно-будівечьний, синьо-біло-червоний;

складні прикметники, що означають: а) якість з додатковим відтінком: кисло-солодкий, добродушно-хитрий, гіркувато-солоний; б) відтінки й поєднання кольорів: чорно-білий, яскраво-ліловий, блідо-рожевий, жовтувато-червоний, фіолетово-сірий, ізумрудно-зелений, біло-блакитний (але жовтогарячий - один колір);

складні прикметники, утворені сполученням прикметника та іменника, але з перестановкою елементів: літературно-художній (художня література), науково-медичний (медична наука);

складні прикметники, перша основа яких утворена від слів іншомовного походження і закінчується на -ико, -їко: хіміко-технологічніш, фізико-математичний.

4. Вибір слова

Багато. Чимало. Багато - переважно писемного мовлення, ; слово чимало вживається в різних ситуаціях на позначення понятт; часу, кількості, міри й має дешо розмовний характер.

Відзначати. Відмічати. Слова мають спільне значення. Однак і офіційних документах прийнято вживати відзначати. Слово відмічать характерне для усного мовлення. Наприклад: відзначати Дені писемності; відзначати День Незалежності.

Добиватися. Досягати. Ці слова вживаються на позначення певного результату, але слово досягати має ширше застосування в українській мові. Наприклад: національна культура досягла розвитку. Слово добиватися мас вужчу сферу вживання, характеризує переважно діяльність особи, колективу. Наприклад: добиватися прав, успіхів.

Закінчити. Завершити. Перевага надається слову завершити в офіційному контексті. Наприклад: завершити збирання хліба... Але: закінчити школу, інститут...

Знаменитість. Авторитет. Слово знаменитість вживається, коли йдеться про широку популярність особи. Авторитет - загальновизнаний вплив, значення особи, організації, колективу; особа, що користується загальним визнанням.

Наголосити. Підкреслити. Дієслова рівноправні. Наприклад: доповідач підкреслив, наголосив. В усному мовленні бажано вживати підкреслив, якщо треба щось увиразнити, зосередити слухача на чомусь конкретному, особливому.

Офіційний. Офіціальний. В українській мові правомірні обидві форми. Наприклад: офіційне повідомлення і офіціальне повідомлення. Активніша форма - офіційний. Це слово вживається у значенні: урядовий, службовий (офіційне положення, офіційне визнання); виданий урядовою установою (офіційні папери); властивий діловим паперам (офіційна мова); витриманий відповідно до встановлених правил (офіційна зустріч); діловий, стриманий (офіційний прийом).

3. Правопис складних прикметників
4. Вибір слова
ЗАНЯТТЯ ТРИНАДЦЯТЕ
1. Загальні вимоги до оформлення ділової кореспонденції
2. Лист
3. Дієслово
4. Словосполучення дієслівного типу
ЗАНЯТТЯ ЧОТИРНАДЦЯТЕ
1. Етика ділового спілкування
2. Звернення
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru