Забудовою числівники поділяються на прості, складні і складені. Простими називаються числівники, що складаються з однієї основи. До них належать:
o назви чисел першого десятка: один - десять, а також сорок, сто, тисяча, мільйон, мільярд та нуль;
o збірні числівники: обоє, двоє - десятеро;
o неозначено-кількісні числівники: кілька, декілька, багато (небагато);
o порядкові числівники, похідні від простих кількісних: перший -десятий, тисячний.
Складними називаються числівники, що складаються з двох основ. До них належать:
o назви чисел другого десятка: одинадцять - дев 'ятнадцять;
o назви сотень: двісті - дев 'ятсот;
o збірні числівники: обидва, обидві, одинадцятеро - двадцятеро, тридцятеро;
o дробові числівники: півтора, півтори, півтораста;
o неозначено-кількісні числівники: кільканадцять, кількадесят, кількасот;
o порядкові числівники, похідні від складних кількісних: одинадцятий - двадцятий.
Складеними називаються числівники, що складаються з двох і більше простих і складних числівників: сто двадцять три, три цілих і сім десятих, вісімдесят чотири.
§ 19. ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ
Особливості відмінювання кількісних числівників
Кількісні числівники мають розгалуджену систему відмінювання, яку можна представити у вигляді кількох основних типів.
І тип відмінювання: числівник один відмінюється за відмінками й числами, в однині - за родами.
|
Однина |
Множина |
|||
|
Чоловічий рід |
Середній рід |
Жіночий рід |
||
|
н. |
один |
одне (одно) |
одна |
одні |
|
р. |
одного |
однієї (одної) |
одних |
|
|
Д- |
одному |
одній |
одним |
|
|
3. |
одного |
одне (одно) |
одну |
одні |
|
0. |
одним |
однією (одною) |
одними |
|
|
м. |
(на) одному |
(на) одній |
(на) одних |
|
II тип відмінювання: числівники два (родове розрізнення наявне у називному й знахідному відмінках), три, чотири, збірні двоє, обидва, обидві, обоє, троє, четверо.
|
Однина |
Множина |
||||
|
Чоловічий рід |
Середній рід |
Жіночий РІД |
|||
|
Н. |
два |
два |
дві |
три |
чотири |
|
р. |
двох |
трьох |
чотирьох |
||
|
Д- |
двом |
трьом |
чотирьом |
||
|
3. |
два |
два |
дві |
трьох |
чотирьох |
|
о. |
двома |
трьома |
чотирма |
||
|
м. |
(на) двох |
(на) трьох |
(на) чотирьох |
||
III тип відмінювання: числівники від п 'яти до двадцяти, тридцять, шістдесят - вісімдесят, збірні - від п ятеро і далі, неозначено-кількісні - багато, небагато, кілька, декілька.
|
н. |
п'ять |
сім |
вісім |
шістнадцять |
шістдесят |
|
р. |
п 'яти, п 'ятьох |
семи, сімох |
восьми, вісьмох |
шістнадцяти, шістнадцятьох |
шістдесяти, шістдесятьох |
|
д. |
п 'яти, п 'ять ом |
семи, сімом |
восьми, вісьмом |
шістнадцяти, шістнадцятьом |
шістдесяти, шістдесятьом |
|
3. |
як Н. або Р. |
||||
|
о. |
п 'ятьма, п 'ятьома |
сьома, сімома |
вісьма, вісьмома |
шістнадцятьма, шістнадцятьома |
шістдесятьма, шістдесятьома |
|
м. |
(на)п 'яти, п 'ятьох |
семи, сімох |
восьми, вісьмох |
шістнадцяти, шістнадцятьох |
шістдесяти, шістдесятьох |
Запам'ятайте! У складених числівниках на позначення десятків (п ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят) за відмінювання змінюється лише друга частина (перша частина змін не зазнає: п 'ятдесяти, вісімдесятьом, на сімдесяти (сімдесятьох).
IV тип відмінювання: числівники сорок, дев 'яносто, сто в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають закінчення -а.
|
Н. |
сорок |
дев 'яносто |
сто |
|
р. |
сорока |
дев 'яноста |
ста |
|
д. |
сорока |
дев 'яноста |
ста |
|
3. |
сорок |
дев 'яносто |
сто |
|
о. |
сорока |
дев 'яноста |
ста |
|
м. |
(на) сорока |
(на) дев 'яноста |
(на) ста |
V тип: числівники назви сотень.
|
Н. |
двісті |
п 'ятсот |
вісімсот |
|
р. |
двохсот |
п 'ятисот |
восьмисот |
|
д. |
двомстам |
п 'ятистам |
восьмистам |
|
3. |
двісті |
п 'ятсот |
вісімсот |
|
о. |
двомастами |
п 'ятьомастами, п 'ятьмастами |
вісьмастами, вісьмомастами |
|
м. |
(на) двохстах |
(на) п ятистах |
(на) восьмистах |
Увага! У складних числівниках на позначення сотень змінюються обидві складові частини.
VI тип відмінювання: числівники тисяча, нуль, мільйон, мільярд відмінюються як іменники відповідної відміни та групи: тисяча як іменник першої відміни мішаної групи, мільйон, мільярд як іменники другої відміни твердої групи, нуль - м'якої.
|
н. |
тисяча |
нуль |
мільйон |
мільярд |
|
р. |
тисячі |
нуля |
мільйона |
мільярда |
|
Д- |
тисячі |
нулю |
мільйону |
мільярду |
|
3. |
тисячу |
нуль, нуля |
мільйон, мільйона |
мільярд, мільярда |
|
0. |
тисячею |
нулем |
мільйоном |
мільярдом |
|
м. |
(на) тисячі |
(на) нулю |
(на) мільйоні |
(на) мільярді |
VTН тип відмінювання: складені кількісні числівники, в яких відмінюється кожна складова частина.
|
н. |
п ятдесят дев ять |
тисяча сім |
|
Р. |
п 'ятдесяти дев 'яти, п 'ятдесятьох дев 'ятьох |
тисячі семи, сімох |
|
д. |
п ятдесяти дев 'яти, п 'ятдесятьом |
тисячі семи, сімом дев 'ятьом |
|
3. |
як Н. або Р. |
тисячу сім, сімох |
|
0. |
п ятдесятьма дев ятьма, п 'ятдесятьома дев 'ятьома |
тисячею сьома, сімома |
|
м. |
(на) п ятдесяти дев 'яти, п 'ятдесятьох дев ятьох |
(на) тисячі семи, сімох |
VI] тип відмінювання: у дробових числівниках поєднано два типи відмінювання - чисельник відмінюється як кількісний числівник, знаменник - як порядковий.
|
н. |
одна третя |
чотири цілих три шостих |
|
Р. |
однієї (одної) третьої |
чотирьох цілих трьох шостих |
|
Д- |
одній третій |
чотирьом цілим трьом шостим |
|
3. |
одну третю |
чотири цілих три шостих |
|
0. |
однією третьою |
чотирма цілими трьома шостими |
|
м. |
(на) одній третій |
(на) чотирьох цілих трьох шостих |
Увага! Числівники півтора, півтори, півтораста не відмінюються.
Особливості відмінювання порядкових числівників
1. Порядкові числівники відмінюються так само, як і прикметники -за родами, числами, відмінками. Числівник третій - як прикметник м'якої групи, усі інші - як прикметники твердої групи.
2. У складених порядкових числівниках відмінюється лише остання складова частина.
|
Однина |
Множина |
||||
|
чоловічий рід |
середній рід |
жіночий рід |
|||
|
н. |
перший |
перше |
перша |
перші |
|
|
р. |
першого |
першого |
першої |
перших |
|
|
Д- |
першому^ |
першому |
першій |
першим |
|
|
3. |
як Н. або Р. |
||||
|
О. |
першим |
першим |
першою |
першими |
|
|
м. |
(на) першому |
(на) першому |
(на) першій |
(на) перших |
|
|
Однина |
Множина |
||||
|
чоловічий рід |
середній рід |
жіночий рід |
|||
|
н. |
третій |
третє |
третя |
треті |
|
|
р. |
третього |
третьої |
третіх |
||
|
д. |
третьому |
третій |
третім |
||
|
3. |
як Н. або Р. |
||||
|
о. |
третім |
третьою |
третіми |
||
|
м. |
(на) третьому, третьому |
(на) третій |
(на) третіх |
||
H. тисяча дев 'ятсот вісімдесят п ятий Р. тисяча дев 'ятсот вісімдесят п 'ятого Д. тисяча дев 'ятсот вісімдесят п 'ятому 3. тисяча дев 'ятсот вісімдесят п 'ятий О. тисяча дев 'ятсот вісімдесят п 'ятим
М. (на) тисяча дев 'ятсот вісімдесят п 'ятому
Синтаксичні зв'язки числівників з іменниками
I. Числівник один узгоджується з іменником у роді, числі, відмінку: один друг, одне життя, одна хвилина, одні люди.
Запам'ятайте! Числівник одні сполучається лише з іменниками, що мають форму множини: одні канікули, одні ножиці.
2. Після числівників два, обидва, три, чотири іменники вживаються у формі називного відмінка множини, але з наголосом родового відмінка однини: дві книжки, три товариші, чотири столи (а також після складених числівників, останнім словом яких є два, три, чотири).
Запам'ятайте! Числівники два, три, чотири не сполучаються з іменниками:
o що не підлягають підрахунку: турбота, гордість, людяність;
o що вживаються лише в множині: кошти, гроші;
o IV відміни: теля, лоша.
3. Числівники у називному і знахідному відмінках п 'ять - десять, назви десятків, сотень, а також збірні, неозначено-кількісні числівники у називному і знахідному відмінках вживаються з іменниками у формі родового відмінка множини: п'ять сестер, п 'ятнадцять столів, шістдесят учнів, двоє коней, багато виборців. В усіх інших непрямих відмінках числівник узгоджується з іменником: п 'ятьом сестрам, п 'ятнадцятьма столами, шістдесятьох учнів, двох коней, багатьом виборцям.
4. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль потребують іменників родового відмінка множини: тисяча жителів, мільйон кілометрів, мільярд років, нуль одиниць.
5. Керування складених числівників визначається останнім словом: двадцять один студент, двадцять два студенти, двадцять п 'ять студентів.
6. Із дробовими числівниками іменники вживаються у формі родового відмінка однини: одна шоста аркуша, одна друга кілометра, три п 'ятих урожаю.
7. У мішаних дробах, складовою одиницею яких є елемент з половиною, з четвертиною, характер керування визначається цілою частиною: один з половиною метр, два з половиною кілометри.
Однак у мішаних дробах іменником керує дробова частина, якщо вона приєднується сполучником і: три і одна п 'ята метра, шість і п 'ять десятих відсотка.
8. Числівники півтора, півтори поєднуються з іменником у родовому відмінку однини, а числівник півтораста - у родовому множини: півтора місяця, півтори хвилини, півтораста сторінок.
9. Порядкові числівники перебувають з іменниками у синтаксичному зв'язку повного узгодження: п 'ятийрік, п 'ята сторінка, п 'яте сторіччя.
10. Іменники, що мають множинну форму (окуляри, двері), вживаються із збірними числівниками: двоє окулярів, троє дверей.
Якщо потрібно вказати на велику кількість предметів (23,142), то із множинними іменниками допускається вживання слів штука, пара: купили двадцять три штуки окулярів, завезли сто сорок дві пари чоловічого взуття.
11. У датах назви місяців уживаються лише у родовому відмінку: перше лютого, одинадцяте вересня, двадцять третє листопада.
5.1.4. ЗАЙМЕННИК
§ 20. ЗНАЧЕННЯ ЗАЙМЕННИКІВ
§ 21. ГРУПИ ЗАЙМЕННИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
§ 22. ВІДМІНЮВАННЯ ЗАЙМЕННИКІВ
5.1.5. ДІЄСЛОВО. ДІЄСЛІВНІ ФОРМИ
§ 23. ЗНАЧЕННЯ І ГРАМАТИЧНІ ОЗНАКИ ДІЄСЛОВА
§ 24. ІНФІНІТИВ ДІЄСЛОВА
§ 25. КАТЕГОРІЯ ВИДУ
§ 26. КАТЕГОРІЯ ПЕРЕХІДНОСТІ/НЕПЕРЕХІДНОСТІ