Сучасна українська літературна мова - Шевчук С.В. - § 37. ПРИЙМЕННИК

Повнозначним частинам мови протиставляються неповнозначні, або службові, частини мови. До них належать прийменник, сполучник і частка, які об'єднуються в один клас на основі спільних ознак:

1) вони позбавлені номінативної функції, тобто не називають ні предметів, ні ознак, ні дій, ні кількості;

2) не мають граматичних категорій;

3) не виступають членами речень.

§ 37. ПРИЙМЕННИК

Прийменники - це службові слова, які в сполученні з формою непрямого відмінка повнозначного слова виражають залежність його від інших повнозначних слів, диференціюючи значення відмінкової форми. Не маючи самостійного лексичного значення, вони разом з відмінковими формами іменників, числівників, займенників виражають різні смислові відношення:

а) місця: Із-за лісу, з-за туману місяць випливає (Т. Шевченко); Між коморою і будиночком ворота і хвіртка. Біля воріт дві тополі (О. Довженко);

б) часові: 3 давніх часів український народ шанував вербу, оспівував у ліричних піснях, думах, билинах (3 журналу); У неділю годині о дев'ятій, коли сонце почало вже підійматися над кронами дерев, Варя вийшла в садок (І. Сенченко);

в) мети: Я дуже сміливий: я не боюсь нікого слабого; за правду битися готов я до загину... (В. Самійленко);

г) причинові: Народе мій, се ти!.. Закаменілий в болю дрімаєш від віків, як вигаслий вулкан. Ти все-усе втеряв - зберіг лиш сни про волю і пам 'ять гордих дій та скарб незгойних ран (П. Карманський);

д) умови: При щирості між людьми, при глибокій і міцній симпатії ніякий риск не страшний (Л. Українка);

е) допустовості: Всупереч тим віщуванням проходили грози (М. Рильський); А дуб стоїть незламно всім напастям наперекір (І. Цюпа).

Прийменники завжди вживаються з непрямими відмінковими формами й мають визначене коло зв'язку з відповідними відмінками:

"зв'язки прийменника з тим чи іншим відмінком зумовлені і відповідністю значень прийменника і відмінкової форми. При цьому прийменник розвиває, доповнює, посилює значення відмінкової форми, уточнює, спеціалізує, ускладнює її"16. Прийменники виражають певні смислові відношення тільки з відповідною формою. Вони можуть вживатися з формою одного непрямого відмінка (наприклад: від, до, з-за, з-під, серед, без, біля вживаються тільки з родовим) або можуть сполучатися з двома і більше відмінками (наприклад: перед, під, над - із знахідним і орудним). Сполучуваність прийменників з відмінковими формами можна представити так:

Відмінки

Прийменники

Приклади

Родовий

без, біля, вздовж, від, всередині, для, з, задля, замість, з-за, з-над, з-перед, з-поміж, коло, край, мимо, між, наприкінці, побіля, після, поблизу, поверх, позаду, попереду, поруч, поряд, посеред, просто, протягом, проти, серед, стосовно, шляхом, під час, у напрямку, на відміну від, за допомоги

біля тину, вздовж дороги, від криниці, для сестри, з переляку, з-за груші, з-під землі, коло річки, край села, мимо школи, між нив, наприкінці казки, поряд міста, посеред озера, серед степу, під час канікул, за допомоги товаришів

Давальний

вслід, всупереч, навздогін, навперейми, назустріч, наперекір, напереріз, на противагу

вслід їй, всупереч бажанню, навздогін машині, назустріч сонцю, наперекір йому, на противагу сказаному

Знахідний

у (в), за, крізь, між, на, над, о, перед, під, по, повз, про, через, поза, поміж, понад, попри, незважаючи на, у відповідь на

у квітник, за село, крізь жита, між волошки, на зошит, над зірки, перед тебе, під вечір, по воду, повз нас, через поранення, незважаючи на негоду, у відповідь на запитання

Відмінки

Прийменники

Приклади

Орудний

з, над, поза, поперед, поміж, перед, згідно з, одночасно з, під, порівняно з, поряд із, у зв'язку 3

з дітьми, над полями, поза хатою, понад деревами, між книгами, перед школою, згідно з законом, під вербою, поряд із калиною

Місцевий

у (в), на, о (об), по

у столі, на стежині, о першій годині, по волі

§ 38. ПОХОДЖЕННЯ ПРИЙМЕННИКІВ І ЇХ СКЛАД
§ 39. СПОЛУЧНИКИ
§ 40. ПОДІЛ СПОЛУЧНИКІВ ЗА ПОХОДЖЕННЯМ, СКЛАДОМ ТА СПОСОБОМ УЖИВАННЯ
§ 41. СИНТАКСИЧНІ ФУНКЦІЇ СПОЛУЧНИКІВ
§ 42. ЧАСТКИ
§ 43. ВИГУК
МОДУЛЬ 6. СИНТАКСИС
§ 1. ПРЕДМЕТ СИНТАКСИСУ
6.1. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
§ 2. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru