Лексичні норми регламентують правила слововживання. їх фіксують насамперед словники: "Словник української мови" в 11-ти томах (1971-1980 рр), "Новий тлумачний словник української мови" (1998 р.), "Великий тлумачний словник сучасної української мови" (2001 р.), "Український орфографічний словник" (2002 р.), "Російсько-український словник ділового мовлення" (автор Шевчук С. В., 2010 р.).
Відхилення від норм слововживання у мовній практиці зумовлені кількома чинниками:
* незнанням точного лексичного значення слова, наприклад: Часопис "Вечірній Київ" відсвяткував свій ювілей. Часопис - періодичне друковане видання у вигляді книжки; журнал. Отже, у цьому реченні слід вживати слово газета, а не часопис, ^ невмінням вибрати із синонімічного ряду найточніше слово, тобто незнанням синонімічного багатства мови, яке є "одним із невичерпних джерел урізноманітнення вислову"5.
Синоніми
Синоніми - це слова різні за звучанням, але мають тотожне чи близьке значення: обов'язково - неодмінно; конче - доконче - неминуче; властивий - притаманний; проживати - мешкати; аргумент - (у полеміці) доказ, підстава, обґрунтування.
Тексти офіційно-ділового стилю вимагають однозначності, й через те точності слів надається неабияке значення. Адже для чіткої регуляції офіційно-ділових стосунків важливо, щоб усі однаково сприймали Й витлумачували той чи інший закон, наказ, договір, контракт.
Щоб збагатити свій активний запас слів, радимо частіше звертатися до "Словника синонімів української мови" у двох томах (2001 р.). Пропонуємо короткий лексикон синонімів української мови, яким можна скористатися під час підготовки до усного чи писемного фахового спілкування (див. Короткий лексикон синонімів української мови С. 673-687). Що повніший синонімічний ряд, то легше вибрати найточніше, найвлучніше слово для висловлення думки. Основна функція синонімів - урізноманітнення власного мовлення, уникнення повторів.
Українська мова багата на абсолютні синоніми - слова, що відрізняються лише звучанням. Із двох слів для називання того самого поняття мовці перевагу чомусь надають іншомовному, запозиченому, а не оригінальному українському.
|
Українське |
Запозичене |
||
|
абетка (азбука) |
алфавіт |
||
|
важливий (сучасний, сво- |
актуальний |
||
|
єчасний) |
|||
|
вигадка |
фікція |
||
|
вимір |
масштаб |
||
|
вистава |
шоу |
||
|
відвідини |
візит |
||
|
відстань |
дистанція |
||
|
відтінок |
нюанс |
||
|
відхилення |
аномалія |
||
|
вкладання |
інвестиції |
||
|
вступник |
абітурієнт |
||
|
доба |
епоха |
||
|
доброзвичаєвість |
етика |
||
|
доказ |
аргумент |
||
|
доцільно |
раціонально |
||
|
життєпис |
біографія |
||
|
запас |
резерв |
||
|
засновник |
фундатор |
||
|
засоби масової інформації |
мас-медіа |
||
|
зв'язки з громадськістю |
пабл и к рилейшнз |
||
|
звання |
ранг |
||
|
звертатися |
апелювати |
||
|
згода |
консенсус |
||
|
зустріч на найвищому рівні |
саміт |
||
|
кава |
кофе |
||
|
керівник |
менеджер |
||
|
керівник |
шеф |
||
|
краватка |
галстук |
||
|
невдача, провал |
фіаско |
||
|
несправжній, вигаданий |
фіктивний |
||
|
організація збуту |
маркетинг |
||
|
порцеляна |
фарфор |
||
|
посол |
амбасадор |
||
|
правник |
юрист |
||
|
припис |
циркуляр |
||
|
пристосувати |
адаптувати |
||
|
скоропис |
стенографія |
||
|
тло |
фон |
||
|
тотожний |
адекватний |
||
|
управління |
менеджмент |
||
|
явище |
феномен |
||
Відроджувані синоніми
|
бігун |
полюс |
|
валіза |
чемодан |
|
відсоток |
процент |
|
водограй |
фонтан |
|
двірець |
вокзал |
|
двозвук |
дифтонг |
|
двоспів |
дует |
|
книгозбірня |
бібліотека |
|
летовище |
аеропорт |
|
майдан |
площа |
|
мала |
карта |
|
оплески |
аплодисменти |
|
підсоння |
клімат |
|
поземний |
горизонтальний |
|
прямовисний |
вертикальний |
|
південник |
меридіан |
|
поступ |
прогрес |
|
рівнобіжний |
паралельний |
|
рівноденних |
екватор |
|
робітня |
майстерня |
|
світлина |
фотокартка |
|
середник (розділовий знак) |
крапка з комою |
|
хідник |
тротуар |
|
часопис |
журнал |
|
чинник |
фактор |
Граматичні норми
1.1.5. Мовне законодавство та мовна політика в Україні
Тема 1.2 Основи культури іукраїнської мови
1.2.1. Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора
1.2.2. Комунікативні ознаки культури мовлення
1.2.3. Комунікативна професіограма фахівця
1.2.4. Словники у професійному мовленні. типи словників. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури
1.2.5. Мовний етикет
1.2.5.1. Поняття етикету