Екологія - Васюкова Г.Т. - 4.2.1. Гідроенергетика і її вплив на навколишнє середовище

Оскільки разом з вугіллям у топки ТЕС потрапляє деяка кількість порожніх порід (сланців), що містять радіоактивні елементи, частки попелу, що вилітають із труби ТЕС, є слаборадіоактивними.

Однак, як переконливо доводить В. Троїцький, такі твердження неправомірні, тому що:

1. існуючі методи очищення газів від попелу знижують забруднення землі попелом в 100-200 разів, зменшують радіоактивне забруднення за рахунок ТЕС до фонового рівня;
2. вугільні породи містять природні ізотопи, такі, як радій-210, торій-232, калій-40 і ін. До природних нуклідів тваринний світу ході еволюції пристосувався, і вони не накопичуються в живих організмах. Зовсім інша картина спостерігається зі штучними нуклідами, що викидають АЕС. Як показало спостереження після аварії на Чорнобильській АЕС, у деяких сільськогосподарських рослинах концентрація стронцію-90 і цезію-134, більш небезпечних для людини нуклідів, у 70-100 разів вища, ніж у ґрунті. А в організмах риб і водних рослин концентрація штучних радіонуклідів більше, ніж їхній вміст у воді в сотні і тисячі разів.
3. забруднення земної поверхні шлаками і попелом. Викиди з топок ТЕС в атмосферу часток золи і шлаку, навіть якщо вони не містять підвищеної кількості радіонуклідів, небажано. Шлак, сажа, попіл забруднюють сільськогосподарські землі і водойми, викликають корозію деталей машин і т.д. Особливо небезпечні для здоров'я людей частки не цілком згорілого палива, у яких міститься канцерогенні речовини, що призводить до ракових захворювань. Більше всього забруднюють навколишнє середовище невеликі сільські і районні котельні, де, як правило, немає ніяких фільтрів чи установок, що уловлюють попіл. Узимку роботу цих котелень добре видно - на прилягаючих територіях сніг стає сірим чи чорним.
4. виділення земель під кар'єри і відвали шлаку. Потреба паливно-енергетичного комплексу у великій кількості вугілля визначає масштаби видобутку цього виду сировини. Оскільки відкритий спосіб видобутку для гірників набагато економічніший, закладаються великі кар'єри. Сотні гектарів займають відвали порожніх порід вугільних шахт, а також шлаків і попелу біля ТЕС. На Україні з її багатими, родючими чорноземами таке виділення земель особливо шкідливе. Наприклад, в одному лише Донбасі відвали і кар'єри, що відробили, займають площу 50 тисяч гектарів. Ця площа збільшується, тому що сьогодні переробляють лише 11,5% відвалів.
5. відчуження земель під лінії електропередачі. Сьогодні доведено, що довгий вплив на організм людини чи тварини електромагнітних полів викликає негативні наслідки. Тіло й органи функціонують, як антени.

Проведені дослідження свідчать, що у пацюків, яких тримали біля високовольтних ліній, змінювався вміст гормонів у крові, вони втрачали масу. У сильному електромагнітному полі у собак виникала аритмія роботи серця. Після опромінення клітин морських ембріонів мікрохвилями в них виникали ушкодження хромосом.

4.2.1. Гідроенергетика і її вплив на навколишнє середовище

ГЕС у наш час виробляють близько 20% електроенергії у світі. Багато країн з багатими гідроресурсам і величезну частину електроенергії одержують за рахунок ГЕС. ГЕС мають деякі екологічні переваги:

• вони зовсім не забруднюють повітря шкідливими викидами;

• допомагають встановлювати оптимальний режим роботи ТЕС і заощаджувати велику кількість палива.

Тому ГЕС в енергетичній системі ефективно використовуються для зняття максимальних навантажень і роблять енергію дешевою. Затоплюючи водоймищами вузькі порожисті ділянки рік, ГЕС у цілому поліпшують умови роботи річкового транспорту.

Але і вони не є позбавленими недоліків. Найбільші дорікання викликають ГЕС, побудовані на рівнинних ріках. Водоймищами Дніпровського каскаду ГЕС затоплено величезні площі родючих земель.

Київським - 922 км²,

Канівським - 675 км²,

Кременчуцьким - 2250 км²,

Дніпродзержинським - 567 км ²,

Дніпропетровським - 410 км²,

Каховським - 2155 км².

У сумі - 7 тисяч км² - 1/4 території Бельгії. Одні луки, що пішли під воду Київського моря, забезпечували тваринницькою продукцією й овочами половину міста Києва. Ніхто ще не підрахував колосальної вартості тієї сільськогосподарської продукції, що не одержав народ України внаслідок затоплення величезних площ найродючіших у Європі земель. З затоплених площ довелося виселити жителів сотень сіл, прокласти нові комунікації і дороги. Затоплено велику кількість історичних і ландшафтних пам'ятників.