Екологія і організація природоохоронної діяльності - Шматько В.Г. - 4.2. Екологічний моніторинг та система екологічної інформації

Головними елементами єдиної інформаційної екологічної системи є кадастри природних ресурсів і моніторинг навколишнього середовища.

Моніторинг навколишнього середовища представляє собою систему спостережень збирання, обробки, передачі збереження та аналізу інформації про стан навколишнього середовища при позиціювання його змін та розробки рекомендацій для прийняття управлінських рішень. Система державного моніторингу охоплює три рівні (рис. 4.2).

Рівні системи державного екологічного моніторингу.

Рис. 4.2. Рівні системи державного екологічного моніторингу.

Базується моніторинг навколишнього середовища на наступних принципах (табл. 4.2):

Таблиця 4.2. Основні принципи бази екологічного моніторингу

п/п

База моніторингу

1.

Узгодженість нормативного методичного забезпечення

2.

Об'єктивність та достовірність інформації

3.

Систематичність спостережень за станом середовища та об'єктами впливу на нього

4.

Багаторівневість

5.

Узгодженість технічного і природного забезпечення

6.

Відкритість екологічної інформації

7.

Оперативність приводження інформації

Враховуючи рівні екологічного моніторингу основними завданнями його можна назвати наступні:

- спостереження за станом навколишнього середовища;

- аналіз стану навколишнього середовища та прогнозування його змін;

- забезпечення органів управління систематичного та оперативною інформацією про стан довкілля;

- розробка прогнозів і попередження про зміни стану навколишнього середовища;

- розробка науково обґрунтованих рекомендацій по управлінню екологічною ситуацією.

Розрізняють загальний, оперативний і фоновий екологічний моніторинг навколишнього середовища.

Загальний моніторинг - оптимальні за кількістю параметрів спостереження на пунктах, об'єднаних в єдину інформаційно-технологічну мережу, які дають змогу на основі оцінки і прогнозування стану довкілля регулярно розробляти управлінські рішення на всіх рівнях.

Оперативний моніторинг - спостереження спеціальних показників у цільовій мережі пунктів у реальному масштабі часу за окремими об'єктами, джерелами підвищеного екологічного ризику в окремих регіонах, які визначено як зони надзвичайної екологічної ситуації, а також у районах аварій із шкідливими екологічними наслідками з метою забезпечення оперативного реагування на кризові ситуації та прийняття рішень щодо їх ліквідації, створення безпечних умов для населення.

Фоновий моніторинг - спеціальні високоточні спостереження за всіма складовими навколишнього середовища, а також за характером, складом, кругообігом та міграцією забруднюючих речовин, за реакцією організмів на забруднення на рівні окремих популяцій, екосистем і біосфери в цілому. Цей моніторинг здійснюється у природних і біосферних заповідниках, на інших територіях, що охороняються, на базових станціях.

В системі державного моніторингу задіяні ряд міністрів і відомств зі своїми підрозділами (табл. 4.3).

Таблиця 4.3. Основні задачі міністерств та відомств по моніторингу навколишнього природного середовища

Міністерства та відомства України

Основна діяльність 3 моніторингу навколишнього середовища

Мінприроди

Здійснює спостереження за джерелами промислових викидів в атмосферу та дотримання норм гранично допустимих викидів, джерелами скидів стічних вод та дотриманням норм тимчасово узгоджених і гранично допустимих скидів, станом поверхневих вод суші, станом ґрунтів сільськогосподарських угідь з визначенням залишкової кількості в них пестицидів і важких металів, скидами і викидами з об'єктів, на яких використовується радіаційно небезпечні технології, станом та складом звалищ промислових і побутових відходів, станом підземних та морських екосистем

Національне

космічне

агентство

Здійснює авіаційно-космічні спостереження за станом озонового шару в атмосфері, забрудненістю атмосфери, ґрунтів, станом та забрудненістю поверхневих вод, сніговим покривом, станом лісів, станом сільськогосподарських посівів, запасами вологи у ґрунтів, радіаційним забрудненням навколишнього середовища тощо

Міністерство агрополітики

Здійснює радіологічні, агрохімічні й токсикологічні спостереження за ґрунтами сільськогосподарського використання, токсикологічні та радіологічні спостереження за сільськогосподарськими рослинами і продуктами з них, зоотехнічні, токсикологічні та радіологічні спостереження за сільськогосподарськими тваринами і продуктами тваринництва

Міністерство охорони здоров'я

Здійснює вибіркові спостереження за рівнем забруднення атмосферного повітря в місцях проживання населення, станом поверхневих вод суші в місцях використання їх населення, станом морських вод у рекреаційних зонах, хімічним та біологічним забрудненням ґрунтів на території населених пунктів і за господарсько-побутовими відходами, інтенсивністю фізичних факторів (шум, електромагнітні поля, радіація, вібрація тощо), а також постійно стежить за впливом на здоров'я населення забруднення навколишнього середовища

Міністерство

лісового

господарства

Спостерігає за станом лісів, ґрунтів у лісах, станом мисливської фауни

Держгідромет

Спостерігає за станом атмосферного повітря, атмосферними опадами, метеорологічними умовами, аерологічними параметрами, станом поверхневих вод суші, підземними водами, станом і режимом морських вод, станом ґрунтів, станом озонового шару у верхній частині атмосфери, радіаційною обстановкою, станом сільськогосподарських посівів, запасами вологи у ґрунті та агрометеорологічними умовами формування врожаю

Держкомводгосп

Здійснює радіологічні ті гідрохімічні спостереження за водами (у водогосподарських системах комплексного призначення, в системах міжгалузевого і сільськогосподарського водопостачання, в зонах впливу атомних електростанцій), спостереження за станом ґрунтів у межах впливу меліоративних систем, за переформуванням берегів та гідрологічним станом у прибережних смугах водосховищ, облік ресурсів поверхневих вод

Держкомгеології

Спостерігає за підземними водами і виконує оцінку їхніх ресурсів, здійснює спостереження за ендогенними та екзогенними процесами, виконує державне еколого-геологічне картографування території України для оцінки стану геологічного середовища та його змін під. впливом господарської діяльності

Держкомзем

Спостерігає за структурою землекористування, трансформацією земель залежно від цільового призначення їх, за станом та якістю ґрунтів і забрудненням ландшафтів. Станом рослинного покриву, відновленням земель, станом зрошуваних і осушених земель, а також земель з ознаками вторинного підтоплення і засолення, станом берегових ліній річок, морів, озер, водосховищ, лиманів, заток

Держжитлокомунгосп

Спостерігає за якістю питної води централізованих систем водопостачання міст і селищ міського типу, станом стічних вод міської каналізаційної мережі, станом зелених насаджень міст і селищ міського типу, рівнем ґрунтових вод у межах міст та селищ міського типу

Крім того, підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, діяльність яких призводить чи може призвести до погіршання стану навколишнього середовища, зобов'язані вести спостереження за викидами і скидами та розміщенням відходів.

Кадастри природних ресурсів розробляють та ведуть для обліку кількісних, якісних та інших характеристик природних ресурсів, а також характеру і режиму їх використання. Роздержавлення екологічно небезпечних об'єктів, негативно впливає на умови існування людей і стан навколишнього середовища. У зв'язку з цим практичне значення має розробка спеціальних нормативно-екологічних документів. Підготовка таких документі в можлива лише при наявності універсального еколого-економічного кадастру території (ЕЕКТ). Він не тільки сприятиме створенню інформаційної бази щодо прийняття рішень у галузі приватизації, а й безпосередньо впливатиме на розробку еколого-фінансової політики щодо приватизації майна держаних підприємств.

Еколого-економічний кадастр території - це систематизований аналітично-нормативний документ, без контролюючої функції якого купівля або продаж знарядь і засобів виробництва на тій чи іншій території неможливі. Кадастр містить певні кількісні та якісні показники фізичних обсягів природних ресурсів та їх використання, екологічну оцінку території в сукупності з вартісною оцінкою рівня забруднення навколишнього середовища. Головне завдання ЕЕКТ полягає в сприянні управлінню господарської діяльністю, спрямованої на еколого-збалансоване й ефективне природокористування.

Відповідно до цього функції ЕЕКТ зосереджені навколо інтегрального класифікаційного еколого-економічного обліку природних ресурсів та економічної оцінки забруднення навколишнього середовища, розміщення відходів виробництва з урахуванням їх складування, транспортування, переробки і захоронення.

Інформаційне забезпечення охорони навколишнього середовища

Кожне з підприємств і організацій веде первинний облік використання ресурсів для виробничого процесу, облік забору та скидів води, викидів в атмосферу та облік витрат на природоохоронні заходи.

Забруднення атмосферного повітря.

Статистичний облік у галузі охорони атмосферного повітря від забруднення здійснюється у звіті за такими напрямками - викиди шкідливих речовин в атмосферу, їх очистка та утилізація, виконання заходів щодо скорочення викидів шкідливих речовин в атмосферу, характеристика джерел викидів шкідливих речовин, робота пило -, газоочисних установок, кількість шкідливих речовин викинутих у повітря порівняно з минулим роком.

Статистика водоспоживання та скидів стічних вод

Водогосподарські організації звітують за обсяги води, використані для власних потреб, для водозабезпечення населення і споживачів невиробничої сфери, а також за обсяги і якість скинутих стічних вод.

Сільськогосподарські підприємства за погодженням з місцевими органами по регулюванню, використанню і охороні вод можуть не надавати інформацію за воду, одержану від управлінь зрошувальних систем.

У випадку коли споживач забирає або скидає воду в кількох місцях одного водостоку, а відстань між крайніми водозаборами не перевищує 20 км, з дозволу місцевих органів по регулюванню використання і охороні вод обсяг забраної води може враховуватись сумарно.

Якщо в одну систему водопостачання вода забирається одночасно з кількох поверхневих і підземних джерел, її використання визначають по кожному джерелу пропорційно фактичному забору.

Коли водозабори (скиди) здійснюються з моря, озера, водосховища або в них, обсяги води враховують по кожному водному об'єкту сумарно по всіх заборах (скидах), що знаходяться у споживача, незалежно від кількості цих водозаборів і відстані між ними.

При заборі води з підземних водоносних горизонтів обсяг води відбивається сумарно по кожному горизонту незалежно від кількості свердловин. Якщо вода забирається одночасно з кількох водоносних горизонтів (шахти, розрізи) і визначити її надходження з окремих горизонтів неможливо, враховується загальна кількість забраної води.

Облік витрат на охорону природи

Облік природоохоронних витрат ведуть за напрямками:

- поточні витрати на охорону в цілому, в тому числі на охорону і раціональне використання водних ресурсів, а також на виплату іншим підприємствам за приймання і очистку стічних вод, на охорону повітряного басейну, на охорону землі від забруднення відходами виробництва і споживання, втому числі на виплату підприємствам за приймання, зберігання, захоронення і знищення відходів, на рекультивацію земель;

- витрати на капітальний ремонт основних виробничих фондів по охороні навколишнього середовища, в тому числі споруд, установок, обладнання для уловлювання і знешкодження шкідливих речовин, що забруднюють повітряний басейн, а також споруд і установок для очистки стічних вод і раціонального використання водних ресурсів, капітальні вкладення на охорону і раціональне використання природних ресурсів.

Загальні витрати на охорону навколишнього природного середовища куди включають вартість матеріалів і напівфабрикатів необхідних в процесі експлуатації, заробітну плату з відрахуванням на соціальне страхування працівників, які зайняті обслуговуванням усіх фондів природоохоронного призначення, витрати на їх експлуатацію, витрати на охорону праці та інші.

Інформаційне забезпечення охорони навколишнього середовища
Статистика водоспоживання та скидів стічних вод
Облік витрат на охорону природи
4.3. Екологічна експертиза та порядок її проведення
Організація проходження екологічної експертизи
4.4. Науково-технічний прогрес і економіка природокористування
Економіка природокористування
4.5. Організація природоохоронної діяльності на підприємстві
Очищення шкідливих викидів, скидів
Усунення причин забруднення
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru