Основи екології - Олійник Я.Б. - Негативні зміни ґрунтового і рослинного покриву

Щорічно у світі перетворюється на пустелю 6 млн га родючих земель, вирубується та гине через пожежі більше 11 млн га лісу. Приблизно стільки ж земель руйнується внаслідок видобування корисних копалин. А можливості рекультивації порушених земель обмежені через дорожнечу і тривалість процесу. Так, для утворення 1 см гумусного шару ґрунту потрібно приблизно 150 років.

Як правило, першопричиною порушення ґрунтів є процеси, які ініціюються діяльністю людини (це, наприклад, механічна обробка ґрунтів, трансформація шарів землі в будівництві, переущільнення ґрунтів внаслідок діяльності транспорту, випас худоби, зрошення, забруднення ґрунтів та ін.). Наслідки цих первинних змін можуть багаторазово посилюватися під впливом природних чинників, наприклад, дії вітру, дощових потоків тощо. Тобто ґрунт є дуже складною і вразливою системою, що формувалася протягом століть, але може бути зруйнована неправильними діями людини за лічені роки, місяці і навіть дні.

Основними забруднювачами ґрунтів є метали та їх сполуки, радіоактивні елементи, добрива та пестициди. У зв'язку з тим, що самоочищення ґрунтів практично не відбувається, на відміну від атмосфери та водойм, або швидкість його дуже мала, токсичні речовини накопичуються, що призводить до поступової зміни хімічного складу ґрунтів. Звідси токсичні речовини (через ланку рослин) потрапляють в організми тварин і людей. За масштабами забруднення і впливу на біологічні об'єкти особливе місце посідають важкі метали, які до того ще й дуже повільно виводяться з ґрунту.

Значної екологічної шкоди завдає використання засобів хімізації в аграрному секторі. Надмірні дози при застосуванні азотних добрив можуть призвести до зниження родючості ґрунтів та накопичення нітратів у рослинах і продуктах харчування. Потрапляючи в організм з водою та їжею, частина нітратів перетворюється у нітрити, які знижують гемоглобін у крові, порушують функціонування щитовидної залози людини. З мінеральними добривами у ґрунт вносять не лише азот, фосфор, калій, а й численні домішки, серед яких і важкі метали - ртуть, цинк, мідь, свинець, миш'як тощо.

Однією з найнебезпечніших проблем є застосування у сільському господарстві хімічних засобів захисту рослин - пестицидів. У світі нараховується більше 1000 хімічних сполук, на основі котрих випускають десятки тисяч форм пестицидів. Усі пестициди є отрутохімікатами і їхня токсична дія залежить не лише від концентрації, а й від тривалості впливу. Найбільш небезпечними є пестициди промислового органічного синтезу - органічні сполуки хлору, фосфору, ртуті. Це отрутохімікати, які мають застосовуватися лише як виняток - у мінімально необхідних кількостях і лише там, де хімічні засоби захисту поки не можна замінити біологічними. За цільовим призначенням пестициди поділяють на такі групи:

- гербіциди - для боротьби з бур'янами;

- інсектициди - для боротьби зі шкідливими комахами;

- фунгіциди - для боротьби з грибковими хворобами рослин;

- зооциди - для боротьби зі шкідливими хребетними;

- родентициди - для боротьби з гризунами;

- бактерициди - для боротьби з бактеріями і бактеріальними хворобами рослин;

- альгіциди - для знищення водоростей і бур'янів у водоймах;

- дефоліанти - для видалення листя і бадилля;

- десиканти - для підсушування листя перед збиранням врожаю;

- ретарданти - для гальмування росту рослин, підвищення стійкості стебел.

Основними негативними наслідками застосування пестицидів є такі:

- пестициди надзвичайно токсичні для людей і тварин;

- при їх застосуванні уражаються не лише "потрібні" об'єкти, а й багато інших видів, у т. ч. людина;

- як правило, майже завжди витрачають значно більшу кількість препаратів, ніж це необхідно для знищення шкідників;

- залишки пестицидів акумулюються і концентруються у трофічних ланцюгах, а також виносяться за межі оброблюваної території;

- з'являються резистентні до пестицидів форми шкідливих організмів;

- збільшується ймовірність віддалених наслідків, пов'язаних із патологічною та генетичною дією деяких препаратів на біоту і людину.

Рослини відіграють величезну роль у захисті природного середовища від забруднення. Так, 1 га ялинового лісу поглинає з повітря 32 т пилу, соснового - 35, букового - 65 т. Сосновий ліс особливо корисний для хворих на легені; з хвойних дерев отримують препарат, який знищує збудників дизентерії та коклюшу. Рослини стримують перебіг ерозійних процесів, позитивно впливають на психофізіологічний стан людини. За приблизними розрахунками, лише ліси України здатні вилучати з атмосфери понад 180 млн т вуглекислого газу та виділяти 130 млн т кисню на рік. Таким чином, серед головних наслідків забруднення ґрунтово-рослинного покриву можна назвати такі:

- накопичення небезпечних речовин у біологічних ланцюгах живлення;

- споживання забруднених харчових продуктів;

- поширення алергічних хвороб;

- опосередковані наслідки через вплив на біо-, гідро- та атмосферу.

Забруднення природного середовища різноманітними відходами
Якість товарів народного споживання та продуктів харчування
7.2. Основні екологозалежні захворювання людини
7.3. Екологічні фактори та їх вплив на здоров'я людини
7.3.1. Абіотичні екологічні фактори та їх вплив на здоров'я людини
Космічні, геліо- та геофізичні фактори
Кліматичні і метеорологічні фактори
Хімічні фактори
7.3.2. Вплив біотичних екологічних факторів на здоров'я людини
7.3.3. Вплив антропогенних факторів на людину
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2018
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru