Інформаційні системи і технології в банках - Страхарчук А.Я. - 5.3.2. Методи захисту учасників карткових операцій

Для зниження ризиків, що виникають під час здійснення операцій платіжними картками, потрібно створити систему захисту всіх учасників карткових операцій: власників карток, банків, платіжних організацій. Дотримання вимог безпеки, визначення можливих ризиків і розподіл відповідальності за непорозуміння - це основні вимоги до карткових систем.

Боротьба зі шахрайством ефективна тоді, коли є колективна безпека. Будь-який окремо взятий банк повністю вирішити цю проблему не зможе. Тому постає питання взаємодії з правоохоронними органами, Українською міжбанківською асоціацією членів EuroPay International (ЄМА), банківськими установами з питань ризиків, які виникають у картковому бізнесі, а також участь у семінарах, форумах ЄМА, міжнародних платіжних систем, інших організацій щодо безпеки карткових проектів.

Так, у квітні 2001 року, як структурний підрозділ Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА, було створено Український форум із безпеки розрахунків та операцій із платіжними картами.

Разом з Українським процесинговим центром (УПЦ) Асоціація створила систему обміну інформацією між банками про шахрайства з платіжними картками.

Суть такої взаємодії полягає в тому, що банки - члени Асоціації надають процесинговому центру інформацію про підозрілі операції, які відбулися з їхніми картками.

Для мінімізації ризиків та відвернення шахрайств слід уживати дієвих превентивних заходів на таких етапах:

• вироблення загальної стратегії та цілей карткового проекту;

• ідентифікація клієнта під час оформлення заяви на виготовлення картки;

• виготовлення картки та отримання картки і P/N-коду клієнтом;

• упровадження програм із запобігання шахрайству;

• моніторинг операцій у режимі реального часу;

• захист фінансової інформації про рух коштів на карткових рахунках для забезпечення максимальної конфіденційності;

• робота з персоналом для виявлення спроб шахрайства на ранніх стадіях;

• виявлення та розслідування фактів здійснення шахрайських трансакцій;

• взаємодія з вищими ланками управління для оперативного процесу прийняття рішень;

• співпраця між банками та платіжними системами.

Актуальним на сьогодні є питання щодо страхування ризиків, пов'язаних із випуском і функціонуванням платіжних карток. Це - один зі шляхів зменшення ризиків від операцій із платіжними картками.

Поліс страхування кредитних карток призначений для покриття різноманітних кримінальних ризиків емітентів платіжних карток, а саме:

• виготовлення і розрахунки за фальшивими платіжними картками;

• виготовлення чужих (украдених або втрачених) кредитних карток;

• нечесність працівників установи-емітента;

• підробка платіжних документів установою - одержувачем платежу;

• судові та інші юридичні витрати.

У цьому блоці можна розглядати й різні супутні страхові продукти для клієнтів банків (власників карток), що реалізуються в партнерстві зі страховиками.

Наприклад, страховка для власників карток, яку вони можуть придбати автоматично разом із карткою, є гарантією виплат страховиками в разі настання страхової події. При цьому банк купує покриття для всіх своїх клієнтів - утримувачів карток і закладає його в ціну за клієнтське обслуговування.

До числа страхових подій можуть належати:

• нещасний випадок;

• втрата суми, сплаченої за карткою під час подорожі;

• втрата багажу;

• затримка рейсу;

• купівля товару (послуг) за карткою.

Збитки, пов'язані з несанкціонованим списанням коштів із рахунків держателів унаслідок підробки карток чи незаконного використання загублених карток, страхуються за полісом "страхування емітентіз платіжних карток".

Ризик, що першочергово страхується за цим полісом, - це ризик злочинів з боку персоналу, що актуальний як під час емісії, так і в еквайрингу. Цей поліс призначений для покриття великих збитків, тому за ним установлюють високі страхові суми і значну франшизу, тобто частку власної участі банку у збитках.