Кредитування і контроль - Вовк В.Я. -
3.3. Фінансові ризики банку

Кредитний ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень і капіталу, який виникає у зв'язку з неспроможністю сторони, що взяла на себе зобов'язання, виконати умови будь-якої фінансової угоди з банком (його підрозділом) або в інший спосіб виконати взяті на себе зобов'язання.

Кредитний ризик супроводжує всі види банківської діяльності, де результат залежить від діяльності контрагента, емітента або позичальника. Він виникає кожного разу, коли банк надає кошти, бере зобов'язання про їх надання, інвестує кошти або іншим чином ризикує ними відповідно до реальних умов чи умовних угод незалежно від того, де відображається операція - на балансі чи поза балансом.

Валютний ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень і капіталу, який виникає внаслідок несприятливих коливань курсів іноземних валют і цін на банківські метали. Валютний ризик можна поділити:

- на ризик трансакції;

- ризик перерахунку з однієї валюти в іншу (трансляційний ризик);

- економічний валютний ризик.

Ризик трансакції полягає в тому, що несприятливі коливання курсів іноземних валют впливають на реальну вартість відкритих валютних позицій. Цей вид ризику супроводжує всі операції банку, пов'язані з перерахуванням коштів в іноземній валюті з одного рахунку на інші, наприклад, маркетмейкерство, дилінг, прийняття позицій в іноземних валютах.

Ризик перерахунку з однієї валюти в іншу (трансляційний ризик) полягає в тому, що величина еквівалента валютної позиції у звітності змінюється в результаті змін обмінних курсів, які використовуються для перерахування залишків в іноземних валютах в базову (національну) валюту.

Економічний валютний ризик полягає в зміні конкурентоспроможності банку або його структур, що входять до консолідованої групи, на зовнішньому ринку внаслідок суттєвих змін обмінних курсів.

Ринковий ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень і капіталу, який виникає внаслідок несприятливих коливань вартості цінних паперів і товарів, а також коливань курсів іноземних валют за тими інструментами, які знаходяться в торговельному портфелі банку. Цей ризик випливає з маркетмейкерства, дилінгу, прийняття позицій з боргових і пайових цінних паперів, валют, товарів і похідних інструментів (деривативів).

Особливо важливо враховувати ринковий ризик при прийнятті забезпечення за кредитними операціями, оскільки зміни ринкової вартості цінних паперів чи зниження цін на нерухомість може призвести до втрат банку під час реалізації заставленого майна у випадку неплатоспроможності позичальника. Розмір цих втрат визначається сумою перевищення заставної вартості майна над ринковою.

Операції банку з фінансовими інструментами, вартість яких визначена в іноземній валюті, крім ринкового ризику супроводжуються також валютним ризиком трансакції.

Ризик ліквідності - наявний або потенційний ризик для надходжень і капіталу, який виникає внаслідок неспроможності банку виконати свої зобов'язання в належні строки, не зазнавши при цьому неприйнятних втрат.

Ризик ліквідності виникає у зв'язку з нездатністю управляти незапланованими відпливами коштів, змінами джерел фінансування або виконувати позабалансові зобов'язання.

Ризик ліквідності можна розглядати як два окремих ризики:

1) недостатньої ліквідності;

2) надмірної ліквідності.

Виміряти ризик ліквідності дуже складно, оскільки на цей показник впливає багато факторів. Управління цим ризиком здійснюється шляхом дотримання встановлених Національним банком обов'язкових нормативів ліквідності, що є співвідношенням різних статей активу і пасиву балансу банку (норматив миттєвої ліквідності (Н4), норматив поточної ліквідності (Н5) та норматив короткострокової ліквідності (Н6)), а також шляхом узгодження строків розміщення активів і повернення залучених банком коштів (дод. 3).

Відсотковий ризик (ризик зміни відсоткової ставки) - це наявний або потенційний ризик для надходжень або капіталу банку, який виникає внаслідок несприятливих змін відсоткових ставок.

Цей ризик впливає як на прибутковість банку, так і на економічну вартість його активів, зобов'язань та позабалансових інструментів. Основними видами ризику зміни відсоткової ставки, на які зазвичай наражається банк, є:

- ризик зміни вартості ресурсів - виникає внаслідок різниці в строках погашення (для інструментів з фіксованою відсотковою ставкою) та переоцінки величини ставки (для інструментів зі змінною відсотковою ставкою) банківських активів, зобов'язань і позабалансових позицій;

- ризик зміни кривої дохідності - виникає внаслідок змін у нахилі та формі кривої дохідності;

- базисний ризик - виникає внаслідок відсутності достатньо тісного зв'язку між коригуванням ставок, отриманих та сплачених за різними інструментами, всі інші характеристики яких щодо переоцінки є однаковими;

- ризик права вибору - виникає внаслідок наявності права відмови від виконання угоди (тобто реалізації права вибору), яке прямо чи опосередковано наявне в багатьох банківських активах, зобов'язаннях та позабалансових портфелях.

За місцем виникнення розрізняють два види відсоткового ризику; позиційний і структурний.

Позиційний ризик - це ризик однієї операції, пов'язаний зі зміною відсоткових ставок. Наприклад, банк видав кредит за плаваючою відсотковою ставкою, при цьому невідомо, чи одержить банк прибуток, чи зазнає збитків.

Структурний ризик - це загальний ризик балансу банку, який виникає внаслідок коливань відсоткових ставок. Для захисту від структурного ризику банки мають проводити цільову відсоткову політику стосовно зміни структури балансу, здійснювати розрахунки компенсації відсоткового ризику та регулювати відсоткові ставки відповідно до умов фінансового ринку.

Ризик зміни ресурсної бази тісно пов'язаний з ринковим, відсотковим і валютним ризиками. При формуванні ресурсної бази банк повинен враховувати ймовірність збільшення витрат щодо залучення ресурсів у разі зміни ситуації на фінансовому ринку (зміни відсоткових ставок за депозитами, коливань курсів іноземної валюти та ін.). Наприклад, у випадку залучення довгострокових вкладів банк зазнає збитків у випадку зниження відсоткової ставки на депозитному або кредитному ринках. І навпаки, у випадку залучення короткострокових вкладів після настання строку їх виплати банк може постати перед проблемою подорожчання ресурсів.

Одним із напрямів управління ризиком зміни ресурсної бази є розробка депозитної політики, яка має на меті забезпечити банк ресурсами на певний час і за певною ціною для здійснення активних операцій. У процесі її реалізації вирішуються два протилежні завдання: забезпечення стабільності ресурсної бази і мінімізація витрат з її формування.

Інша форма прояву ризику ресурсної бази - це збитки у вигляді недоотриманих прибутків у зв'язку з необхідністю наявності певної суми ліквідних коштів для здійснення розрахунково-касового обслуговування клієнтів (списання коштів з поточних рахунків, видача авансу на відрядження або заробітної плати, зняття депозиту готівкою тощо). Для банку це активи, що не приносять прибутку, їх розмір залежить від зовнішніх обставин (ступінь довіри до банку, економічна та політична ситуація в країні) і структури клієнтів банку (наприклад, високий відсоток торговельних організацій означає великий обсяг інкасації готівки).

3.4. Функціональні ризики
3.5. Основні методи оцінки банківських ризиків
3.6. Організація ризик-менеджменту в банку
Тема 4. КРЕДИТНИЙ РИЗИК ЯК СКЛАДОВА БАНКІВСЬКИХ РИЗИКІВ
4.1. Сутність кредитного ризику
4.2. Класифікація та оцінка кредитних ризиків банку
Тема 5. МЕНЕДЖМЕНТ КРЕДИТНОГО РИЗИКУ
5.1. Засади управління кредитним ризиком банку
5.2. Методи управління ризиком на рівні окремого кредиту
5.3. Методи управління кредитним ризиком на рівні кредитного портфеля