Кредитування і контроль - Вовк В.Я. -
8.3. Моніторинг кредитних операцій банку

На четвертому етапі після видачі кредиту банк приступає до здійснення кредитного моніторингу і до контролю за якістю кредитного портфеля. Одне з основних завдань банку - постійний моніторинг кредитного портфеля, який охоплює всі етапи - від підготовки документів і видачі кредиту до його повного погашення. Банківський контроль за станом погашення позичальником заборгованості за кредитом - необхідна передумова забезпечення запланованого рівня дохідності кредитних операцій.

Моніторинг кредитних операцій полягає у постійному контролі за станом виданого кредиту. Такий контроль допомагає вчасно виявити проблеми з погашенням заборгованості за кредитом і вжити відповідних заходів. Крім того, моніторинг кредитних операцій дає змогу перевірити відповідність дій працівників кредитного відділу основним вимогам кредитної політики банку.

Механізм кредитного моніторингу має бути закріплений у відповідних банківських інструкціях і положенні банку "Про кредитування".

Контроль за кредитними операціями відіграє важливу роль в управлінні кредитним портфелем банку, адже банки самостійно визначають порядок залучення та використання коштів, проведення кредитних операцій, встановлюють рівень відсоткових ставок і розмір комісійної винагороди.

Відповідно до цього основна мета кредитного моніторингу полягає в тому, щоб не допустити підвищення кредитного ризику понад встановлений рівень. Головна вимога до процедури кредитного моніторингу - це постійний контроль та оцінка рівня кредитного ризику. До основних факторів, що впливають на рівень ризику кредитної операції, можна віднести зміну фінансового стану позичальника, зміну ринкової вартості та ліквідності застави, порушення графіка погашення відсотків і заборгованості за кредитом.

Згідно зі статистичними дослідженнями, 80 % проблемних кредитів виникають внаслідок недостатнього контролю за рівнем кредитного ризику. Інші причини, такі як неадекватна оцінка кредитоспроможності позичальника, неправильно проведена структуризація кредиту, помилки у кредитному договорі, породжують близько 20 % проблемних кредитів.

Основними напрями кредитного моніторингу є:

- контроль за цільовим використанням кредиту;

- контроль за своєчасним погашенням відсотків за кредитом;

- контроль за своєчасним погашення заборгованості за кредитом (відповідно до розробленого графіка);

- контроль за станом, ринковою вартістю та ліквідністю застави, іншим забезпеченням кредиту;

- відстеження змін у фінансовому стані позичальника;

- аналіз якості та структури кредитного портфеля банку;

- виявлення проблемних кредитів і розробка заходів щодо мінімізації втрат банку;

- контроль за рівнем кредитного ризику.

Метою перевірки цільового використання кредиту є підтвердження напрямів руху кредитних коштів із кредитного рахунку. Підтвердженням цільового використання кредиту можуть бути фінансові документи (платіжні доручення, акредитиви, рахунки-фактури, митні декларації тощо), укладені договори з господарської діяльності, бізнес-плани, техніко-економічні обґрунтування та ін. Ці документи обов'язково додаються до кредитної справи та зберігаються до закінчення дії кредитного договору.

У разі встановлення факту нецільового використання кредиту банк може підвищити відсоткову ставку за кредитом у розмірах, передбачених кредитним договором, або призупинити подальше перерахування кредитних коштів у випадку кредитування за кредитною лінією. Як крайній захід сума кредиту може бути стягнена з позичальника достроково.

Для моніторингу своєчасного погашення позичальником відсотків і заборгованості за кредитом працівники кредитного відділу складають відповідний графік погашення за сумами платежів і за строками. У разі несвоєчасного погашення боргу за позикою та сплати відсотків (комісій) за відсутності домовленості про відстрочення погашення кредиту банк має право застосувати штрафні санкції у розмірах, передбачених кредитним договором.

Контроль за станом предмета застави як невід'ємна складова кредитного моніторингу передбачає:

- своєчасне отримання достовірної інформації про стан і вартість предмета застави;

- контроль за виконанням умов договору з боку заставодавця;

- відстеження ринкової кон'юнктури з метою оцінки ліквідності заставленого майна.

Якщо предмет застави залишено в розпорядженні заставодавця, то в договорі застави мають бути зазначені характер і періодичність відомостей, які заставодавець надає банку. На підставі цієї інформації банк має змогу перевіряти стан предмета застави та порівнювати ринкову вартість застави із заставною вартістю.

Для моніторингу кредитного ризику на рівні окремого кредиту банк має постійно відстежувати зміни у фінансовому стані позичальника з метою виявлення можливих ускладнень і застосування відповідних заходів щодо мінімізації втрат банку від кредитної операції. Періодичність аналізу фінансового стану позичальника визначається банком самостійно з урахуванням рекомендацій Національного банку (див. тему 9).

Кредитний моніторинг дає змогу забезпечити заплановану прибутковість кредитних операцій банку, а також належний рівень фінансової стійкості та ліквідності банку

в цілому. Звідси випливають два правила, які є важливими для успішної кредитної діяльності будь-якого банку:

1) кожний банк повинен мати свою систему моніторингу кредитних операцій;

2) кредитний контроль мають здійснювати найбільш кваліфіковані та досвідчені працівники банку1.

Належним чином організований кредитний моніторинг дає можливість банку оцінити сукупний кредитний ризик на рівні кредитного портфеля і визначити потребу в нарощуванні банківського капіталу та можливості розширення кредитної діяльності. Також кредитний моніторинг дає змогу банкам своєчасно виявити проблемну заборгованість за кредитами та вжити необхідних заходів, спрямованих на мінімізацію втрат банку. Отже, першочерговим завданням для банків є забезпечення належного внутрішнього контролю за дотриманням банківських інструкцій та положень щодо організації кредитної діяльності.

Тема 9. ОЦІНКА КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПОЗИЧАЛЬНИКА
9.1. Зміст і значення оцінки кредитоспроможності позичальника
9.2. Оцінка кредитоспроможності позичальника - юридичної особи
9.3. Оцінка кредитоспроможності позичальника-банку
9.4. Оцінка кредитоспроможності позичальника - фізичної особи
Приклад
Тема 10. ПРОБЛЕМНІ КРЕДИТИ І ЗАСОБИ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ БЕЗНАДІЙНИХ БОРГІВ
10.1. Сутність проблемних кредитів
10.2. Методи управління проблемними кредитами банку
Тема 11. КРЕДИТНИЙ ПОРТФЕЛЬ БАНКУ: ЙОГО КЛАСИФІКАЦІЯ ТА АНАЛІЗ