У міжнародній практиці нараховується понад три десятки різновидностей вільних економічних зон. При всій цій різноманітності, йдеться по суті, про одне й те саме явище - створення господарських анклавів, які мають безмитний або пільговий режим ввезення або вивезення товарів, певну відособленість у торговельному і валютно-фінансовому відношенні від решти території приймаючої країни.
Класифікація типів СЕЗ наведена в табл. 9 [3].
Таблиця 9
ТИПИ СЕЗ І ЇХ ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
|
Тип СЕЗ |
Мета |
Характеристика |
Приклади |
|
Вільні митні (податкові зони). (Duty/tax free areas. Free parts) |
Зростання вантажообігу і залучення необхідних товарів |
Звільнення від митних податків, податків на імпортний товар і непрямих податків на товари, що не порушують кордони митної території країни |
Вільний порт Гамбург |
|
Продаж, вільний від митних податків. (Duty/tax free areas.) |
Збільшення товарообігу країни і, в певній мірі, зростання вітчизняного виробництва. |
Відміна тарифів і непрямих податків для осіб, які мешкають за кордоном, або виїжджають за кордон |
Безмитні аеропорти у міжнародних аеропортах, наприклад, Шеннон |
|
Зони вільної банківської діяльності. (Free banking zones). |
Підвищення конкурентноз-датності вітчизняних банків |
Відміна вимог щодо мінімальних банківських резервів, регулювання норм проценту тощо. Тепер застосовується тільки по відношенню до зарубіжних клієнтів. |
Банки, які діють на валютних єврори-нках, наприклад, у Люксембурзі, Лондоні. |
Закінчення табл. 9
|
Тип СЕЗ |
Мета |
Характеристика |
Приклади |
|
Зони вільної страхової діяльності. (Free insurance zones). |
Підвищення конкурентно-здатності вітчизняних страхових компаній |
Відміна обмежуючого страхового регулювання, яке діє в даній країні. Тепер застосовується тільки по відношенню до зарубіжних клієнтів. |
Ллойди в Лондоні. Зона вільної страхової діяльності у Нью-Йорку. |
|
Зони вільної торгівлі. (Free trade zones). |
Збільшення товарообігу країни і, в певній мірі, зростання вітчизняного експортного виробництва. |
Відміна тарифів, непрямих і прямих податків; гарантування мінімуму митних формальностей |
Шрі-Ланка, Єгипет, Сінгапур, Тайвань |
|
Зони експортного виробництва. (Export processing zones) |
Зростання експортного потенціалу країни за рахунок розвитку конкурентно-здатності виробництва |
Відміна тарифів, непрямих і прямих податків, гарантування мінімуму митних формальностей; експортні пільги |
Республіка Корея, Маврикій, Мексика, Індія |
|
Зони вільного підприємництва (Free economic activity zones) |
Сприяння переходу країни до ринкової економіки |
Відміна тарифів, інших обмежень, які стримують розвиток спільного підприємства |
Польща, Китай |
Законодавством визначені такі типи СЕЗ, які можуть бути створені на території України: вільні митні зони і порти, експортні зони, транзитні зони, митні склади, технологічні парки, технополіси, комплексні виробничі зони, а також туристсько-рекреаційні, страхові, банківські зони.
3. Історія розвитку і становлення спеціальних економічних зон
Історичний досвід свідчить, що замкнутість в економіці веде до ще більшої відсталості. І, навпаки, відкритість, активна участь у міжнародному розподілі праці - шлях до процвітання держави.
Потяг до вільного підприємництва проявився ще в середні віки. Прикладом цьому можуть бути портові торговельні міста, що виникли в Північному Причорномор'ї (Каффа - сучасна Феодосія, Сугдея - сучасний Судак тощо) - своєрідні прообрази вільних економічних зон.
У XIV - XV ст. багато європейських міст стали самоврядними містами-комунами. Найбільш розвинуті міста Північної та Середньої Італії змогли стати незалежними містами-державами, республіками. Вільні міста Європи заклали основу сучасної культури ринкових відносин, стали важливою передумовою формування правового західноєвропейського суспільства. У вільних містах (Генуя, Венеція, Брюгге) зародилися біржі - найбільш розвинута форма регулярно функціонуючого оптового ринку.
Потім почалася епоха "вільних портів". Це були території безмитного складування товарів на період пошуку покупців і створювались для сприяння розширенню міжнародної торгівлі. Наприклад, зона "порто-франко" Трієст (Італія) - довгожителька в Європі; їй більше ніж 270 років. На початок XX ст. "порто-франко" існували на Мальті, у Гібралтарі, Сінгапурі, Адені, а також на території колишньої Російської імперії в Одесі (1817-1857 рр.) Батумі, Амурському і Уссурійському краях.
На контактах Старого і Нового Світу виникла нова американська цивілізація європейських емігрантів - СІЛА, країна, яка створила класичну модель вільного підприємництва і правової держави.
Через два століття по той бік Атлантичного океану в Ірландії була заснована перша в світі зона спільного підприємництва (експортно-промислова зона Шеннон), у створення якої вклали свої капітали колишні співвітчизники з ірландсько-американської громади.
4. Сучасний етап функціонування СЕЗ
У другій половині XX ст. почалося стрімке зростання кількості СЕЗ з розвитком їх різновидів.
На цей час у світі створено біля 4000 СЕЗ і кожна з них має свої специфічні риси. Це зумовлено специфікою територіального розміщенням продуктивних сил і особливостями соціально-економічного розвитку кожного регіону.
Першим розвинутим варіантом СЕЗ стало створення у 1959 р. в Ірландії зони сприяння з центром у аеропорту "Шеннон". Перша мета була досить скромною: створити додатково біля 300 робочих місць. Однак з часом цілі розширилися: було вирішено залучити іноземні інвестиції для створення підприємств, які виготовляють експортну продукцію, використовуючи імпортні комплектуючі і користуються послугами аеропорту. Для таких підприємств було встановлено 10 % пільгове ввізне мито. Вільна зона вже розглядалась, як один із засобів індустріалізації Ірландії. У 1969 р. СЕЗ вже забезпечувала зайнятість 8 тис. робітників і давала 20 % промислового експорту країни.
Особливого поширення ці зони набули в молодих державах, що розвиваються. Найбільший розмах припадає на 70-ті роки (табл. 4) [4].
Таблиця 10
ЗБІЛЬШЕННЯ КІЛЬКОСТІ СЕЗ У КРАЇНАХ, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ (1970-1995 РР.)
|
1970 |
1975 |
1985 |
1995 |
|
|
Кількість країн і районів з СЕЗ |
10 |
20 |
53 |
166 |
|
Кількість діючих СЕЗ |
20 |
50 |
175 |
300 |
|
Кількість зайнятих у СЕЗ |
50 000 |
548 000 |
1 300 200 |
3 000 300 |
|
Орієнтовний рівень експорту СЕЗ (млн дол. США) |
150 |
2000 |
10 000 |
25 000 |
|
Кількість запланованих СЕЗ |
- |
- |
110 |
150 |
Поряд з відносно обмеженими за розмірами території вільними економічними зонами, в сучасному світі поширюється субрегіональна форма відкритої економіки - нові економічні простори. Так, власті вільних міст Гамбурга і Бремена, ряду балтійських держав виступили з ідеєю створення Союзу балтійських країн.
У 1992 р. створена Північноамериканська зона вільної торгівлі у складі США, Канади і Мексики (НАФТА). Цей новий економічний простір характеризується сукупним обсягом виробництва у 7 трильйонів доларів і нараховує 360 млн споживачів.
Зараз СЕЗ існують майже в усіх промислово-розвинутих країнах. Найбільше всього їх у США - близько 200. У американських СЕЗ обсяг виробництва збільшився з 100 млн дол. у 70-х р. до 2 млрд дол. на кінець 80-х років.
Але найбільше поширені СЕЗ у країнах, що розвиваються. У 1981 р. у цих країнах було 96 зон, а на початок 1990 р. - вже майже 300. Тому досвід створення і функціонування СЕЗ в інших країнах з перехідною економікою є для України досить цікавим і корисним.
3.7.2. Правове регулювання діяльності факультативних територій в Україні
1. Передумови і проблеми створення СЕЗ в Україні
2. Процедура створення і ліквідації СЕЗ
3. Органи управління СЕЗ
4. Екологічні зони. Законодавство України про правове регулювання в екологічних зонах
5. Особливості здійснення господарської діяльності на державному кордоні України
6. Господарська діяльність у виключній (морській) економічній зоні України
3.7.3. Факультативні муніципальні утворення
1. Система органів муніципального управління і факультативні муніципальні утворення