Основи ринкової економіки України - Селезньов В.В. -
2.3. Державна влада

Держава - це апарат управління справами суспільства, що володіє монополією на владу, правом і можливістю підкоряти волю людей, які мешкають на певній території, встановлювати закони і домагатися їх виконання, збирати податки, використовувати силу для підтримки порядку в суспільстві.

Кожна держава, як і всяка інша соціальна структура, має певну організацію, певну побудову. Сукупність суспільно-політичних відносин, що виражають найстійкіші властивості, взаємозв'язки і взаємодії елементів внутрішньої організації держави, становить державний устрій, або, як кажуть, політичний режим держави. Найбільш прогресивним, хоч і не єдино можливим, видом політичного режиму є демократія.

Демократія (грец. demokratia, від demos - народ і kiatos - влада) являє собою політичний устрій, заснований на визнанні принципів народовладдя, свободи і рівності громадян.

Спосіб організації державної влади являє собою форму державного правління. Традиційними формами державного правління прийнято вважати монархію (грец. monarchia - єдиновладдя), за якої державна влада цілком або частково зосереджена в руках одноосібного глави держави, і республіку (лат. respublika, від res - справа і publicus - суспільний, всенародний), яка характеризується тим, що державна влада здійснюється представницьким колегіальним органом (парламентом) і главою держави, які обираються всенародно на основі загального і рівного виборчого права. Республіка є більш прогресивною формою державного правління порівняно з монархією.

Державна влада характеризується також суверенітетом. Суверенітет (від фр. souverainete - верховна влада) означає повноту влади, незалежність і самостійність влади від будь-кого як усередині країни, так і за її межами.

Традиційно розрізняють три види (гілки) державної влади:

♦ законодавчу;

♦ виконавчу;

♦ Судову.

Порядок утворення, права й обов'язки, а також розподіл повноважень між трьома гілками влади, інакше кажучи, устрій державного ладу і системи державних органів, визначається Конституцією держави, адже латинське costitutio саме й означає устрій, положення.

Важливою віхою у становленні незалежної української держави стало прийняття Верховної Радою нової Конституції України, що заклала основи нового державного устрою.

Відповідно до Конституції влада в Україні належить народу України. Народ здійснює владу безпосередньо та через систему державних органів і органів місцевого самоврядування.

Законодавча влада здійснюється народом через референдум і парламент, який обирається на основі загальних демократичних виборів, - Верховну Раду.

Виконавча влада реалізується Президентом України через створений ним уряд - Кабінет Міністрів - і систему центральних і місцевих органів державної виконавчої влади.

Судова влада здійснюється системою судів загальної юрисдикції, а також спеціалізованих судів. Закон передбачає також діяльність Конституційного Суду. Основним завданням Конституційного Суду є гарантування верховенства Конституції України, захист конституційних прав і свобод громадян, забезпечення політичної та економічної стабільності у державі.

В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Місцеве самоврядування - це гарантоване державою право і реальна спроможність територіальної громади, тобто жителів села або добровільного об'єднання у сільську общину жителів кількох сіл, селища, міста, самостійно під свою відповідальність вирішувати питання місцевого значення в рамках Конституції. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, що представляють загальні інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст.

2.3.1. Законодавча влада
2.3.2. Президент і виконавча влада
2.3.3. Судова влада
2.3.4. Місцеве самоврядування
2.3.5. Державна служба
2.4. Законність і правопорядок
2.5. Судові та правоохоронні органи
Глава 3. Підприємницька діяльність
3.1. Загальні положення
3.2. Класифікація підприємств