Основи ринкової економіки України - Селезньов В.В. -
2.5. Судові та правоохоронні органи

Нужен натяжной потолок в Киеве, Ирпене, Буче? тогда тебе сюда SkyKey
STOP! Тебе нужен реферат, курсовая, дипломная работа? тогда нажми КЛАЦ Промокод на скидку 5% для пользователей нашего сайта fr054-330

Як уже зазначалося, правосуддя в Україні здійснюється лише судами. Згідно з Законом "Про судоустрій в Україні"до судів загальної юрисдикції належать: Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, апеляційні суди і місцеві суди.

Верховний Суд України у межах своїх повноважень, передбачених законом, розглядає справи як суд першої інстанції, у касаційному порядку, порядку нагляду і у зв'язку з ново виявленими обставинами.

Вищі спеціалізовані суди є вищими судовими органами спеціалізованих судів. Вищі спеціалізовані суди діють як суди касаційної інстанції щодо рішень місцевих і апеляційних судів, а у випадках, передбачених законом, як суди апеляційної інстанції щодо рішень апеляційних судів, ухвалених у першій інстанції, а також переглядають справи за ново виявленими обставинами.

Апеляційні суди діють в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. До їх повноважень відносять розгляд справ в апеляційному порядку щодо рішень місцевих судів, а також як першої інстанції розгляд адміністративних, кримінальних та цивільних справ, що віднесені до їх підсудності законом, перегляд справ у зв'язку з ново виявленими обставинами.

Місцеві суди є судами першої інстанції і діють у межах району (крім міст районного підпорядкування), району в місті, кількох районів чи району та міста одночасно, якщо інше не передбачено законом. У назві місцевого суду використовується назва населеного пункту, в якому він знаходиться.

Місцевий суд як суд першої інстанції, а також у зв'язку з ново виявленими обставинами розглядає цивільні, господарські, адміністративні, кримінальні та інші справи у передбачених законом випадках, за винятком справ, віднесених законом до підсудності інших судів.

У забезпеченні реалізації й охорони прав і обов'язків громадян важливе значення має діяльність спеціальних державних органів - прокуратури, органів внутрішніх справ, служби безпеки та інших, що отримали назву правоохоронних органів.

Правоохоронні органи призначені забезпечувати громадський порядок, вести невпинну боротьбу зі злочинністю та іншими правопорушеннями, здійснювати захист прав і свобод громадян від протиправних посягань. Діяльність цих органів регулюється Законами: Про міліцію; Про прокуратуру; Про Службу безпеки України та іншими.

У загальному випадку до правоохоронних органів належать:

♦ міліція;

♦ виконавча служба;'

♦ прокуратура;

♦ нотаріат;

♦ адвокатура.

Крім того, існують спеціальні правоохоронні органи, до яких належать служба безпеки, податкова міліція, митна служба, державна контрольно-ревізійна служба тощо.

Міліція - це державний озброєний орган виконавчої влади" Що захищає життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Основні завдання міліції:

♦ забезпечення особистої безпеки громадян;

♦ захист їх прав і свобод та законних інтересів;

♦ попередження правопорушень та їх припинення;

♦ охорона і забезпечення громадського порядку;

♦ виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, що їх скоїли;

♦ забезпечення безпеки дорожнього руху;

♦ захист власності від злочинних посягань;

♦ виконання кримінальних покарань;

♦ участь у наданні соціальної і правової допомоги громадянам, сприяння в межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них обов'язків.

Організаційна структура і штатна чисельність міліції визначаються у встановленому законом порядку. В своїй діяльності міліція підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України і підзвітна відповідним органам місцевого самоврядування у питаннях, віднесених до їх компетенції.

Дуже важливим у системі юридичних гарантій є комплекс заходів, спрямований на виконання прийнятих судових рішень - виконавче провадження.

Виконавче провадження - це сукупність дій органів і службових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (службових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених Законом "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами, а також рішеннями, що відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу Міністерства юстиції. Безпосередньо примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці.

Державний виконавець здійснює примусове виконання рішень у порядку, передбаченому законом. Заходами примусового виконання рішень можуть бути:

♦ звернення стягнення на майно боржника;

♦ звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

♦ вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні;

♦ інші заходи, передбачені рішенням.

Нагляд за дотриманням законів, виконанням судових рішень, а також підтримка державного обвинувачення в суді здійснюється прокуратурою України.

Прокуратура становить єдину систему, на яку покладаються:

♦ підтримка державного обвинувачення у суді;

♦ представництво інтересів громадянина або держави у суді у випадках, передбачених законом;

♦ нагляд за дотриманням законів органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

♦ нагляд за дотриманням законів при виконанні судових рішень по кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних із обмеженням особистої свободи.

Прокуратуру очолює Генеральний прокурор України, що призначається Президентом за згодою Верховної Ради терміном на 5 років і зміщається Президентом України. Всі інші прокурори в країні призначаються Генеральним прокурором України.

Важливим завданням у справі захисту законних інтересів громадян є також підтвердження юридичної вірогідності документів та фактів, що мають юридичне значення, законності укладання цивільно-правових договорів, справжності волевиявлення сторін.

Нотаріат - це система органів і службових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені законодавством, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на Нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Повноваження нотаріусів полягають у вчиненні дій, направлених на:

* посвідчення безспірного права (видача свідоцтв про право на спадщину, право власності на частку в спільному майні подружжя, про придбання житлових будинків з прилюдних торгів тощо);

♦ посвідчення фактів (посвідчення угод, правильності копій документів і витягів з них, справжність підпису на документах, правильність перекладу документів з однієї мови на іншу тощо);

♦ надання документам виконавчої сили (вчиняються протести векселів, морські протести, пред'являються чеки до платежу і посвідчується не оплата чеків, вчиняються виконавчі написи);

♦ зберігання майна, грошей, документів (накладається заборона відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; приймаються у депозит грошові суми та цінні папери; приймаються на зберігання документи).

Нотаріальні дії можуть також вчинятись: уповноваженими на це службовими особами органів місцевого самоврядування (там, де немає нотаріусів), дипломатичними представництвами і консульськими установами (за кордоном), а також у певних випадках визначеними службовими особами, перелік яких встановлюється Законом "Про нотаріат".

За допомогою вчинення нотаріальних дій чітко визначається зміст правовідносин, права й обов'язки їх суб'єктів, попереджаються необґрунтовані суперечки і домагання, полегшується здійснення прав, перешкоджається їх порушення.

Ще однією важливою юридичною гарантією є право кожного на правову допомогу. Для забезпечення права на захист від обвинувачення і надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах діє адвокатура.

Адвокатура (від англ. advocate - захисник, захищати) - це добровільне фахове об'єднання, покликане сприяти захисту прав, свобод і законних інтересів громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати іншу юридичну допомогу.

Адвокати надають такі види юридичної допомоги:

♦ дають консультації та роз'яснення з юридичних питань;

♦ складають заяви, скарги й інші документи правового характеру;

♦ здійснюють представництво в суді, інших державних органах перед громадянами і юридичними особами;

♦ беруть участь у попередньому слідстві та у суді як захисник;

♦ здійснюють правове забезпечення підприємницької діяльності громадян і юридичних осіб.

В Україні діяльність адвокатури здійснюється за допомогою Спілки адвокатів України, адвокатських колегій, адвокатських фірм, бюро, контор, а також через індивідуальну трудову діяльність адвокатів.

Література

1. Котюк О.В. Основи держави і права: Навч. посібник. - К.: Вентурі, 1995. - 175 с.

2. Історія держави і права України: Навч. посібник для студентів юридич. вузів/ Кол. авторів, - К.: Вентурі, 1996. - 288 с.

3. Загальна теорія держави і права/ За ред. B.B. Копєйчикова. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 320 с.

4. Основи Конституційного права України/ За ред. B.B. Копєйчикова. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 208 с.

5. Головченко В.В., Ковальський B.C. Юридична термінологія: Довідник. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 219 с.

6. Фединяк Г.С. Міжнародне приватне право: Курс лекцій. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 360 с.

7. Правознавство: Навч. посібник/ За ред. В.В. Копєйчикова. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 476 с.

8. Комаров С.А. Общая теория государства и права: Учеб. - 4-е изд. - М: Юрайт, 1998. - 411 с.

9. Основы государства и права Украины/ Под ред. И. Пахомова. - Харьков: Одиссей, 2000. - 320 с.

10. Годованець В. Конституційне право України. - К.: МАУП, 2000.- 216 с.

11. Біленчук П. Місцеве самоврядування в Україні (муніципальне право). - К.: Атіка, 2000. - 304 с.

12. Гель А. Правоохоронні органи України. - К.: МАУП, 2000. - 236 с.

13. Мельник М. Суд та інші правоохоронні органи. Правоохоронна діяльність: закони і коментарі. - К.: Атіка, 2000. - 512 с.

14. Юзикова Н.С. Система судебных и правоохранительных органов Украины/ Учеб. пособие. - Днепропетровск: УкО ИМА-пресс, 2000. - 280 с.

15. Нотаріат в Україні: Навч. посібник/ За ред. Л. Радзієвської. - К: Юрінком Інтер, 2000. - 528 с.

16. Прокуратура в Україні. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - 400 с.

17. Штефан М. Виконання судових рішень: Навч. посібник. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 320 с.

18. Музыченко Н. История государства и права Украины. - К.: Знания, 2001. - 662 с.

19. Словарь законодательных и нормативных терминов. Юридич. словарь И. Дахно. - К.: АС.К, 2001. - 1052 с.

20. Олійник О. Теорія держави і права України: Навч. посібник. - К: Юрінком Інтер, 2001. - 176 с.

21. Большой юридический словарь/ Под ред. А. Сухарева. - 2-е изд. - М.: Инфра-М, 2001. - 704 с.

Глава 3. Підприємницька діяльність
3.1. Загальні положення
3.2. Класифікація підприємств
3.3. Характеристика видів підприємств
3.3.1. Господарські товариства
3.3.2. Кооперативи
3.3.3. Малі підприємства
3.3.4. Франчайзні підприємства
3.3.5. Дочірні підприємства
3.3.6. Об'єднання підприємств
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2017
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru