Основи ринкової економіки України - Селезньов В.В. -
4.4. Зміна та розірвання договорів

Протягом строку дії договору він може зазнавати змін. Зміна умов або розірвання договору допускається лише за взаємною згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір вважається відповідно розірваним або зміненим.

У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюються або припиняються з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюються або припиняються з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Як правило, з цією метою сторони укладають додаткові угоди.

Додаткова угода - це будь-яка угода, що змінює раніше укладений договір. Найчастіше вона стосується продовження - пролонгації - терміну дії договору. Додаткова угода має бути оформлена в тому самому вигляді, що й договір. Після належного оформлення додаткова угода стає невід'ємною складовою частиною договору і не може бути змінена або скасована в односторонньому порядку.

За взаємною згодою сторін договір може бути також припинений шляхом заміни одного зобов'язання іншим між тими самими особами. Така зміна в цивільному праві дістала назву новації.

Новація припиняє також додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлене договором.

У цивільно-правовому договорі можуть змінюватися не лише умови, а й особи (сторони).

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

♦ передання ним своїх прав іншій особі за договором (відступлення права вимоги);

♦ правонаступництва;

♦ виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

♦ виконання обов'язку боржника третьою особою (право на зворотну вимогу).

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, передбачених законодавством. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги, або цесія (англ. cession - поступка, передана) - загальний юридичний термін, що означає передачу, поступку певних прав іншим особам.

Відступлення права вимоги призводить до зміни управненої особи (кредитора) у зобов'язанні. Старий кредитор вибуває і на його місце заступає нова особа. Для зміни осіб у зобов'язанні необхідно укласти угоду між старим кредитором і особою, що займає його місце в зобов'язанні. До цієї угоди застосовуються всі вимоги, встановлені для договорів, а також низка спеціальних положень, передбачених Цивільним кодексом України.

Відповідно до цих вимог, кредитор, який уступив право вимоги іншій особі, зобов'язаний передати йому документи, що засвідчують право вимоги, а також кошти, що забезпечують виконання зобов'язання (наприклад, отриманий задаток або застава), та інформацію, яка є важливою для його здійснення. Крім того, він відповідає за дійсність переданої вимоги.

При цьому, однак, він не відповідає за невиконання цієї вимоги боржником, крім випадків, коли первісний кредитор прийняв на себе поручительство за боржника перед новим кредитором.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом, однак останній має бути письмово повідомлений про цей факт. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Якщо новий кредитор звертається з претензією або позовом до боржника, він має навести докази того, що саме йому первісний кредитор уступив вимогу. Таким доказом є угода між ним і первісним кредитором про відступлення права вимоги. Угода про заміну кредитора у зобов'язанні укладається у такій самій формі, що й угода, на підставі якої виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Відступлення права вимоги кредитором іншій особі допускається лише у випадку, якщо це не суперечить закону або договору (за наявності відповідного застереження), а також якщо вимога не пов'язана з особою кредитора (наприклад, не можна уступити право на аліменти, заробітну плату тощо).

Кредитор не має права залишити за собою основні вимоги щодо зобов'язання й уступити іншій особі тільки права, що забезпечують його виконання (наприклад, стягнення неустойки за недопоставку продукції або пені за прострочення платежу). До одержувача основної вимоги автоматично переходять права, що забезпечують її виконання (неустойки, штрафи, пені).

У деяких випадках закон зобов'язує кредитора передати свої вимоги іншій особі. Наприклад, кредитор, якому виплатив борг поручитель, зобов'язаний передати останньому права, що забезпечують його зворотні вимоги до боржника. Подібне ж право на зворотну вимогу, або регрес (від англ. regress - рухатись у зворотному напрямку), діє стосовно страховика, який виплатив страхове відшкодування, а також особи, що відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншої особи. У даних випадках заміна кредитора відбувається не на підставі договору (угоди), а безпосередньо за законом.

Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора. Переведення боргу - це такий юридичний факт, у силу якого відбувається зміна боржника в зобов'язанні.

Підставою переведення боргу служить угода між первинним боржником і особою, що заступає на його місце у зобов'язанні. Угода про переведення боргу має бути укладена в такій самій формі, що й угода, на підставі якої виникло зобов'язання, щодо якого здійснюється переведення боргу.

На відміну від відступлення права вимоги для переведення боргу обов'язково необхідна згода кредитора. У разі незгоди кредитора на переведення боргу іншій особі боржник не може здійснити переведення боргу на іншу особу.

У разі згоди кредитора на переведення боргу новий боржник вправі висувати проти вимоги кредитора всі заперечення, засновані на відносинах між кредитором і первісним боржником. Наприклад, якщо кредитор з грошового зобов'язання надав первинному боржнику відстрочку в сплаті боргу, то новий боржник може заперечувати проти вимоги кредитора про погашення боргу в попередньо встановлений термін.

У разі переведення боргу такі засоби забезпечення зобов'язання, як порука і застава, встановлена третьою особою, припиняються, тому що на поручителя і заставодавця без їхньої згоди не можна покладати відповідальність за дії нового боржника, крім випадків, коли поручитель або заставодавець дали згоду відповідати за дії боржника.

4.5. Відповідальність за невиконання договорів
4.6. Претензійно-позовна робота
Глава 5. Економіка підприємства
5.1. Загальні положення
5.2. Фонди підприємства
5.3. Організація виробництва
5.4. Витрати підприємства
5.5. Капіталовкладення
5.6. Ефективність діяльності підприємства
Глава 6. Управління підприємством