Основи ринкової економіки України - Селезньов В.В. -
6.3. Організаційна структура підприємства

Загальна для всіх підприємств особливість полягає в тому, що всі вони є організаціями.

Організація (англ. organization) - це група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення якоїсь спільної цілі або кількох цілей. Організації складають основу світу менеджерів, тому існування менеджменту обумовлено наявністю організації і необхідністю нею управляти. Робота фірми поділяється на складові частини, хтось повинен координувати цю роботу, а це і є сутністю управління.

Основними ресурсами, що використовуються будь-якою організацією, є: трудові ресурси, капітал, матеріали, технологія та інформація. Відповідно до цього організаційна структура підприємства в загальному випадку матиме вигляд, показаний на малюнку 23.

Організаційна структура підприємства

Мал. 23. Організаційна структура підприємства

Організаційна структура змінюється залежно від характеристики підприємства, масштабів виробництва і видів діяльності (наука, проектування, виробництво, торгівля, страхування тощо). Відмінність в структурах спричинює перерозподіл функцій між структурними підрозділами, виникнення нових функцій, нових форм організації господарської діяльності та праці.

Залежно від організаційно-технічних і виробничих чинників можливі різні варіанти структур управління:

♦ побудовані на різних принципах підпорядкованості - лінійні та функціональні;

♦ з різним ступенем централізації виконання управлінських функцій - централізовані та децентралізовані;

♦ з різною кількістю щаблів і ланок управління - двох -, трьох - та багатоланкові.

Від організаційної структури підприємства і правильного розподілу функцій багато в чому залежать успіх роботи та її чіткість. Підприємства вправі самостійно створювати організаційну структуру управління, яка б забезпечувала найвищу економічну ефективність і відтворення умов фінансово-господарської діяльності. Для всіх підприємств, однак, характерною є наявність в структурі управління таких служб:

♦ технічної;

♦ планово-економічної;

♦ фінансової;

♦ комерційної (маркетингової, збутової);

♦ оперативного управління;

♦ обслуговування виробництва;

♦ кадрової;

♦ адміністративно-господарської; 4 капітального будівництва.

Слід зазначити, що організаційні структури не є постійними і незмінними, вони мають бути динамічними, гнучкими, спроможними до перебудови, такими, що забезпечують ефективне функціонування виробничих підрозділів.

Центральною фігурою, що реалізує функції управління підприємством, є менеджер. Хто ж такий менеджер? Це слово, як і багато інших, лише нещодавно ввійшло в наш лексикон. Радянський енциклопедичний словник 1981 року видання дає таке визначення: "Менеджери - соціальний прошарок у сучасному капіталістичному суспільстві, наймані фахові керівники

Таким чином, менеджери - це працівники, що професійно займаються управлінською діяльністю на підприємстві.

Проте робота менеджера виходить далеко за рамки простого керування виробничим процесом і цим менеджер відрізняється від звичайного адміністратора. Менеджер на відміну від адміністратора завжди працює з командою однодумців. Робота менеджера полягає в розробці плану досягнення узгоджених цілей. Мистецтво вибору і формування правильної цілі, керування процесом її реалізації, включаючи оцінку досягнутого ступеня реалізації, - це риси, притаманні по-справжньому вмілому керівникові.

Основні знання і навички менеджера дано на малюнку 24.

Знання та навички менеджера

Мал. 24. Знання та навички менеджера

Існує багато рекомендацій успішної роботи менеджера, серед яких слід зазначити так звані десять заповідей менеджера.

1. Прагнути до горизонтальної кар'єри, а не вгору. Треба стати професіоналом, бути незамінним у своїй справі. Прагнути не до генеральських погонів, а до перемог у всіх боях.

2. Управляти з будь-якої точки. Потрібно вміти управляти будь-яким об'єктом, навіть якщо він не підпорядкований вам. Не в чинах і займаній посаді справа. Компетентність, енергія, воля дадуть реальні можливості впливати на справу.

. 3. Вміти радіти невдачі. У будь-якій поразці треба знайти плюси і використовувати їх. Той, хто вміє тримати удар, не зійде зі шляху. Саме невдача дає змогу краще пізнати самого себе.

4. Вміти вчитися у кожного. Необхідно спостерігати, аналізувати і навчатися. Немає людини, у якої нічому не можна було б навчитися. Навіть мала дитина застосовує цікаві прийоми, коли управляє своїми батьками.

5. Ставити велику ціль. Без цього не стати великим менеджером. Німецький підприємець Аді Даслер починав із маленької майстерні, вирішивши робити взуття та одягти весь спортивний світ.

6. Не скаржитися і не просити. Приємно мати справу не з тим, хто скиглить і канючить, а з тим, хто пропонує.

7. Бути справжнім, а не здаватися ним. Ділова людина повинна прагнути, насамперед, до внутрішнього добробуту; до показухи легко звикнути, але її важко позбутися. Потрібно поважати себе. Власна гідність - неоціненний капітал.

8. Прагнути реалізовувати інтереси інших. Мало зважати на чужі інтереси, треба ними керуватися. Кращий партнер той, кому пропонуються вигідні умови.

9. Вміти підпорядковуватися. Ідеальний підлеглий завжди управляє своїм керівником. Останній завжди тримається за свого помічника, йде назустріч його бажанням. Не навчившись підпорядковуватися, не можна навчитися управляти.

10. Пам'ятати, що сила менеджера - у його команді.

Менеджери обіймають відповідні посади керівників певних організаційних підрозділів, і саме це формує їхню службову поведінку. Вони можуть виконувати ролі головного керівника, лідера, з'єднувальної ланки, приймача інформації, розповсюджувача інформації,. представника підприємця, що веде переговори, розподільника ресурсів тощо.

Оскільки менеджер займає певну посаду на підприємстві, він є службовою особою.

Посада - це первинна організаційно-структурна одиниця підприємства, установи, організації, що визначає службове місце та соціально-трудову роль працівника, покладені на нього обов'язки і надані йому права, а також вимоги до його фахової підготовки.

Існують офіційні та наукові класифікації посад. Так, відповідно до офіційної номенклатури посад службовців всі посади поділяються на три категорії:

♦ керівники;

♦ фахівці;

♦ технічні виконавці.

За науковою класифікацією посади поділяють на:

♦ управлінські;

♦ консультативні;

♦ виконавчі;

♦ допоміжно-технічні;

♦ обслуговуючі.

Службові особи - це особлива категорія службовців, які працюють у державних і громадських установах, організаціях та на підприємствах, обіймають, постійно або тимчасово, передбачені штатним розписом посади, й уповноважені чинити юридично значимі дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин. Зміст і обсяг таких юридичних дій може бути різний і визначається займаною посадою. У межах своєї компетенції одні службові особи мають права прийому і звільнення, видання відповідних правових актів, інші є розпорядниками кредитів, можуть застосовувати до підпорядкованих по службі осіб засоби заохочення і дисциплінарного стягнення.

Характерною для службової особи є така службова діяльність, що спричинює певні правові наслідки: віддачу розпоряджень, видання наказів, розпоряджання грошовими коштами та матеріальними засобами, ведення звітності, діловодства тощо.

За порушення закону під час виконання службових обов'язків, за нанесення збитків державі, підприємству, установі, організації або громадянам службові особи несуть підвищену відповідальність. Суспільно небезпечні дії службових осіб, здійснені під час виконання службових обов'язків, кваліфікуються як службові злочини (див. главу 20).

Важливим елементом у вирішенні завдання ефективності організаційної структури є положення про структурні підрозділи та посадові інструкції.

Положення про структурний підрозділ підприємства - документ, призначений для нормативно-правової регламентації кожного структурного підрозділу. Положення визначає статус даного підрозділу, визначає його місце в системі управління, показує внутрішню його організацію. На основі положення складається штатний розпис даного підрозділу, організується повсякденна діяльність підрозділу, визначається ступінь відповідальності за виконання покладених на нього завдань і функцій.

Підприємства самостійно розробляють положення про підрозділи і затверджують їх у порядку, визначеному статутом або іншими установчими документами.

Положення про структурні підрозділи, як правило, мають містити такі розділи:

1. Загальні положення.

2. Завдання.

3. Структура.

4. Функції.

5. Права.

6. Взаємовідносини з іншими підрозділами підприємства.

7. Відповідальність.

Формування системи посад залежить від обсягу, складу, характеру функцій, виконуваних на даному підприємстві. Дійовим засобом управління є посадові інструкції, що виконують організаційну, регламентуючу та регулюючу роль.

Основою для розробки посадових інструкцій служать посадові кваліфікаційні характеристики, наведені в Кваліфікаційному довіднику посад керівників, фахівців і службовців. Посадові інструкції містять загальні положення, обов'язки, права та відповідальність працівників.

6.4. Маркетинг
6.5. Функції маркетингу
6.6. Реклама та промоушн
Глава 7. Облік на підприємстві
7.1. Загальні положення
7.2. Принципи бухгалтерського обліку
7.3. Організація бухгалтерського обліку
7.4. Фінансова звітність
7.5. Фінансовий контроль
РОЗДІЛ III. Інфраструктура ринку