Основи ринкової економіки України - Селезньов В.В. -
7.1. Загальні положення

7.1. Загальні положення

Здійснення діяльності підприємства неможливе без правильної та всеосяжної організації обліку.

Облік - це функція управління, заснована на спостереженні, вимірюванні та реєстрації господарських операцій.

Розрізняють три види обліку:

♦ оперативний;

♦ статистичний;

♦ бухгалтерський.

Оперативний облік здійснюється безпосередньо на робочому місці (виробничій ділянці, складі, цеху тощо) у момент здійснення певної господарської операції. Це, наприклад, облік робочого часу, облік щоденного виробітку, облік відвантаження та реалізації продукції, облік ходок автотранспорту та інші. Він служить для поточного, повсякденного управління підприємством і не потребує суворого документального оформлення. Інформація оперативного обліку може передаватися усно (по телефону, у бесіді тощо). Порядок його ведення не регламентується.

Статистичний облік збирає інформацію й узагальнює явища, які мають масовий, загальнодержавний характер. Підприємства не ведуть статистичного обліку. Цим займаються державні органи статистики у складі Державного комітету статистики (Держкомстату) та регіональних статистичних управлінь. Проте підприємства всіх форм власності зобов'язані надавати органам статистики дані, необхідні для проведення державних статистичних спостережень.

Статистичні дані мають бути достовірними і надаватися в повному обсязі, у встановлені терміни та за зазначеними адресами. Порядок подання статистичних даних визначається у формах державної статистичної звітності, затверджених Держкомстатом.

Службові особи підприємства відповідають за своєчасне та достовірне подання статистичних даних.

До державної статистичної звітності зокрема належать: .

♦ звіт про виробництво продукції;

♦ звіт про витрати на виробництво продукції, робіт, послуг;

♦ звіт про фінансові результати;

♦ звіт про дебіторську та кредиторську заборгованості;

♦ звіт про рух коштів в іноземній валюті;

♦ звіт з праці;

♦ звіт про стан заборгованості по заробітній платі;

♦ звіт про травматизм на виробництві та його матеріальні наслідки та інші.

Первинні статистичні дані використовуються, як правило, для зведених статистичних робіт, упорядкування збірників, огляду соціально-економічного становища та проведення наукових досліджень.

Зібрані відомості про громадян можуть бути використані тільки знеособлено або в зведеному вигляді, а що стосується юридичних осіб - із збереженням державної та комерційної таємниці.

Відомості, не передбачені законом, можуть надаватися підприємством на договірній основі. На договірній основі надається також статистична інформація юридичним та фізичним особам. Порядок видачі статистичної інформації, перелік даних, що можуть бути видані, а також розмір плати за послуги з надання інформації встановлюється в законодавчому порядку.

Бухгалтерський облік - це суцільне, безупинне, суворо документоване, взаємозалежне відображення господарської діяльності підприємства. Підприємства зобов'язані організувати і вести бухгалтерський облік. Порядок ведення бухгалтерського обліку визначається відповідним законодавством.

У багатьох країнах світу існує чітка система норм і правил ведення обліку, основами якого є стандарти бухгалтерського обліку. Як правило, бухгалтерський облік організовується на основі національних стандартів. Кількість стандартів може коливатися від 20 до 40. Стандарти щорічно переглядаються та обновляються спеціально створеними для цього методологічними органами (комітетами, радами тощо), які працюють на постійній основі. Нарівні з національними широко використовуються також міжнародні стандарти.

На нинішній день існує два таких основних стандарти:

♦ узвичаєні принципи бухгалтерського обліку (General Accepted Accounting Principles - GAAP), що використовуються в основному у.США;

♦ міжнародні стандарти бухгалтерського обліку - МСБО (International Accounting Standarts - IAS), які застосовуються в більшості країн світу.

За даними Міжнародного комітету зі стандартів обліку тим чи іншим чином МСБО використовуються майже в 67 країнах світу. У деяких країнах МСБО використовуються як національні стандарти без змін і уточнень, інші заклали МСБО в основу розвитку національних стандартів. У низці країн у структурі національних стандартів існують деякі відповідні положення МСБО або посилання на МСБО. Лише вії країнах із 67 національні стандарти підготовлені взагалі без посилань на МСБО, але і тут багато що з національних стандартів відповідає за змістом МСБО.

Відповідно до Програми реформування системи бухгалтерського обліку з застосуванням міжнародних стандартів в Україні з 2000 року бухгалтерський облік також ведеться на підставі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

На основі даних бухгалтерського обліку складаються фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник.

Підприємства зобов'язані надавати звітність у державну податкову інспекцію. Державна податкова інспекція, а також інші державні органи контролю мають право здійснювати інспектування і перевірку бухгалтерського обліку з метою контролю за окремими сторонами діяльності підприємства.

Сьогодні бухгалтерський облік виконує не лише контрольні, а й управлінські функції. Його справжнє призначення полягає не стільки у складанні звітності для податкової інспекції, скільки у тому, щоб допомогти керівнику підприємства виявляти слабкі місця в його роботі, усувати їх, а також знаходити шляхи подальшого розвитку підприємства.

У світовій практиці бухгалтерський облік поділяють на фінансовий та управлінський.

Фінансовий облік (англ. financial accounting) - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, збереження та надання інформації про діяльність підприємства зовнішнім і внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Це звичайний, знайомий нам, бухгалтерський облік.

Управлінський облік (англ. managerial accounting) - система опрацювання та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством.

Управлінський облік є складовою частиною бухгалтерського обліку, який на відміну від фінансового обліку законом чітко не регламентований. В економіці під управлінським або, як його ще називають, внутрішньогосподарським, виробничим обліком розуміють комплексну систему управління собівартістю продукції.

Управлінський облік з'явився в США наприкінці 50-х років XX століття. Він розвинувся з обліку витрат (англ. cost accounting) у результаті необхідності підвищення оперативного обліку собівартості продукції та забезпечення процесу управління виробництвом відповідною інформацією. Американський економіст Чарльз Хорнгрен визначив, що облік виробничих витрат і калькуляція собівартості продукції здійснюються для трьох головних цілей: оперативного планування і контролю; визначення собівартості продукції; прийняття спеціальних рішень. У зв'язку з таким підходом цей розділ облікової діяльності почав називатися замість "обліку витрат" управлінським обліком. У Німеччині та деяких інших країнах ця концепція одержала назву контролінгу.

Управлінський облік є важливою складовою частиною загальної системи управлінського контролю. На підприємствах колишнього СРСР його не існувало, хоча розвивалося щось подібне під назвою нормативного обліку. В умовах переходу до ринкових відносин управлінський облік набуває все більшої значимості для вітчизняних підприємств, що дає підстави виділяти його як самостійну сферу облікової діяльності.

7.2. Принципи бухгалтерського обліку
7.3. Організація бухгалтерського обліку
7.4. Фінансова звітність
7.5. Фінансовий контроль
РОЗДІЛ III. Інфраструктура ринку
Глава 8. Товарний ринок
8.1. Загальні положення
8.2. Торговельна діяльність
8.2.1 Канали розподілу
8.2.2. Торгове посередництво