Основи ринкової економіки України - Селезньов В.В. -
7.4. Фінансова звітність

Підприємства всіх форм власності, об'єднання, організації, що знаходяться на госпрозрахунку, мають самостійний баланс і є юридичними особами, а також організації, що не знаходяться на госпрозрахунку, але одержують прибутки від господарської та іншої комерційної діяльності (крім бюджетних організацій), зобов'язані складати фінансову звітність.

Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Крім цього складається проміжна звітність наростаючим підсумком з початку звітного року.

Розрізняють такі види фінансової звітності:

♦ місячна;

♦ квартальна;

♦ річна.

Фінансові звіти надаються:

♦ органам, у віданні яких знаходиться підприємство, власникам, засновникам, трудовим колективам підприємств;

♦ органу державної податкової служби;

♦ іншим органам державної влади, якщо це передбачено законом;

♦ іншим користувачам (банкам, інвесторам, кредиторам), які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішення.

Порядок складання та подання фінансової звітності регламентується нормативними актами, що діють на момент її складання. Фінансова звітність підприємства містить у собі:

1. Баланс.

2. Звіт про фінансові результати.

3. Звіт про рух грошових коштів.

4. Звіт про власний капітал.

5. Примітки до звітів.

Фінансові звіти є головним компонентом бухгалтерського обліку, оскільки вони є основним засобом надання користувачам важливої облікової інформації. Ці звіти розглядаються як модель комерційного підприємства, тому що вони являють собою спробу висловити бізнес у фінансових термінах.

Першим звітом є баланс. Він показує фінансовий стан фірми на певний момент часу, наприклад на кінець звітного періоду.

Бухгалтерський баланс складається наростаючим підсумком за перший квартал, півріччя, 9 місяців і за рік.

Дані статей балансу на кінець звітного року мають бути обґрунтовані результатами старанно проведеної перед складанням річного фінансового звіту інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, резервів, розрахунків та інших активів і зобов'язань. Розбіжності фактичної наявності цінностей порівняно з даними бухгалтерського обліку мають бути врегульовані і відповідні записи внесено до регістрів бухгалтерського обліку до моменту подання річного звіту.

Звіт про фінансові результати - це фінансовий звіт, у якому узагальнено доходи і враховано видатки фірми за певний період. Цей звіт вважається найважливішим, оскільки Його призначення полягає в тому, щоб оцінити, чи досягла фірма головної мети - одержання бажаного доходу.

Звіт про фінансові результати має дуже важливе значення, тому що тільки він показує зміни фінансового стану, обумовлені операціями, що спричиняють прибуток або збиток від виробничої діяльності. Проте багато важливих подій, особливо ті, що належать до інвестиційної або фінансової діяльності, можуть не фігурувати у звіті про фінансові результати. Наприклад, власник може вкласти гроші в бізнес або вилучити їх. Будинки, устаткування та інші активи можуть бути куплені або продані. Можуть бути зроблені нові борги і сплачені старі. Щоб показати всі зміни у фінансовому стані, що мали місце в звітному періоді, використовується звіт про рух грошових коштів.

Звіт про рух грошових коштів використовується для узагальнення всіх змін руху грошових коштів у результаті виробничої, фінансової діяльності, а також інвестицій.

Звіт про власний капітал показує зміну капіталу власника за певний період.

Фінансова звітність і, насамперед, баланс є основою для проведення аналізу фінансової діяльності підприємства.

Фінансовий (економічний) аналіз ~ це сукупність прийомів і методів опрацювання та узагальнення показників фінансової звітності. Метою фінансового аналізу є об'єктивна оцінка результатів діяльності підприємства. Фінансовий аналіз є одним з елементів системи управління підприємством, займаючи проміжну ланку між збором і опрацюванням економічної інформації і прийняттям управлінських рішень.

Фінансовий аналіз, як правило, складається з аналізу:

♦ структури даних статей балансу;

♦ економічних показників (див. главу 5);

♦ вибіркових питань (аналіз руху грошових коштів, аналіз беззбитковості тощо).

Фінансову звітність підписує керівник (власник) підприємства і головний бухгалтер, а за відсутності на підприємстві бухгалтерської служби - фахівець, що веде облік.

Підприємства зобов'язані надавати фінансову звітність у відповідні органи у встановлені терміни. При цьому варто мати на увазі, що датою подання звітності для підприємства вважається день фактичної передачі ЇЇ за належністю, а у випадку надсилання її поштою з повідомленням про вручення адресату - дата її одержання, зазначена на штемпелі підприємства зв'язку, яке обслуговує адресата.

Деякі суб'єкти господарювання (банки, страхові компанії, довірчі товариства тощо) зобов'язані обнародувати свою річну фінансову звітність шляхом публікації її в засобах масової інформації.

Річний фінансовий звіт підприємства до подання у відповідні органи розглядається і затверджується в порядку, встановленому законом та установчими документами.

Усі форми річного звіту пронумеровуються, прошнуровуються та зброшуровуються в окрему папку, при цьому має бути складений перелік форм, включених до обсягу річного звіту. У зв'язку з використанням комп'ютерної техніки для автоматизації бухобліку, що набуло широкого поширення, деякі державні органи, зокрема податкові інспекції, здійснюють приймання фінансової та податкової звітності від платника податків нарівні з паперовим також і в електронному вигляді.

До річного звіту підприємства додаються примітки, в яких пояснюються основні чинники, які впливали у звітному році на результат господарської діяльності, висвітлюється фінансовий та майновий стан підприємства, яка частина статутного фонду на дату складання звіту фактично сплачена (внесена) засновниками (учасниками) підприємства, яким органом (зборами) і коли було розглянуто та затверджено річний фінансовий звіт тощо. Тут же наводяться відомості про намір змінити на майбутній рік методологію відображення окремих господарських операцій, а також результати інвентаризації майна, коштів і розрахунків.

Для підтвердження правдивості та достовірності даних бухгалтерського обліку і звітності законодавством передбачено проведення підприємствами, об'єднаннями та організаціями усіх форм власності інвентаризації майна, коштів і зобов'язань.

Кількість інвентаризацій у звітному році, дати їх проведен-ня, перелік майна, що перевіряється, встановлюється самим підприємством. Проте у деяких випадках проведення інвентаризації є обов'язковим.

У обов'язковому порядку інвентаризація здійснюється у таких випадках:

♦ у разі передачі майна в оренду, викупі або продажу майна, перетворення державного підприємства в акціонерне тощо;

♦ перед складанням річної бухгалтерської звітності;

♦ у разі зміни матеріально відповідальних осіб;

♦ за умови встановлення фактів розкрадань і недостач;

♦ після пожеж та інших стихійних лих.

Для проведення інвентаризації керівником підприємства призначається інвентаризаційна комісія. Під час інвентаризації перелічуються, перемірюються, переважуються товарно-матеріальні цінності в присутності матеріально відповідальних осіб. Фактичні дані заносяться в Інвентаризаційну відомість. Дані інвентаризації звіряються з даними аналітичного обліку, після чого бухгалтером регулюються виявлені розбіжності фактичної наявності товарно-матеріальних цінностей з даними бухгалтерського обліку.

Іноді виникає необхідність переоцінки товарно-матеріальних цінностей - дооцінки або уцінки, а також індексації основних засобів. Переоцінка та індексація здійснюється відповідно до чинних нормативних актів.

7.5. Фінансовий контроль
РОЗДІЛ III. Інфраструктура ринку
Глава 8. Товарний ринок
8.1. Загальні положення
8.2. Торговельна діяльність
8.2.1 Канали розподілу
8.2.2. Торгове посередництво
8.2.3. Оптова торгівля
8.2.4. Роздрібна торгівля
8.2.5. Громадське харчування