Основи ринкової економіки України - Селезньов В.В. -
12.2. Характеристика видів цінних паперів

Відповідно до Закону "Про цінні папери і фондову біржу" в Україні можуть випускатися й обертатися на фондовому ринку такі види цінних паперів:

♦ акції;

♦ облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик;

♦ облігації місцевих позик;

♦ облігації підприємств;

♦ векселі;

4 казначейські зобов'язання держави;

♦ ощадні сертифікати;

♦ інвестиційні сертифікати;

♦ приватизаційні папери;

♦ заставні;

♦ іпотечні цінні папери.

Кожному виду цінних паперів відповідає свій ринок. Зазвичай весь фондовий ринок поділяють на два значних сектори - ринок акцій (англ. stock market) та ринок облігацій (англ. bond market). Розрізняють також ринок корпоративних цінних паперів і ринок державних цінних паперів.

В Україні ринок корпоративних цінних паперів розвинений поки що слабко. На цьому ринку обертаються в основному акції приватизованих підприємств. Проте активно почала випускати боргові зобов'язання держава. Нині на фондовому ринку України знаходяться в обігу такі державні цінні папери, як:

♦ облігації внутрішньої державної позики;

♦ облігації внутрішньої державної ощадної позики;

♦ векселі. Головного управління Державної скарбниці та інші.

Такі цінні папери випускаються для фінансування витрат держбюджету, мають досить великі номінали і розраховані, як правило, на значних учасників ринку.

Розглянемо докладніше окремі види цінних паперів, серед яких нині найбільшого поширення набули акції та облігації.

12.2.1. Акції

Акція (нім. Aktie, англ. stock) - це цінний папір без встановленого строку обігу, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, надає право його власнику на одержання частини доходу у вигляді дивідендів, а також на участь у поділі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Акції можуть бути іменними та на пред'явника, простими та привілейованими.

Обіг іменних акцій фіксується у книзі реєстрацій акцій, що в обов'язковому порядку ведеться акціонерним товариством із зазначенням власника, часу придбання акцій, а також кількості таких акцій у кожного з акціонерів. Власниками іменних акцій, як правило, є громадяни. По акціях на пред'явника у книзі реєстрації реєструється їх загальна кількість.

Власник простих акцій має право на частку прибутку акціонерного товариства, так звані дивіденди (від лат. divido - ділити, розподіляти), на участь в управлінні товариством, а також інші права, передбачені його статутом.

Привілейовані акції дають їх власнику переважне право на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у поділі майна акціонерного товариства у випадку його ліквідації.

Власники привілейованих акцій, як правило, не мають права брати участь в управлінні товариством. Однак виплата дивідендів по привілейованих акціях провадиться незалежно від результатів фінансової діяльності товариства (отриманого прибутку) у розмірі фіксованого відсотка від номінальної вартості акції. У випадку, якщо прибутку, отриманого товариством у поточному році, недостатньо для виплати дивідендів по привілейованих акціях, виплати провадяться за рахунок резервного фонду. Проте загальна сума привілейованих акцій не може перевищувати 10% статутного фонду акціонерного товариства.

Привілейовані акції бувають:

♦ конвертовані - такі, які можна обміняти на прості, та неконвертовані;

♦ кумулятивні - такі, по яких виплачуються невиплачені дивіденди після поновлення виплат, та некумулятивні;

♦ викупні - такі, що через певний термін викуповуються акціонерним товариством, і безстрокові;

♦ з ордером - такі, що дають право на придбання простої акції за номіналом, та без ордера;

♦ з участю - дивіденди по яких виплачуються на рівні інших пінних паперів, але не нижче встановленого мінімуму, та з фіксованим дивідендом.

Усяка акція є неподільною. У разі, коли одна і та сама акція належить кільком особам, усі вони визнаються одним власником і можуть здійснювати свої права через одного з них або через спільного представника.

На Заході залежно від надійності та доходності акції прийнято поділяти на такі найбільш загальні категорії:

♦ сині корінці, так звані "блу чіпс" (від англ.blue chips - сині корінці) - акції добре відомих великих компаній, що стабільно виплачують дивіденди (наприклад, General Motors, General Electric, Exxon та інші);

♦ акції другого ешелону, що належать значним, але ще молодим компаніям. Вони мають властивості синіх корінців, але користуються меншою довірою інвесторів;

♦ оборонні акції - акції значних компаній з достатньо високими інвестиційними якостями;

♦ циклічні акції - будь-які акції, наприклад акції, що стосуються житлового будівництва, курс яких має тенденцію до швидкого підвищення під час економічного, підйому та до швидкого зниження під час економічного спаду;

♦ сплячі акції - неактивні акції, які ще не мають своєї частки на ринку акцій, але мають великий потенціал зростання;

♦ дуті акції - переоцінені акції зі штучно роздутою курсовою вартістю.

Акція має номінальну і ринкову вартість. Ціна акції, позначена на ній, є номінальною вартістю. Ціна, за якою реально купується акція, називається ринковою, або курсовою, вартістю.

Курс акції знаходиться в прямій залежності від розміру одержуваного по ній дивіденду і в зворотній залежності від рівня банківського (позичкового) відсотка:

Якщо акція продається нижче від номіналу, то говорять, що вона з дисконтом, якщо вище - з премією.

Процес встановлення ціни акції залежно від реально принесеного нею доходу називається капіталізацією доходу і здійснюється через фондові біржі та через ринок цінних паперів.

12.2.1. Акції
12.2.2. Облігації
12.2.3. Векселі
12.2.4. Інші види цінних паперів
12.3. Випуск та обіг цінних паперів
12.4. Операції з цінними паперами
12.5. Принципи інвестування
12.6. Контроль за ринком цінних паперів
Глава 13. Страховий ринок
13.1. Загальні положення