Основи ринкової економіки України - Селезньов В.В. -
Глава 16. Податково-бюджетна система

16.1. Загальні положення

Оподатковування - це метод розподілу додаткової вартості між громадянами, суб'єктами господарювання та державою.

Податки (англ. taxation) є обов'язковими платежами, що стягуються державою з підприємств і громадян відповідно до законодавчих актів. Податки - один з найважливіших чинників непрямого регулювання економічних процесів, завдяки якому держава здійснює вилучення на користь суспільства певної частини валового національного продукту у вигляді обов'язкового внеску.

Платежі здійснюють основні учасники процесу виробництва: працівники, що своєю працею створюють матеріальні та нематеріальні блага й одержують відповідний прибуток, і суб'єкти господарювання - власники капіталів, що діють у сфері підприємництва.

Податки старі, як світ. Ще в первісному суспільстві мисливець, здобувши дві шкіри, одну лишав собі, а іншу віддавав вождю. Однак особливо податки розвинулись у Давньому Римі. Слово "клас", наприклад, придумав зовсім не Карл Маркс. Воно з'явилося у Давньому Римі у зв'язку з необхідністю диференціації суспільства для стягування податків. Давні державні мужі просто змагалися один з одним у частині встановлення нових податків. Так, намісник Галлії звелів розділити рік не на дванадцять місяців, а на чотирнадцять, щоб додатково збирати податки ще два рази. Імператор Веспасіан ввів податок на громадські туалети. Коли ж йому сказали, що від цього погано пахне, він сказав свою знамениту фразу про те, що "гроші не пахнуть". Податок на холостяків запропонував увести ще Платон, який будував свою ідеальну "державу". А горезвісне "право першої ночі" теж не що інше, як податок. І стягувався він, як правило, грошима та продуктами. Під тягарем непосильних податків страждали не тільки окремі люди, а й цілі держави. Найбільшим в історії податком був податок на сіль, встановлений в Індії британськими колонізаторами. Він становив до 4000 відсотків від вартості солі, і сім'я з чотирьох чоловік могла витрачати на сіль

17 відсотків своїх доходів. Щоб такий вигідний для англійської корони товар не провозили контрабандою з інших районів, де цього податку не було, через всю Індію була побудована система загороджень завдовжки 2400 кілометрів, що за масштабами могла суперничати з Великою Китайською стіною. Цей кордон охороняли вісім тисяч солдатів.

Розрізняють суб'єкти оподаткування, об'єкти оподаткування, джерела та способи сплати податку і, нарешті, ставки податку. Загальна класифікація податків наведена на малюнку 50.

Суб'єкт оподаткування, або платник податку, - це юридична або фізична особа, що відповідно до закону зобов'язана сплачувати податок. Основною ознакою платника податку є наявність у нього самостійного джерела доходу.

Залежно від суб'єкта оподаткування розрізняють податки з громадян і податки з юридичних осіб.

Класифікація податків

Мал. 50. Класифікація податків

Об'єкт оподаткування - те, що в силу закону підлягає оподаткуванню. Об'єктами оподаткування можуть бути доходи (прибуток), майно фізичних і юридичних осіб, а також його передача, вартість певних товарів, додана вартість продукції, заробітна плата, користування природними ресурсами, здійснення окремих видів діяльності, інші об'єкти, що встановлюються законодавством.

Залежно від об'єкта оподаткування податки можуть бути прямими і непрямими. До прямих податків відносять податки на доходи, до непрямих - податки на споживання, такі як податок на додану вартість та акцизний збір.

Від об'єкта оподаткування варто відрізняти джерело сплати податку, що не завжди з ним тотожне і визначається в законодавчому порядку. Податки можуть включатися в ціну товару і сплачуватися за рахунок коштів, отриманих від покупців, наприклад, акцизний збір і податок на додану вартість, Інші податки можуть сплачуватися або за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства, або відноситися на собівартість.

При цьому податки та збори, що відповідно до закону включаються у ціну товарів (робіт, послуг) або відносяться на їх собівартість, сплачуються суб'єктами господарювання незалежно від результатів їх господарської діяльності.

Ставка податку - це розмір податку, встановлений на одиницю обкладення. Одиниця обкладення - це частина об'єкта оподаткування, на який вводиться ставка податку. Ставка встановлюється або у твердій сумі, або у відсотках.

Залежно від порядку встановлення податкової ставки розрізняють кілька способів оподаткування.

Існують такі способи оподаткування:

♦ прогресивне оподаткування. Податкова ставка при цьому способі оподаткування збільшується по мірі зростання доходу;

♦ пропорційне оподаткування. Податкова ставка не змінюється по мірі зростання доходу;

♦ регресивне оподаткування. Реальна податкова ставка зменшується по мірі зростання доходу (наприклад, податок на додану вартість).

Ставки податків встановлюються Верховної Радою, а також місцевими радами в межах їх компетенції згідно з відповідними законами про оподаткування і не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Застосування методів і способів оподаткування, визначення видів, ставок і порядку сплати податків становлять податкову політику держави, яка є одним із найголовніших важелів державного регулювання економіки.

Основними принципами податкової політики держави мають бути:

♦ оптимальне поєднання фіскальної та стимулюючої функцій оподаткування;

♦ стабільність (незмінність) протягом тривалого періоду загальних правил оподаткування;

♦ економічна обґрунтованість встановлених податків і зборів;

♦ запровадження податкових соціальних пільг щодо малозабезпечених верств населення;

♦ недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації стосовно фізичних і юридичних осіб, включаючи нерезидентів;

♦ усунення подвійного оподаткування;

♦ узгодженість з податковими системами інших країн. Держава проводить податкову політику, розробляючи і

приймаючи податкові закони. Нині в Україні створено досить велику нормативну базу з оподатковування.

16.1. Загальні положення
16.2. Система оподаткування
16.3. Характеристика видів податків
16.3.1. Податок з доходів фізичних осіб
16.3.2. Податок з прибутку підприємств
16.3.3. Податок на додану вартість
16.3.4. Акцизний збір
16.3.5. Плата (податок) за землю
16.3.6. Торговий патент
16.3.7. Податковий облік