Основи ринкової економіки України - Селезньов В.В. -
19.4. Митний контроль

Митниця (англ. custom-house) - це державна установа, що контролює проходження вантажів, у тому числі багажу та поштових відправлень, через митний кордон країни і стягує мита та збори.

Митниці здійснюють митні операції і ведуть боротьбу з порушеннями митних правил і контрабандою, інакше кажучи, здійснюють митний контроль.

В Україні митний контроль здійснюється системою митних органів, яку складають Державна митна служба України (ДМСУ) та митниці. Митниці розташовуються на митному кордоні України, який збігається з державним. Крім того, в Україні створено широку мережу внутрішніх митних установ. Нині вони є в обласних центрах, значних промислових районах, на території Автономної Республіки Крим. За кожною внутрішньою митницею окремим наказом ДМСУ закріплено певну частину території України, так звану зону діяльності. У межах цієї зони митниця здійснює свої функції контролю за експортно-імпортними операціями.

Митниці, на яких покладено забезпечення митного контролю на кордоні, випускають вантажі за межі України на підставі документів, цілком оформлених внутрішніми митницями. При ввозі в Україну такі вантажі направляються на внутрішні митниці для завершення митних формальностей у повному обсязі і, залежно від митного режиму, повного або тимчасового звільнення вантажу з-під митного контролю.

Нині в Україні існують вісім територіальних митних управлінь: Дніпровське, Західне, Карпатське, Кримське, Південне, Південно-східне, Східне та Центральне. Територіальні митні управління здійснюють безпосереднє керівництво митними установами, розташованими на відповідній території, є юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку з зображенням державного гербу України і свого найменування.

Крім митниць до системи митних органів входять вантажні митні пости, митні склади, митні лабораторії, інформаційно-обчислювальні центри тощо.

Всі учасники зовнішньоекономічної діяльності повинні зареєструвати - акредитувати - своє підприємство на митному посту. Як правило, у містах існує кілька вантажних митних постіл, що обслуговують суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Розподіл підприємств по вантажних митних постах провалиться відповідно до їх юридичної адреси, зафіксованої господарськими операціями з майном і давальницькою сировиною.

Для акредитації підприємства митному органу надаються такі документи:

♦ статут або нотаріально завірена копія статуту;

♦ картка облстатуправління або її копія;

♦ зразки підписів і печаток фірми (у довільній формі);

♦ довідка банку про наявність розрахункового та валютного рахунків;

♦ наказ про призначення відповідальної особи для роботи з митницею;

♦ довідка про декларування валютних цінностей, завірена податковою інспекцією і НБУ;

♦ лист на ім'я начальника митного посту з проханням про реєстрацію фірми на митниці (з позначками інших митних постів міста, які свідчать про те, що дана фірма не зареєстрована на них).

Акредитація фірми провадиться один раз і на весь час її існування. У разі зміни юридичної адреси фірми процедура акредитації повторюється заново у вказаному порядку. З моменту реєстрації фірма може займатися експортно-імпортними операціями в повному обсязі.

Тим підприємствам, що мають намір здійснити ввіз-вивіз вантажу за межі країни, необхідно встановити, у зоні діяльності якої саме митниці знаходиться їх підприємство і всі питання, пов'язані з митним оформленням, вирішувати з нею. Окремі митниці мають свої пости, що обслуговують район або навіть окреме підприємство. У такому разі варто обов'язково узгодити, які питання вирішуються на рівні посту, а з якими необхідно звертатися безпосередньо до митниці.

Митний склад - це склад, що надає послуги по зберіганню під митним контролем імпортованих або експортованих товарів без стягування мит і податків і без застосування до товарів квотування і ліцензування на період зберігання. Під час зберігання з товарами можуть вільно здійснюватися такі операції, як очищення, провітрювання, сушіння та інші, а з дозволу митного органу може виконуватися сортування, роздрібнення партій, упаковування, маркірування, тестування тощо. Засновником митного складу може бути митний орган, а також юридична або фізична особа, В останньому випадку потрібно одержати ліцензію в ДМСУ на право займатися такою діяльністю.

Перетинання через митний кордон України товарів та інших вантажів в обов'язковому порядку підлягає митному оформленню.

Для митного оформлення як вантажу, що надсилається, так і одержуваного вантажу, потрібно надати митному органу низку документів. Передусім необхідно задекларувати вантаж. Декларування здійснюється шляхом подання митному органу вантажної митної декларації (ВМД)9 яка містить відомості про товари, що переміщаються через кордон, і яка оформлюється відповідно до вимог митного законодавства. ВМД є підставою для пропускання вантажів через митний кордон країни.

Крім декларації вантажовідправник (вантажоодержувач) зобов'язаний надати інші документи, необхідні для перевірки відповідності даних, зазначених у декларації, фактичним умовам зовнішньоторговельної операції, а також спеціальні дозволи відповідно до вимог законодавства, і документи, що підтверджують сплату мит і зборів.

У загальному випадку це такі документи:

♦ копія зовнішньоекономічного контракту;

♦ рахунок-фактура на товар;

♦ копії платіжних доручень про сплату мита і митних зборів (сплачуються на зазначені митницею рахунки);

♦ документ, що підтверджує сплату ПДВ і акцизного збору (при імпорті);

♦ ліцензія на експорт або імпорт товару (для товарів, що підлягають ліцензуванню);

♦ дозвіл на переміщення через митний кордон зброї, боєприпасів, вибухових, сильнодіючих і отруйних речовин (видається урядовою комісією з експортного контролю);

♦ дозвіл на імпорт радіоелектронних засобів і високочастотних пристроїв (видається органами Міністерства зв'язку України);

♦ дозвіл на вивіз за кордон історико-культурних цінностей (видається установами Міністерства культури України);

♦ дозвіл на переміщення через митний кордон ліків, медичних препаратів та джерел іонізуючого випромінювання (видається установами Міністерства охорони здоров'я України);

♦ сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката на продукцію, що підлягає обов'язковій сертифікації (видається органами Державного комітету України зі стандартизації, метрології і сертифікації);

♦ документ, що підтверджує повноваження суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності при експорті окремих видів товарів;

♦ документ, що підтверджує реєстрацію контракту на експорт окремих видів товарів в уповноважених органах;

♦ довідка про декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (видається регіональними управліннями НБУ та податковими органами);

♦ лист-підтвердження галузевого міністерства або комітету про те, що товари поставляються за держзамовленням або держконтрактом (такі товари, що надходять в Україну, звільняються від обкладення митом);

♦ довідка обласного управління сільського господарства і продовольства (для товарів, імпортованих сільськогосподарськими товаровиробниками, що звільняються від обкладення митом);

♦ довідка податкової інспекції про те, що підприємство або організація належить до числа постраждай їх від Чорнобильської катастрофи (такі громадські об'єднання/ фонди, підприємства звільняються від сплати мита. Факт належності може бути встановлений також безпосередньо митницею на підставі статутних документів);

♦ дозвіл уповноваженого органу про звільнення від обкладення митом приладів, устаткування, науково-технічної літератури тощо;

♦ сертифікат походження товару (надаються певні пільги, якщо такі призначені);

♦ інвестиційне повідомлення (видається місцевими органами влади).

Декларування вантажів провадиться безпосередньо власником товару або на підставі договору іншим підприємством - митним брокером. Якщо підприємство здійснює зовнішньоторговельні операції регулярно, то доцільно створити відділ або службу зовнішньої торгівлі, що буде займатися всіма пов'язаними із зовнішньоекономічною діяльністю питаннями - від укладання контрактів до митного оформлення.

Якщо зовнішньоекономічні операції проводяться рідко, а обсяги контрактів незначні, можна скористатися допомогою посередника - митного брокера. Митні брокери здійснюють свою діяльність на підставі ліцензії, виданої ДМСУ. Знайти брокера можна, скориставшись рекламою або отримавши інформацію безпосередньо в митниці.

Порядок переміщення вантажів через митний кордон України, товарів та інших предметів, процедури митного контролю і митного оформлення, відповідальність за порушення митних правил встановлюються Митним кодексом України.

Відповідно до статей 329-355 Митного кодексу за порушення митних правил на службових осіб підприємства накладаються адміністративні штрафи від п'яти до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Про вчинення порушення митних правил працівник митного органу складає протокол за формою, встановленою законодавством. З метою припинення порушення митних правил, складення протоколу про таке порушення (у разі неможливості складення його на місці), забезпечення своєчасного і правильного розгляду справи і виконання постанови по ньому, допускається адміністративне затримання особи, що здійснила порушення митних правил, строком до трьох годин.

Предмети, що є безпосередніми об'єктами порушення митних правил, а також документи, необхідні для розгляду справи про порушення, вилучаються.

Адміністративні стягнення у вигляді попередження або штрафу за порушення митних правил можуть бути накладені не пізніше двох місяців з дня вчинення порушення або його виявлення. Конфіскація предметів, що є безпосередніми об'єктами порушення митних правил, провадиться незалежно від часу вчинення або виявлення порушення.

Переміщення товарів, валюти, цінностей та інших предметів через митний кордон поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю називається контрабандою (італ. contrabando, від contra - проти і bando - урядовий указ).

Згідно зі статтею 201 Кримінального кодексу контрабанда, вчинена у великих розмірах, а також незаконне переміщення через кордон історичних і культурних цінностей, отруйних, наркотичних, радіоактивних або вибухових речовин, зброї та боєприпасів (крім гладко ствольної мисливської зброї і боєприпасів до неї), а так само контрабанда стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України, - карається позбавленням волі на термін від трьох до семи років з конфіскацією предметів контрабанди. При цьому контрабанда вважається вчиненою у великих розмірах, якщо вартість її предметів у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією предметів контрабанди та з конфіскацією майна.

Література

1. Долгов СИ. и др. Основы внешнеэкономических знаний. - М.: Высш. шк., 1990. - 432 с.

2. Філіпенко A.C. та ін. Міжнародні економічні відносини: Історія міжнародних економічних відносин: Підручник. - К.: Либідь, 1992. - 191 с.

3. Уилсон Дж. Международная торговля в малом бизнесе. - М.: ЮНИТИ, 1996. - 192 с.

4. Фомичев В. Международная торговля. - 2-е изд. - М.: Инфра-М, 2000. - 446 с.

5. Авдокушин Е. Международные экономические отношения: Учеб. пособие. - 5-е изд. - М.: Маркетинг, 2000. - 320 с.~

6. Герчикова И. Международные экономические организации. - М.: Консалтбанкир, 2000. - 624 с.

7. Бровкова Е. Внешнеэкономическая деятельность: Учеб. пособие. - К.: Сирин, 2000. - 196 с.

8. Грачев Ю. Внешнеэкономическая деятельность. - М.: Интел-синтез, 2001. - 592 с.

9. Покровская В. Организация и регулирование внешнеэкономической деятельности: Учебник. - М.: Юристь, 2000. - 456 с.

10. Бахрамов Ю. Организация внешнеэкономической деятельности. - СПб.: Лань, 2001. - 448 с.

11. Кириченко О. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності. - К.: Фінансист, 2000. - 634 с.

12. Синецкий И.Б. Внешнеэкономические операции: организация и техника. - М.: Международные отношения, 1989. - 381 с.

13. Как продать товар на внешнем рынке: Справочник/ Отв. ред. Ю.А. Савинов. - М.: Мысль, 1990. - 364 с.

14. Томсинов В.А Внешнеторговые сделки: Практические рекомендации по составлению контрактов. - М.: Тантра, 1994. - 160 с.

15. Внешнеторговые сделки/ Сост. И.С. Гринько. - Сумы: Реал, 1994. - 464 с.

16. Комаров В.В. Международный коммерческий арбитраж. - Харьков: Основа, 1995. - 304 с.

17. Грачев Ю.Н. Внешнеторговые документы. - М.: Интел-синтез, 1997. - 304 с.

18. Розенберг М. Контракт международной купли-продажи. - 4-е изд. - М.: Книжный мир, 2000. - 832 с.

19. Деркач Л.В. Українська митниця учора, сьогодні, завтра. - К.: Книга, 1998. - 224 с.

20. Сандровский К. Таможенное право в Украине: национальное и международное. - К.: Вентури, 2000. - 208 с.

21. Терещенко С Основи митного законодавства. Теорія та практика зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посібник. - К.: Август, 2001. - 422 с.

22. Дудчак В.І., Мартинюк О.В. Митна справа: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2002. - 320 с.

23. Експорт. Імпорт. Транзит. Митне оформлення товарів/ Упорядн. О.В. Старцев. - К.: Істина, 2001. - 400 с.

Глава 20. Криміногенне регулювання ринку
20.1. Загальні положення
20.2. Економічні злочини
20.3. Організована злочинність
20.4. Боротьба зі злочинністю