Дозволяє за наявності технологічної спільності серед різнотипних машин і обладнання розраховувати собівартість за єдиною методикою і єдиними укрупненими нормативами виробничих витрат. Під нормативами витрат розуміють відносні або питомі показники, що характеризують витрати будь-якого ресурсу на одиницю чинника, що впливає на ці витрати. Такі чинники вибираються залежно від специфіки об'єкту і його виробництва. Нормативи, що об'єднують декілька статей витрат, вважаються укрупненими.
Після розрахунку відновлювальної вартості машин і обладнання на дату оцінки розраховується величина сукупного зносу: фізичного, функціонального і зовнішнього.
Для оцінки фізичного зносу використовуються методи терміну життя або укрупненої оцінки технічного стану. Відсоток фізичного зносу при вживанні методу терміну життя, як і при розрахунку зносу будівель і споруд, розраховується як відношення ефективного віку машин і обладнання до терміну їх економічного життя. Використання методу укрупненої оцінки технічного стану було засновано на експертній оцінці відсотка фізичного зносу за спеціальною оцінною шкалою (табл. 9.2).
Таблиця 9.2. ШКАЛА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНОГО ЗНОСУ МАШИН І ОБЛАДНАННЯ
Фізичний знос % | Оцінка технічного стану | Загальна характеристика технічного стану |
0-20 | Добре | Пошкоджень і деформацій немає. Є окремі несправності, що не впливають на експлуатацію елемента, і усуваються в період поточного ремонту |
21-40 | Задовільне | Елементи в цілому придатні для експлуатації, проте вимагають ремонту вже на даній стадії експлуатації |
41-60 | Незадовільне | Експлуатація елементів можлива лише за умов проведення ремонту |
61-80 | Аварійне | Стан елементів аварійний. Виконання елементами своїх функцій можливе лише за умов проведення спеціальних охоронних робіт або повної заміни цих елементів |
81-100 | Непридатне | Елементи знаходяться в непридатному до експлуатації стані |
Функціональний знос - втрата вартості об'єкта, викликана або появою більш дешевих машин і обладнання, або виробництвом більш економічних і продуктивних аналогів; визначається, як правило, експертно.
Зовнішній знос був пов'язаний з втратою вартості об'єкта в результаті зміни стану зовнішнього середовища і визначається методом парних продажів як різниця в цінах продажів двох об'єктів.
Коефіцієнт фізичного зносу визначається за наведеною шкалою або залежно від фактичного стану об'єкта, оціненого експертним шляхом, або залежно від прогнозованого залишкового терміну служби, вираженого у відсотках.
Порівняльний підхід передбачає визначення ринкової вартості на основі інформації про сформовані ціни на аналогічні машини і обладнання, угоди з купівлі-продажу яких не є одиничними. Даний підхід реалізується в таких методах: прямого порівняння (ринкових порівнянь); статистичного моделювання ціни.
Метод ринкових порівнянь
Є найуніверсальнішим і очевидним під час проведення оцінки машин і обладнання в умовах наявності ефективно функціонуючого ринку і різноманітної інформації про нього. Практичне вживання цього методу передбачає:
1) аналіз ринку машин і обладнання і збір цінової інформації. Джерелами такої інформації можуть бути каталоги машин і обладнання, цінові довідники, газети, журнали, довідкові ціни, поширювані через комп'ютерні мережі, біржові бюлетені, тендерна документація, періодичні виставки і ярмарки виробників машин і обладнання і т. ін.;
2) виявлення аналогів і визначення ступеня їх подібності з об'єктом оцінки. Основними вимогами, що висуваються до аналога, є його тотожність об'єкту оцінки за функціональним призначенням, повна кваліфікаційна подібність та часткова конструкторська подібність;
3) внесення поправок до цін аналогів і отримання підсумкової ринкової вартості об'єкта оцінки за формулою:
де В - вартість об'єкта оцінки; Ван - вартість аналога; К1, К2 ...Кп - поправочні коефіцієнти;
І - індекс цін за період між датою оцінки і датою продажу аналога. Розрахунок поправочних коефіцієнтів (К) на технічні параметри здійснюється за формулою:
(якщо 7-а характеристика збільшує величину оцінної вартості об'єкту) або за формулою:
(якщо 7-а характеристика зменшує величину оцінної вартості об'єкту): де П(о) -7-а характеристика об'єкту оцінки; П(а)7 - _)-а характеристика аналога.
Якщо аналогами виступають декілька об'єктів, то для кожного з них здійснюються розрахунки, а отримані результати усереднюються.
Метод статистичного моделювання ціни передбачає розгляд об'єкту оцінки як представника певної сукупності однорідних об'єктів з відомими цінами. Для цієї сукупності розробляється парна (одночинник) або багато-чинник регресійна модель залежності ціни від одного або декількох споживчих параметрів. Одержувана в результаті розрахунків середньостатистична ціна коректується за допомогою коректувальних коефіцієнтів.
10.1. Сутність і класифікація нематеріальних активів підприємства
10.2. Особливості оцінки вартості нематеріальних активів
10.3. Оцінка ринкової вартості нематеріальних активів
Метод виграшу в собівартості
Метод вартості утворення
Метод надлишкових прибутків
Метод звільнення від роялті
Розділ 11. Трудовий потенціал підприємства та його оцінювання
11.1. Сутність та аналітична характеристика кадрового потенціалу підприємства