Проектний аналіз - Митяй О.В. -
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Альтернативна вартість – втрачена вигода від використання обмежених ресурсів для досягнення одного результату замість іншого (тобто найкращого з тих, що лишилися, варіантів застосування цих ресурсів).

Альтернативні проекти – проекти, існування яких виключає можливість існування інших.

Аналіз беззбитковості проекту – дослідження зв'язку обсягу виробництва, собівартості продукції та прибутку за зміни цих показників у процесі виробництва.

Ануїтет – послідовність грошових потоків, за якої окремі види грошових потоків, що оцінюються у часі, здійснюються послідовно через певні інтервали часу та в рівних обсягах.

Бездефектні проекти – проекти, домінантним фактором яких є підвищена якість.

Безповоротні витрати – вже зроблені витрати, які неможливо відшкодувати прийняттям чи неприйняттям будь-якого проекту.

Взаємовиключні проекти – проекти, реалізація яких недоцільна при прийнятті рішення про здійснення вже визначеного проекту, оскільки прибутковість іншого знижується до нульового рівня.

Взаємовиключні рішення – рішення, прийняття одного а яких виключає прийняття іншого.

Взаємодоповнюючі рішення – рішення, реалізація одного з яких є необхідною умовою для реалізації іншого.

Взаємопов'язані проекти – проекти, відхилення чи прийняття яких залежить від прийняття рішення про інші. Ці проекти оцінюють як один та приймають єдине рішення.

Генеральний підрядник – юридична особа, пропозиція якої прийнята замовником.

Граничні (маржинальні) витрати – додаткові витрати, пов'язані з випуском додаткової одиниці продукції.

Грошовий потік – різниця між грошовими надходженнями та витратами.

Дисконтна ставка – ставка процента, за якою майбутня вартість грошей приводиться до поточної їх вартості.

Дисконтування – процес визначення теперішньої вартості потоку готівки шляхом коригування майбутніх грошових надходжень за допомогою коефіцієнта дисконтування.

Довгострокові інвестиції – вкладання капіталу на період більше одного року.

Додаткові грошові потоки – грошові потоки, що стосуються інвестиційного проекту.

Ефективний попит – кількість конкретної продукції, яку споживач може купити за певною ціною на певному ринку за певний період.

Екологічна експертиза – експертиза, яка провадиться з метою визначення впливу проекту на екосистему, а також оцінки наслідків негативного впливу проекту на повітряний та водний басейни; встановлення екологічного ризику, пов'язаного з реалізацією проекту.

Економічна експертиза – експертиза, покликана оцінити проект з погляду національних інтересів, суспільства в цілому, зокрема з позицій, чи доцільне залучення проектом національних ресурсів, чи існують адекватні стимули для різних учасників проекту, що дає змогу проекту сприяти національному розвитку.

Експертиза проекту – оцінка проекту зацікавленими або незалежними організаціями за формальними і неформальними критеріями.

Експлуатаційна фаза – остання фаза життєвого циклу проекту. Основними стадіями експлуатаційної фази є: здавання в експлуатацію, заміна та оновлення, розширення та інновації, заключна оцінка проекту.

Життєвий цикл проекту – проміжок часу між моментом появи проекту та моментом його ліквідації.

Загальний грошовий потік – фактичні чисті грошові кошти, що надходять у фірму чи витрачаються нею протягом певного періоду.

Заміщуючі проекти – проекти, рентабельність одного з яких залежить від реалізації іншого, оскільки дохідність першого починає знижуватися з прийняттям іншого проекту.

Заміщувальні рішення – рішення, прийняття яких сприяє досягненню різних цілей.

Замовник проекту – головна особа, яка зацікавлена у здійсненні проекту та досягненні його мети і буде користуватися його результатами.

Запас надійності – показник, який визначає, на скільки процентів можна зменшити ціну продукції проекту без збитків для останнього.

Запас фінансової міцності – величина, на яку фактичний проектний обсяг перевищує критичний (беззбитковий) обсяг реалізації продукції.

Змінні витрати – витрати, які змінюються зі зміною обсягу виробництва.

Ідентифікація – стадія життєвого циклу, на якій здійснюється вибір цілей проекту, визначаються завдання проекту, які забезпечать виконання найважливіших планів.

Інвестиційна фаза – друга фаза життєвого циклу проекту, на якій виконуються такі роботи: встановлення правових, фінансових, організаційних умов для здійснення проекту; придбання і передача технології, а також основні проектні роботи; придбання землі; будівельні роботи й встановлення обладнання; передвиробничий маркетинг, а також забезпечення постачання та формування адміністрації фірми; набір і навчання персоналу; здавання в експлуатацію й запуск підприємства.

Інституційна експертиза – оцінка адміністративно-управлінських аспектів здійснення проекту. Провадиться з метою встановлення можливості реалізації проекту в заданому політичному, економічному та правовому середовищі, а також для визначення організаційних умов, які дають змогу успішно досягти поставлених проектних цілей.

Інвестиційна стратегія – формування системи довгострокових цілей інвестиційної діяльності й вибір найбільш ефективних шляхів їхнього досягнення.

Інвестиційний проект – інвестиційна акція, що передбачає вкладання певної кількості ресурсів (інтелектуальних, фінансових, матеріальних, людських) для одержання запланованого результату та досягнення певних цілей в обумовлені строки.

Інвестиційні ресурси – усі види грошових та інших активів, залучених для здійснення вкладень в об'єкти інвестування.

Інвестор проекту – особа, яка здійснює інвестиції у проект і зацікавлена у максимізації прибутків від цього проекту.

Інвестування – дія, спрямована на створення майбутніх чистих прибутків (соціальних ефектів).

Ініціатор проекту – автор ідеї проекту, його попереднього обґрунтування та пропозицій щодо його здійснення.

Інноваційні проекти – проекти, пов'язані з трансформуванням наукових досліджень та розробок або інших науково-технічних досягнень у новий чи вдосконалений продукт, впроваджений на ринок, у новий удосконалений технологічний процес, що використовується у практиці діяльності, або у новий підхід до соціальних послуг.

Інфляційна премія – додатковий дохід, що виплачується інвестору з метою відшкодування його втрат від знецінення грошей унаслідок впливу інфляції.

Капітальні витрати – чисті витрати на придбання активів без продажу активів.

Керівник проекту – юридична особа, якій замовник та інвестор делегують повноваження щодо управління проектом: планування, контроль та координацію дій учасників проекту.

Команда проекту – специфічна організаційна структура, очолювана керівником проекту, що створюється на період здійснення проекту.

Комерційна експертиза – оцінка прийнятності, доступності і цінової привабливості ресурсів, що залучаються до проекту, ринкових тенденцій і перспектив продукції, яка виробляється, а також цінової політики на товар, що випускається.

Комплексні (нероздільні) витрати – витрати, які не можна поділити на компоненти та ідентифікувати з конкретними діями.

Контрактор проекту – особа, що за угодою із замовником бере на себе відповідальність за виконання певних робіт за проектом.

Концепція проектного аналізу – набір методичних принципів, які визначають послідовність збору та способів аналізу даних, методів визначення інвестиційних пріоритетів, способів обліку широкого кола аспектів до прийняття рішень про доцільність та засоби реалізації проектів.

Компаундування (складне нарахування) – операція, за якою можна визначити величину остаточної майбутньої вартості за допомогою складних процентів.

Короткострокові інвестиції – вкладання капіталу на період не більше одного року (короткострокові депозитні вклади тощо).

Кумулятивний грошовий потік – чистий грошовий потік протягом тривалого циклу.

Ліцензори – організації, що видають ліцензії на право володіння земельною ділянкою, проведення торгів, виконання певних видів робіт та послуг тощо.

Майбутня вартість грошей – сума інвестованих тепер коштів, в яку вони обернуться через певний період часу з урахуванням певної ставки процента.

Малі проекти – проекти, невеликі за масштабом, прості та обмежені обсягами.

Маржинальний дохід па одиницю продукції – різниця між ціною одиниці продукції та середніми змінними витратами.

Мегапроекти – цільові програми, що містять декілька взаємопов'язаних проектів, об'єднаних однією метою, ресурсами та часом.

Монопроект – окремий проект (бувають різних типів, видів і масштабів).

Мультипроект – комплексний проект, що складається з ряду монопроектів та потребує багатопроектного управління.

Мета проекту – бажаний та доведений результат, досягнутий у межах певного строку за заданих умов реалізації проекту.

Місія – генеральна мета проекту, чітко визначена умова його існування.

Надзвичайні проекти – проекти, пов'язані з виникненням та необхідністю ліквідації надзвичайних ситуацій.

Незалежні проекти – проекти, відхилення чи прийняття яких не впливає на прийняття рішення про інші.

Непрямі інвестиції – інвестування, опосередковане іншими особами, інвестиційними або фінансовими посередниками.

Неявні вигоди – неодержані доходи від найкращого альтернативного використання активу, внаслідок чого відбувся неявний грошовий приплив.

Номінальна ставка – норма прибутку з урахуванням інфляції.

Номінальна сума грошових коштів – оцінка коштів без урахування зміни покупної спроможності грошей.

Обумовлені (доречні) грошові потоки – потоки грошових коштів фірми, які є прямим результатом рішення про впровадження проекту.

Операційні витрати – витрати, що виникають у процесі операційної (основної) діяльності підприємства.

Операційний грошовий потік – фактичні надходження або витрати грошових коштів у результаті поточної (операційної) діяльності фірми.

Операційний леверидж – показник рівня беззбитковості продукції, величина якого визначає міру чутливості операційних грошових потоків від змін в обсязі продажу продукції за проектом.

Опціон – угода про продаж або купівлю права на купівлю або продаж ф'ючерсного контракту до визначеної дати за обговореною ціною, з оплатою покупцем відповідної премії.

Органи влади – сторона, що задовольняє свої інтереси шляхом одержання податків з учасників проекту; висувають та підтримують екологічні, соціальні, суспільні та державні вимоги, пов'язані з реалізацією проекту.

Організаційно-динамічні структури – структури, що змінюють свою конструкцію на різноманітних етапах здійснення проекту.

Оточення проекту – чинники впливу на його підготовку та реалізацію.

План – фіксація системи цілей, завдань і засобів, які передбачають спрямовану зміну ситуації за умови передбачуваного стану середовища.

Програма – запланований комплекс економіко-соціаль-них, науково-дослідницьких заходів, спрямованих на досягнення генеральних цілей або реалізацію певного напряму.

Передінвестиційна фаза – перша фаза життєвого циклу проекту, яка включає такі стадії: преідентифікація, ідентифікація, підготовка, розробка та експертиза, детальне проектування.

Преідентифікація – стадія визначення інвестиційних можливостей, пов'язана з отриманням інформації потенційними інвесторами про інвестиційні можливості, котрі виникають на рівнях сектора економіки і підприємства.

Попит – платоспроможна потреба, тобто кількість прсдук- і ції, яку може купити потенційний споживач з урахуванням його доходів, протекціоністської політики та інших факторів.

Постійні витрати – витрати, величина яких безпосередньо не залежить від зміни обсягів виробництва продукції.

Поріг рентабельності – показник, що відповідає за значенням грошовому вираженню точки беззбитковості, тобто виручка від реалізації такого обсягу продукції, який забезпечує беззбитковість проекту.

Предметна сфера – сукупність продуктів і послуг, виробництво яких має бути забезпечене в рамках здійснюваного проекту.

Приріст чистого робочого капіталу – різниця між збільшенням поточних активів унаслідок реалізації нового проекту та автоматичним збільшенням кредиторських рахунків і нарахувань.

Проект – комплекс взаємопов'язаних заходів, розроблених для досягнення певних цілей протягом заданого часу за встановлених ресурсних обмежень.

Проекти реального інвестування – проекти, що здійснюються на основі інвестування в реальні активи (основні фонди, підприємства тощо).

Проектна потужність – потужність, передбачена в проекті.

Проектний аналіз – методологія, яка використовується для визначення, порівняння та обґрунтування альтернативних управлінських рішень і проектів, що дає змогу здійснювати вибір та приймати рішення за умов обмеженості ресурсів.

Проектний ризик – небезпека небажаних відхилень від очікуваних станів у майбутньому, з розрахунку яких приймаються рішення тепер.

Простий відсоток – сума, що нараховується на первісну (теперішню) вартість у кінці кожного періоду виплат, обумовленого умовами вкладання грошових коштів.

Пряме інвестування – перетворення предмета праці на засіб виробництва, обходячи проміжний етап формування грошових коштів (капіталу).

Прямі інвестиції – безпосередня участь інвестора у виборі об'єктів інвестування та вкладання коштів.

Реалізація проекту – виконання необхідних робіт для досягнення його цілей.

Реальна сума грошових коштів – оцінка коштів з урахуванням зміни покупної спроможності грошей під впливом інфляції.

Реальні інвестиції – вкладання коштів у реальні активи, як матеріальні, так і нематеріальні (іноді вкладення коштів у нематеріальні активи, пов'язані з науково-технічним прогресом, характеризують як інноваційні інвестиції).

Релевантні грошові потоки – визначені грошові потоки, які розглядаються у проектному аналізі доцільності інвестицій та оцінки їх ефективності.

Синергічні рішення – рішення, прийняття одного з яких збільшує ефективність прийняття іншого.

Складний відсоток – сума приросту грошових коштів, що утворюється за умов, коли сума простого відсотка не сплачується наприкінці кожного періоду, а приєднується до суми основного внеску та наступного періоду сама приносить дохід.

Складні проекти – проекти, в яких наявні технічні, організаційні або ресурсні завдання, вирішення яких передбачає нетривіальні підходи та підвищені витрати на їхнє вирішення.

Соціальна експертиза – експертиза, за допомогою якої можна визначити масштаби впливу проекту на соціальне середовище, вигоди, які отримають мешканці від реалізації проекту, а також можливий негативний вплив на населення зони, в якій планується впровадження проекту.

Ставка процента – вимір часової вартості грошей, сума процента на інвестиції, яка може бути отримана за певний період часу.

Стратегія діяльності підприємства – формування довгострокових цілей і розробки шляхів їхньої реалізації.

Стратегія проекту – центральний ланцюг у розробці напрямків дій з метою одержання визначених місій; система цілей щодо результатів проекту.

Страхування – відносини із захисту майнових інтересів господарських суб'єктів і громадян при настанні визначених подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів, страхових внесків (страхових премій).

Субконтрактор проекту – особа, яка вступає в договірні відносини з контрактором або субконтрактором більш високого рівня.

Теперішня вартість грошей – сума майбутніх грошових надходжень, приведених до теперішнього періоду за допомогою певної процентної ставки, яку називають дисконтною.

Технічна експертиза – визначення переваг технічних пропозицій, їх адекватності можливостям місцевих умов і витрат.

Точка беззбитковості – обсяг реалізації, за якого доходи підприємства дорівнюють його витратам.

Традиційний грошовий потік – сума чистого доходу та нарахованої амортизації.

Умовні рішення – рішення, прийняття одного з яких можливе лише за умови прийняття іншого.

Управління проектами – методологія організації, планування, керівництва, координації трудових, фінансових та матеріально-технічних ресурсів протягом проектного циклу, спрямована на ефективне досягнення його цілей шляхом застосування сучасних методів, техніки та технології управління для досягнення певних результатів щодо складу та обсягу робіт, вартості, часу, якості та задоволення учасників проекту.

Ф'ючерсний коптракт – угода між продавцем і покупцем фізичного товару або фінансового активу, з одного боку, і між продавцем і кліринговою палатою ф'ючерсної біржі, з іншого.

Фінансова експертиза – експертиза, яка передбачає оцінку фінансової спроможності об'єкта, що реалізує проект, обґрунтованість фінансових прогнозів, здатність своєчасного забезпечення покриття платежів з позик, фінансові результати проекту для інвесторів, замовників і підприємства, які реалізують проект.

Фінансовий аналіз інвестиційного проекту – сукупність прийомів і методів оцінки його ефективності (перевищення доходів над витратами) за весь термін життя проекту у взаємозв'язку з діяльністю підприємства – об'єктом інвестування.

Фінансовий потік – надходження та витрати грошових коштів, пов'язані зі змінами власного та позикового довгострокового капіталу.

Фінансові інвестиції – вкладення коштів у різноманітні фінансові інструменти (активи).

Фінансові проекти – проекти, здійснені на основі фінансових інвестицій, під якими слід розуміти вкладання коштів у різноманітні фінансові інструменти, серед яких найбільшу частку займають цінні папери.

Хеджування – система укладання термінових контрактів і угод, що враховує можливість у майбутньому зміни курсів (цін).

Чистий потік – загальні зміни у залишках грошових коштів фірми за певний період.

Чисті капітальні витрати – гроші, витрачені на придбання основних активів за мінусом коштів, отриманих від їх продажу.

Цінність проекту – різниця між позитивними (вигодами) та негативними результатами (затратами).

Явні вигоди (затрати) – матеріальні вигоди (затрати), зумовлені зменшенням (збільшенням) витрат або отриманням додаткових доходів (витрат). їх величина очевидна, що дає змогу доволі легко визначити фінансове значення цих вигід (витрат).

ПЕРЕДМОВА
Модуль 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ
Тема 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ
1.2. Визначення ринку праці
1.3. Особливості визначення об'єкту ринку праці
1.4. Структура ринку праці, його елементи
1.5. Класифікація та сегментація ринку праці
1.6. ринок праці як складова ринкової системи
1.7. Функції ринку праці та необхідність його регулювання
Тести поточного контролю знань по темі 1