Ринок праці - Чернявська О.В. - 6.3. Фактори, що впливають на пропозицію праці. Закон пропозиції праці

Як видно із рисунку кривої сукупної пропозиції, її обсяг в першу чергу залежить від рівня заробітної плати. Взаємозв'язок між пропозицією праці та рівнем заробітної плати виражається законом пропозиції праці - при інших рівних умовах на конкурентному ринку праці обсяг пропозиції праці знаходиться в прямій залежності від його ціни.

Зміна рівня заробітної плати призводить до переміщення по кривій сукупної пропозиції: вгору - при зростанні заробітної плати і вниз - при зниженні рівня оплати праці (рис. 6.3).

Вплив заробітної плати на обсяг сукупної пропозиції праці

Рис. 6.3. Вплив заробітної плати на обсяг сукупної пропозиції праці

Крім заробітної плати на обсяг сукупної пропозиції впливають такі фактори:

1. Кількість продавців праці, яку характеризує чисельність економічно активного населення, статево-вікова структура населення

2. Міграція населення: приріст населення внаслідок міграційних потоків (+М), скорочення (-М);

3. Рівень добробуту нації, розвиненість системи соціального захисту (-Д);

4. Розвиненість фінансового ринку, ринку нерухомості та майна, що дозволяє людям використовувати нетрудові доходи (-НД);

5. Рівень оподаткування доходів населення (-О);

6. Встановлена тривалість робочого дня, тижня, місяця, року (-Т);

7. Національні традиції, наприклад, обмеження жіночої праці (-НТ);

8. Діяльність професійних спілок на ринку праці (+,- ПС) Отже, сукупна пропозиція праці є функцією:

Дані впливають на обсяг сукупної пропозиції неоднозначно. Фактори, яким відповідає додатній знак, прямо впливають на рівень сукупної пропозиції. Фактори, яким відповідає від'ємний знак, мають зворотній вплив на обсяг сукупної пропозиції на ринку праці.

Так, збільшення чисельності економічно активного населення, покращення статево-вікової структури населення позитивно вплине на обсяг сукупної пропозиції, переміщуючи криву сукупної пропозиції вправо-вниз. І навпаки, зменшення чисельності економічно активного населення призведе до переміщення кривої сукупної пропозиції вліво-вгору. При підвищенні, наприклад, добробуту населення, розвитку системи соціального забезпечення, сукупна пропозиція праці скоротиться, а її крива переміститься вліво-вгору. І навпаки. Профспілки можуть впливати на сукупний попит і в плані скорочення, і в плані її збільшення, в залежності від питань, які вони вирішують. Якщо це забезпечення зайнятості, то даний фактор діє із знаком "+", якщо забезпечення гідної заробітної плати, із знаком "-". Детальніше дію профспілок було розглянуто в курсі "Мікроекономіка".

Переміщення кривої сукупної пропозиції під впливом недоходних факторів

Рис. 6.4. Переміщення кривої сукупної пропозиції під впливом недоходних факторів

а) підвищення сукупної пропозиції;

б) скорочення сукупної пропозиції.

6.4. Регулювання обсягу сукупної пропозиції праці

Джерелами сукупної пропозиції праці є зайняті, що продовжують пропонувати свою працю наступної години, доби, місяця, року, та ті, що відносяться до сукупної пропозиції праці згідно вузького підходу (безробітні). Потенційно джерелом підвищення сукупної пропозиції праці може стати і частина працездатного населення, що по якихось причинах є економічно неактивною на ринку праці. Тобто частина людей, що не мають і не хочуть мати роботи. Джерела пропозиції праці сегментують за кваліфікаційною ознакою, конкурентоспроможністю, формами договірних відносин, причинами вступу до складу безробітних [69, с.100-101].

За кваліфікаційною ознакою виділяють чотири групи. До першої входять висококваліфіковані керівники та управлінці, що мають високий соціальний статус і заробітну плату на рівні міжнародних стандартів, надійні гарантії зайнятості. До другої групи входять професіонали, що мають вищу і середню спеціальну освіту, зайняті у сфері високих технологій, у державному секторі. Вони мають високий рівень заробітної плати, що захищається профспілками і коригується у зв'язку з інфляцією, високу конкурентоспроможність, досить високі гарантії зайнятості. До третьої групи належать працівники тих професій, яких є надлишок на ринку праці. Вони мають низьку заробітну плату і слабкі гарантії зайнятості. До четвертої групи відносять соціально вразливих економічно активних осіб - молодь, яка вперше виходить на ринок праці, особи передпенсійного та пенсійного віку, інваліди, жінки з малолітніми дітьми тощо, що мають низькі доходи і гарантії зайнятості.

Сукупна пропозиція праці сегментується за кваліфікаційною ознакою залежно від поділу робочих місць на первинні та вторинні. Виділяють три групи. До першої входять спеціалісти, які мають середню і вищу спеціальну освіту, керівники, адміністратори і висококваліфіковані робітники. Вони займають первинні незалежні робочі місця, мають високу заробітну плату і високу гарантію зайнятості До другої групи відносять техніків, адміністративно-допоміжний персонал і робітників середньої кваліфікації, що займають первинні залежні робочі місця і мають високий рівень заробітної плати, і високу гарантію зайнятості. До третьої групи входять працівники сфери обслуговування, некваліфіковані робітники, службовці низької категорії. Вони займають вторинні робочі місця, мають невисоку заробітну плату і недостатні гарантії зайнятості. виділяють дві групи робітників: конкурентоспроможні і неконкурентоспроможні. До останніх належать молодь, жінки, люди похилого віку тощо.

За формою договірних відносин виділяють такі групи: а) особи, найняті на постійну роботу протягом повного робочого часу, що мають сильні гарантії зайнятості, б) особи, залучені на тимчасову роботу - це резерв першочергового звільнення; в) персонал, що входить до штатного розкладу, але знаходиться в адміністративних відпустках без утримання - це форма прихованого безробіття.

Праценадлишковий ринок праці потребує регулювання сукупної пропозиції робочої сили в напрямку її зменшення. Тому рекомендується [69, с. 108]:

- збільшувати в закладах освіти кількість місць із денною формою навчання, підвищувати стипендії студентам денної форми навчання,

- збільшувати кількість програм загальноосвітньої і професійної підготовки молоді;

- збільшувати терміни професійного навчання;

- збільшувати допомогу і тривалість відпусток жінкам для догляду за дітьми зі збереженням трудового стажу;

- збільшувати допомогу у зв'язку із безробіттям;

- створювати умови для власного бізнесу, самозайнятості населення;

- знижувати вік виходу на пенсію і збільшувати її розміри; '

- обмежувати одночасне отримання пенсії і заробітної плати;

- вводити віковий ценз для деяких професій;

- перерозподіляти робочий час і робочі місця (перехід часткову та тимчасову зайнятість, збільшення тривалості щорічних відпусток, скорочення робочого дня і робочого тижня).

Методи скорочення попиту на робочу силу та збільшення сукупної пропозиції включають: встановлення додаткових податків за використання робочої сили; жорстка кредитна політика; встановлення підприємству одноразових виплат у бюджет за наймання працівників певної категорії; зниження інвестицій; скорочення або відміна гнучких форм зайнятості тощо.

Одним із методів збільшення пропозиції пращ є підвищення якості останньої, а отже, і конкурентоспроможності. З цією метою потрібно забезпечити: організацію профпідготовки і перепідготовки, підвищення кваліфікації працюючих та безробітних; надання податкових пільг підприємствам, які здійснюють перепідготовку і підвищення кваліфікації працівників; розробку спеціальних програм підвищення конкурентоспроможності окремих груп населення на ринку пращ. Крім того, необхідно розробляти методи збільшення індивідуальної пропозиції пращ, що враховують як доходні, так і недоходні фактори впливу на неї.

6.4. Регулювання обсягу сукупної пропозиції праці
Тема 7. Індивідуальний та сукупний попит на робочу силу
7.1. Сутність індивідуального попиту на працю. Крива індивідуального попиту на працю та визначення обсягу індивідуального попиту на ринку праці
7.2. Короткостроковий та довгостроковий індивідуальний попит на працю
7.3. Сукупний попит на ринку праці. Еластичність попиту
7.4. Фактори впливу на попит на ринку праці. Ефекти масштабу та заміщення
Тема 8. Забезпечення зайнятості населення
8.1. Поняття зайнятості населення, основні концепції зайнятості
8.2. Види і форми зайнятості
8.3. Характеристика зайнятості в Україні
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru