Стандартизація і сертифікація товарів та послуг - Кириченко Л.С -
7.2. Законодавство в галузі стандартизації

Для визначення необхідної інформації і правильного використання правових норм стандартизації потрібно знати структуру нормативної бази та її місце в єдиній системі українського законодавства. Законодавство в галузі стандартизації має такі завдання:

— регулювання діяльності державних органів, підприємств, організацій різних форм власності та громадян з розробки, виробництва, реалізації і використання продукції;

— установлення прав, обов'язків і відповідальності усіх учасників суспільного виробництва з метою найбільш повного задоволення потреб людей, трудових колективів і всього суспільства в продукції високої якості, яка відповідає вимогам безпеки життя і здоров'я людей та збереженню навколишнього середовища.

Законодавство в цих галузях поділяється на дві групи:

1) нормативні акти, спеціально видані з питань стандартизації, які визначають політику держави в галузі управління якістю;

2) правові норми щодо якості продукції, які містяться в нормативних актах з широкого кола питань.

До першої групи належать нормативні акти, які є правовою базою проведення робіт зі стандартизації у країні, а саме: закон України "Про стандартизацію" від 17.05.2001 р. №2408-111; декрет "Про Державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення" від 08.04.1993 р. №30-93; закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність" від 11.02.1998 р. №113/98-ВР; закон України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" від 23.12.1997 р. №771/97-ВР; закон України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" від 01.12.2005 р. №3164-ІУ та інші.

До нормативних актів другої групи належать правові норми і нормативні акти, що регулюють відносини щодо якості товарів та послуг, а саме: закон України "Про підприємство в Україні" від 27.03.1991 р. № 887-12 зі змінами і доповненнями; закон України "Про захист прав споживачів" від 01.12.2005 р. №3161-ІУ; закон України "Про забезпечення санітарного й епідеміологічного благополуччя населення" від 24.02.1994 р.; закон України "Про ветеринарну медицину" від 25.06.1992 р.; закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 26.06.1991 р. та інші. Порушення чинного законодавства цих законів може бути встановлено шляхом проведення екологічної експертизи згідно із законом України "Про екологічну експертизу" від 9.02.1995 р.

Спеціальними нормативними актами у сфері стандартизації є НД Держспоживстандарту України, які регламентують важливі питання розробки, упровадження і функціонування систем якості, проведення правової експертизи НД. До цих актів належать НД на продукцію, послуги, процеси, а також організаційно-методичні НД.

Служби захисту прав споживачів Держспоживстандарту України постійно виявляють у торговельній мережі різні фальсифіковані продукти і вживають попереджувальні заходи щодо запобігання появи таких товарів на ринку. Серед лідерів фальсифікованої продукції — лікеро-горілчані вироби, бо саме їх фальсифікація сприяє отриманню величезних прибутків.

Чинне законодавство України складає міцну нормативну базу стандартизації на усіх рівнях управління економікою. Однак слід зазначити, що законодавство ще не повною мірою відповідає суспільним вимогам. Перед нашим суспільством стоїть важливе завдання — розробити і прийняти цілу низку законів, які б забезпечили справжній захист споживачів. Адже тільки держава може і повинна бути надійним гарантом цих прав.

7.3. Відповідальність за порушення законодавства в галузі стандартизації
Розділ 8. Конс'юмерський рух та проблеми якості
8.1. Основні етапи розвитку руху споживачів
8.2. Міжнародні організації захисту прав споживачів
8.3. Керівні принципи ООН на захист прав споживачів
8.4. Розвиток руху споживачів в Україні
Частина 2. СЕРТИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ
Розділ 1. Сутність і функції сертифікації
1.1. Основні поняття сертифікації
1.2. Становлення і розвиток сертифікації в Україні