Стандартизація і сертифікація товарів та послуг - Кириченко Л.С -
2.7. Сертифікація послуг

У процесі ринкової взаємодії контрагенти ринку — виробники, посередники, споживачі — вступають у різного роду взаємини, результатом яких можуть бути не тільки дії, пов'язані з речовинними відносинами (купівля-продаж товару), а й комплекс операцій, що супроводжують чи обумовлюють ці взаємодії, опосередковані різного роду сервісними послугами. Сервісна послуга може мати місце на різних стадіях логістичного ланцюга просування товарів від виробників до споживачів. На нашу думку, розмаїтість послуг, наданих клієнтам (під клієнтами розуміються як фізичні, так і юридичні особи, що купують послуги), незабаром не буде поступатися розмаїтості товарів.

Сервісна послуга — досить нове явище для вітчизняної економіки. Виходячи з цього, доцільно перелічити основні властивості таких послуг:

— створення умов для здійснення виробничого процесу і нормальної життєдіяльності людини без зміни речовини природи;

— відсутність прямої творчої ролі у формуванні споживної вартості в натурально-речовинній формі;

— створення корисного ефекту, що не існує як відмінна від споживної вартості річ і може споживатися лише в процесі виробництва (наприклад, транспортування вантажів, збереження товарів та інші форми корисного ефекту послуг);

— цільова спрямованість на продукт і задоволення визначених потреб людини;

— послуги, на відміну від речі, не можуть накопичуватися у запас, а споживаються в момент їхнього виробництва;

— виробник послуги фактично не є її споживачем, що принципово відрізняє послугу від речі, яка може бути призначена не тільки на продаж, тобто для інших, але і для задоволення потреб її виробника.

У свій час вітчизняна економічна наука виходила з теоретичної передумови, що послуга обумовлена специфікою капіталістичної форми розподілу праці на продуктивну і непродуктивну, а не пов'язана зі специфічним характером праці, що її створює. Сучасний підхід до систематизації послуг за найбільш загальними класифікаційними ознаками дозволяє виділити такі блоки:

— соціально-економічною природа;

— характер надання послуг;

— функціональний критерій;

— призначення;

— галузева приналежність;

— стадії життєвого циклу товарів;

— спрямованість послуг.

Якщо виходити з основних ознак послуг, їхнє основне призначення припускає створення необхідних умов функціонування виробництва, обміну продуктами праці в сфері товарного обігу й реалізації життєвих інтересів людини. Тому однією з основних характеристик сучасної економіки є зростання значення сфери послуг. На це вказують багато показників, серед яких є динаміка зростання виробництва в цій сфері порівняно з іншими сферами господарської діяльності, її частка в суспільному виробництві та кількість зайнятих у цій сфері. Значний вплив на стан національного і світового господарства має і розвиток комунікаційних послуг (комп'ютерні послуги, послуги в галузі інформатики тощо), що входять у комплекс логістичного сервісу і прогресивних змін, що привносять у виробництво розподіл і споживання. Одночасно зі зростанням внеску сфери послуг у розвиток світового господарства розширюється і міжнародна торгівля послугами. За деякими даними, на частку послуг припадає 20—30% світової торгівлі, у якій беруть участь усі країни, хоча домінуючі позиції займають промислово розвинуті.

В економічній літературі існує велика кількість визначень терміна "послуга", однак жодне з них не одержало загального визнання у зв'язку з неоднорідністю послуг. Тому здебільшого у теоретичних дослідженнях і даних статистики послуги класифікуються на основі локальних завдань дослідження, мети статистичного уявлення про діяльність сфери послуг чи її окремих елементів. З погляду логістики, особливе значення має адекватно дезатрогова на і методологічно обґрунтована система подання даних про послуги в заданому масштабі логістичних задач. Це дозволяє більш об'єктивно оцінювати стан сфери послуг у тій чи іншій галузі або у логістичному процесі в цілому, її частку в процесі товароруху або сервісного обслуговування.

Організаційно-методичні засади сертифікації послуг
2.8. Порядок упровадження модульного підходу оцінки відповідності згідно з вимогами директив європейського союзу
Основні принципи використання знака відповідності
Загальні положення застосування модулів оцінки відповідності
Розділ 3. Організаційні основи добровільної сертифікації
3.1. Призначення та відмінні риси добровільної сертифікації
3.2. Організація і порядок проведення добровільної сертифікації
Розділ 4. Сертифікація в зарубіжних країнах
4.1. Законодавство із сертифікації за кордоном
4.2. Сертифікація у Франції