Україна і світове господарство - Філіпенко А.С. -
Ефективність співпраці України з ЄБРР та шляхи її підвищення

Як уже зазначалося, нині ЄБРР є найвагомішим та найбільш диверсифікованим інвестором/кредитором проектів, пов'язаних із модернізацією економіки та розвитком приватного сектора в Україні. В 1999 р. за обсягами нових проектів Україна вийшла на перше місце серед усіх країн операцій ЄБРР. За часткою в загальному портфелі ЄБРР Україну випереджають тільки Росія, Румунія та Польща. Високою є мобілізаційна роль ЄБРР у залученні коштів третіх сторін до реалізації проектів. На кожний долар власних коштів ЄБРР припадає 3.7 долара фінансування третіх сторін.

Оскільки, на відміну від бреттон-вудських фінансових інститутів, ЄБРР вирізняється виразною спрямованістю на розвиток приватного сектора та ключової інфраструктури. Банк має добре диверсифікований портфель проектів. Увага зосереджена на таких пріоритетних напрямах реформ в Україні, як розвиток малого й середнього бізнесу (17% загального портфеля проектів), банківсько-фінансової системи (5 %), енергетичного сектора (27 %). енергозбереження (3 %). транспортної інфраструктури (11 %), телекомунікацій (9 %), систем водопостачання (3 %), агропромислового комплексу (17 %), готельної інфраструктури (1 %).

У 2000 р. розпочалася, на думку автора, якісно нова стадія у відносинах ЄБРР і України. Символічним є факт затвердження двох проектів у енергетичному секторі (кредит на закупівлю органічного палива на 100 млн дол. та проект добудови двох ядерних блоків Рівне-4—Хмельницький-4), 1 перший проект, який значною мірою відходить від загальноприйнятої форми фінансування проектів (короткостроковий кредит на поповнення обігових коштів), і другий надзвичайно жорстко обумовлені продовженням реформ в енергетичному секторі (підвищення зборів платежів готівкою та приватизація обленерго із залученням стратегічних інвесторів). Сам факт затвердження цих проектів засвідчує певне задоволення акціонерів та менеджменту ЄБРР характером та першими результатами структурних реформ в енергетичному секторі.

Реалізація проекту Рівне—Хмельницький матиме винятково сильний демонстраційний ефект (сигнал іноземним інвесторам) та стане важливою школою досвіду здійснення великих проектів із залученням багатьох джерел фінансування. Крім цього, за умовами проекту створюється нова система регулювання ядерної енергетики, що базуватиметься на європейських стандартах та принципах ядерної безпеки. Це — перший для ЄБРР проект, пов'язаний з ядерною генерацією, і тому він матиме вагоме значення у плані зміцнення позитивної репутації як для ЄБРР, так і для української сторони.

Другим важливим параметром якісно нової стадії у відносинах стало перебрання ЄБРР на себе ролі провідного координатора у процесі формування пріоритетів структурної реформи в енергетичному секторі. Ця роль здійснюється через механізм Робочої групи з питань реформування енергоринку та приватизації, яка була створена згідно з домовленістю між Президентом України та президентом ЄБРР на початку 1999 р. До складу групи входять представники основних країн-донорів, інших міжнародних фінансових організацій Єврокомісії. Результати діяльності Робочої групи стали основою прийняття урядом України низки важливих нормативних актів, що привело до якісних змін у системі відносин суб'єктів енергоринку (зокрема переходу на грошові форми розрахунків) та затвердження Програми приватизації в секторі електроенергетики.

Цікавим "поживком для роздумів" є нещодавно проведений ЄБРР ретроспективний аналіз характеру впливу Банку на процеси перетворень у країнах операцій. Цей аналіз зафіксував не лише успіхи. Але навіть факти невдач у деяких країнах або секторах становлять важливе підґрунтя для операційних висновків. Наприклад, одним із висновків є те, що ЄБРР ефективніше сприяв мобілізації іноземних інвестицій у країнах Південно-Східної Європи, Середньої Азії та в Росії, ніж у таких країнах, як Україна, Молдова, Білорусь. Загалом на кінець 2000 р. з ЄБРР було пов'язано (разом із капіталом, інвестованим партнерами) майже 12 млрд дол. прямих іноземних інвестицій у країни операцій. Ідеться насамперед про внески інвесторів у статутні капітали, підтримані кредитами ЄБРР, та безпосередньо інвестиції самого ЄБРР *. А це — більш ніж 9 % загального обсягу прямих іноземних інвестицій у всі країни операцій ЄБРР протягом 1991—2000 рр.

Характерно, що у країнах Південно-Східної Європи частка асоційованих із ЄБРР інвестицій дорівнює 19.3 %, у південних країнах СНГ (Середня Азія, Кавказ) — 14,2 %, Росії - 10,9 %, тоді як в Україні — лише 3—4 %. Висновок, який може бути зроблено: по-перше, важливим аспектом економічної політики має бути поліпшення інвестиційного клімату та активізація маркетингу інвестиційних та приватизаційних можливостей країни. У цьому аспекті, очевидно, Україні доведеться наздоганяти навіть такі країни, як Румунія і Грузія. По-друге, для "генерування" життєздатних інвестиційних пропозицій необхідні загальне підвищення фінансової та бізнес-культури підприємництва, створення ефективної системи юридично-консультаційної підтримки бізнесу тощо.

Щодо оцінки впливу ЄБРР на реформування окремих секторів, то картина є вкрай нерівномірною. Це пояснюється як відсутністю у деяких ви

Таблиця 2

Оцінка ЄБРР рівня реформування окремих секторів економіки України

Сектор

Оцінка ЄБРР

Проекти

Банківський сектор

П

Участь в акціонерному капіталі ПУМ Б, ЗУКБ, політичний діалог із НБУ щодо консолідації

Небанківський фінансовий сектор

НМ

Проектів немає

Малий і середній бізнес

С

Дві кредитні лінії з розвитку малого іі середнього бізнесу, створення Банку мікрокредитування

Агробізнес

ДЗ

Дніпропетровський маслоекстракційний завод; ЗАТ "Оболонь". ВАТ "Світоч"

Природні ресурси

М

Полтавська нафтогазова компанія, СП "Газтранзит"

Нерухомість та туризм

М

Готель "Редіссон-САС" (Київ)

Телекомунікації

П

Технічна допомога щодо регуляторної реформи; проект "Київстар"

Промисловість

П

СП "Івеко- Краз"

Енергозбереження

П

Державне підприємство "УКРЕСКО"

Муніципальна та природоохоронна інфраструктура

П

"Водоканал" (Запоріжжя)

Енергетика

С

Старобещівська ТЕС, паливний кредит, проект Рівне—Хмельницький, діяльність Робочої групи з питань реформування енергетичного сектора

Транспорт

П

Модернізація аеропорту "Бориспіль", модернізація системи аеронавігації; проект розвитку та реформи Укрзалізниці; реабілітація автошляху Київ—Чоп

палках адекватних для ЄБРР інвестиційних можливостей, так і іншими факторами.

Як свідчать дані дослідження ЄБРР. найсильніший вплив проектів з погляду як концентрації фінансових ресурсів, так і успішності ринкової трансформації спостерігається в таких секторах, як агробізнес, підтримка малого й середнього підприємниці ви ти енергетика. Помірним є вплив проектів ЄБРР у таких секторах, як транспорт, телекомунікації, енергозбереження, муніципальна та природоохоронна інфраструктура, промисловість, банківська система. Незадовільно оцінено роль та участь ЄБРР у таких секторах, як небанківський фінансовий сектор (лізинг, страхування, фондовий ринок), нерухомість та туризм, природні ресурси.

Подальше вдосконалення співпраці між Україною і ЄБРР, посилення впливу проектів ЄБРР на структурні та мікроекономічні реформи в Україні, поліпшення галузевої ефективності співробітництва — важливі пріоритети діяльності виконавчої та законодавчої влади. Для реалізації цих пріоритетів слід зосередити зусилля на кількох напрямах.

Викликає занепокоєння той факт, що за загального динамічного зростання зобов'язань ЄБРР за проектами в Україні частка в портфелі "працюючих активів" (тобто вибраних і реально розміщених у проектах) є значно нижчою (37 % загального обсягу бізнесу ЄБРР в Україні), ніж середній показник по всіх країнах операцій Банку (57 %).

Банк визначив свого часу основні причини цього явища, які стосуються насамперед проектів у державному секторі: затримки з виконанням українською стороною проектних умов, особливо в частині контрагентних фінансових зобов'язань (Старобещівська ТЕС); затримки з ратифікацією проектів Верховною Радою (практично всі проекти під державну гарантію); адміністративні зміни, що призводили до зміни позичальника, обсягу проектів (проект газових лічильників); помилки в дизайні та структурі деяких проектів, виборі іноземних спонсорів тощо.

Очевидно, що подальше поліпшення співпраці з ЄБРР базуватиметься на підвищенні темпів зростання "працюючих активів" Банку, що залежатиме, зокрема, від поступового усунення зазначених чинників, а також від удосконалення механізму погоджень державних проектів заінтересованими міністерствами й відомствами та прискорення процедури ратифікації цих проектів Верховною Радою

Крім цього. Угода про створення ЄБРР передбачає, що після п'яти років операцій ЄБРР у будь-якій країні частка приватного сектора в портфелі має становити не менш ніж 60 %. Цей. так званий портфельний, коефіцієнт є одним із показників ефективності виконання Банком свого мандата, яким передбачає передусім розвиток приватного сектора у країнах операцій. Після затвердження проекту Рівне—Хмельницький частка проектів приватного сектора в українському портфелі ЄБРР зменшилася до майже 40 %, що викликає занепокоєння багатьох країн-акціонерів. Поліпшення ситуації в найближчій перспективі залежатиме від: 1) знаходження шляхів фінансування муніципальних проектів без державних гарантій або з частковими гарантіями; 2) участі ЄБРР у приватизаційних проектах та 3) зростання операцій із приватним сектором.

З метою поглиблення ефективності співробітництва з ЄБРР на рівні державного управління необхідно, на наш погляд, здійснити низку заходів, спрямованих передусім на вдосконалення механізму координації, підготовки, реалізації та моніторингу великих інвестиційних проектів (найхарактернішим прикладом у цьому контексті с проект Рівне—Хмельницький), започаткувати разом із керівництвом ЄБРР практику проведення регулярного огляду портфеля проектів, посилити контроль за виконанням міністерствами, відомствами та державними підприємствами — клієнтами ЄБРР узятих на себе зобов'язань у відносинах із Банком.

Конкретні заходи в цих напрямах разом із системним поліпшенням складових інвестиційного клімату (податкова реформа, зменшення адміністративного тиску на бізнес, обмеження сваволі фіскальних органів тощо) дадуть змогу значно розширити масштаби діяльності та диверсифікувати портфель ЄБРР в Україні, посилити позитивний трансформаційний вплив кожного "інвестиційно-кредитного долара", який надходить із боку ЄБРР та інших міжнародних фінансових організацій.


Висновки
ВСТУП
Тема 1. Сутність, принципи та основні поняття фандрайзингу
1. Визначення сутності фандрайзингу та основних його понять
2. Основи фандрайзингу: принципи, завдання, напрямки діяльності
3. Донори та способи взаємодії з ними
4. Правила успішного та причини невдалого фандрайзингу
Тема 2. Досвід та перспективи розвитку фандрайзингу
1. Історія розвитку благодійності та фандрайзингу в Україні
2. Зарубіжний досвід та місце фандрайзингу в країнах світу