Прикладна етика - Аболіна Т.Г. - Натуралістичні концепції походження моралі

Найяскравіше, мабуть, виразив суть натуралістичних концепцій походження моралі видатний учений Ч. Дарвін. Він вважав, що мораль є не чим іншим як результатом еволюції інстинктів стадних тварин. Вона необхідна виду у боротьбі за виживання.

Позицію Ч. Дарвіна та його послідовників можна краще зрозуміти, якщо взяти до уваги бурхливий розвиток, успіхи наук про живу матерію в середині XIX ст. та прагнення вчених пояснити явище моралі, опираючись на наукові дані, отримані в результаті спостережень та експериментів. Мораль перестала бути своєрідним чудом і ставала цілком природним і закономірним явищем. Щире бажання звільнитися від теологічного тлумачення моралі переважало науковий зміст аргументів на користь концепції. Концепція природного походження моралі зводила соціальне до біологічного, ігнорувала якісні відмінності людської і тваринної психіки.

Основні ідеї цієї концепції були сформульовані у працях вже згадуваного Ч. Дарвіна, Г. Спенсера, П. Кропоткіна. Наприклад, Ч. Дар-він зазначав, що багато почуттів і здібностей, які є предметом гордощів людини, можна виявити і в тварин. Тварини постійно спілкуються між собою, попереджають одне одного про загрозу, взаємодіють під час полювання, виявляють піклування, турботу до своїх родичів, важко переживають самоту. Це було підставою для висновку про наявність у тварин моральних і естетичних почуттів.

На думку Ч. Дарвіна, крім любові і симпатії, у тварин є й низка інших якостей, які мають джерелом суспільні інстинкти та які можна було б назвати моральними якостями. Свої висновки вчений ілюстрував прикладами з життя тварин, зокрема, вказував на вияви морального почуття собак і слонів.

Видатний французький учений-фізіолог Шарль Летурно, що прославився, як і І.П. Павлов, своїми дослідами в галузі вивчення вищої нервової системи, писав про наявність почуття провини у собак.

П. Кропоткін захищав і розвивав ідеї Ч. Дарвіна стосовно походження моралі. Він підкреслював виняткові значення взаємодопомоги для збереження тваринних видів і людства, особливо для їх прогресивного розвитку і вдосконалення. Кропоткін писав: "Взаємодопомога, справедливість, моральність - такі послідовні кроки висхідного ряду настроїв, які ми пізнаємо при вивченні тваринного світу і людини... Висловлюючись образно, ми маємо тут всезагальний, світовий закон органічної еволюції, внаслідок чого почуття взаємодопомоги, справедливості і моральності глибоко закладені в людині зі всією силою вроджених інстинктів...".

П. Кропоткін називає ці три інстинкти інстинктами самозбереження, вказує на можливість їх послаблення у певної групи тварин або в тому чи іншому людському суспільстві під впливом різноманітних умов. Але, продовжує П. Кропоткін, "тоді ця група неминуче зазнає поразки в боротьбі за існування: вона йде до занепаду".

Г. Спенсер, опираючись на ідеї еволюціонізму, не відрізняв морального спілкування людей від стосунків у тваринному світі. У процесі еволюції мораль, на думку вченого, є засобом, що виник у відповідь на потребу пом'якшити боротьбу між егоїстичними та альтруїстичними нахилами, притаманними живій природі взагалі, зокрема і людині.

Мораль, писав Г. Спенсер, ґрунтується на принципах справедливості і доброчинності. Справедливість, на його думку, є право кожної людини на абсолютну свободу, що водночас повинна узгоджуватись зі свободою інших індивідів. Доброчинністю вважав він дії індивіда, які приносять іншим людям насолоду і не мають на меті отримання винагороди.

Отже, натуралістичні концепції походження моралі мають вагомі аргументи, інтерес до яких періодично посилюється дякуючи новим і новим відкриттям в галузі досліджень складної поведінки стадних тварин, особливо приматів.

Однак ці концепції ґрунтуються на помилковому підході, за яким у сучасній науці закріпилася назва редукціонізм (від лат. reduction - повернення, відновлення) - спрощення, зведення вищого (морального спілкування людей) до більш простого, більш доступного для аналізу (поведінки тварин). До того ж прибічники цієї концепції зловживають для підкріплення її основних положень аналогією, яка не є науковим методом.

Соціально-історичні концепції походження моралі
7.3. Моральні якості судді
7.4. Моральні якості прокурора
Основні вимоги до професійної поведінки прокурора
Основні вимоги до поведінки прокурора у межах судочинства
Основні вимоги до позаслужбової поведінки прокурора
7.5. Моральні якості адвоката
Норми адвокатської етики, визнані і закріплені у міжнародній практиці
Норми адвокатської етики, закріплені в національному законодавстві
Норми адвокатської етики, які здобули визнання у документах, що не мають нормативно-правового характеру - кодексах, положеннях, правилах і т. п
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru