Історія української преси - Животко А.П. -
Народження української преси. Історичне тло

Скасування державних форм українського життя, окреслення українського народу як самостійного суспільно-національного тіла, безоглядне поборювання рештків українських політичних та національно-культурних прав, що розгорнулося на східноукраїнських землях з особливою силою по полтавському бою, не в силі було остаточно придушити ті змагання, що ще їх можна було помітити наприкінці XVIII і на початку XIX ст. Низка історичних фактів виразно промовляє про ті акції, настрої, думки і змагання.

З цих фактів у першу чергу треба згадати хоча б так звану місію В. Капніста 1791 р., коли в його особі політичними українськими колами знову було винесено українську справу на арену європейської політики. У квітні того року один з найвизначніших українських діячів, що мав великий вплив в Україні, — В. Капніст, як представник українського суспільства лівого берега Дніпра, звернувся до Пруссії з проханням про допомогу Україні в її боротьбі проти тиранії російського уряду та національного поневолення ним українського народу.

Другим не малозначним фактом була праця масонських лож та українських таємних політичних товариств і участь у грудневому повстанні.

Зрештою, рух українських мас з приходом в Україну французького війська 1812 р. та заснування Січі на Дунаю, що продержалася до 1828 р., — все це вказує на те, що серед українського народу ще жили національні традиції, що ще не були скінчені визвольні змагання.

Втративши вигляди на привернення державно-політичних прав, українське суспільство на початку XIX ст. приступає до праці над збереженням пам'яті минулого та до захисту національно-культурних традицій, національної спільноти і культурного розвитку.

Початий української преси на східноукраїнських землях. Її характеристична риса. Мовний характер української преси

На тлі такої історичної дійсності виникає на східно-українських землях преса, як чинник захисту української культури і збереження національної спільноти на ґрунті історичної минувшини. Характеристичною її рисою стає те, що виникає вона з ініціативи та старанням самого українського суспільства. Це виразно відрізняє її початки від початків преси багатьох інших народів і зокрема від початків преси московської, що була продуктом уряду чи урядових чинників, як наприклад, "Куранти" (1621), "Ведомости Московскаго Государства" (скорочено) — (1702) тощо. Діяльність їх редакторів і співредакторів була нічим іншим, як приневоленою, урядовою, часто немилою службою, яку мусили виконувати з наказу відповідних урядових чиновників. Відмінний був початок, а ще більше — в пізніших часах стадії розвитку української преси, її народження тісно в'яжеться з відкриттям першого в Україні університету в Харкові в 1805 р., що постає старанням суспільства. Тут скупчилися видатніші наукові, літературні та громадські сили того часу. Університет набирає значення науково-культурного центру, скупчує навколо себе всі громадсько-культурні інтереси Слобожанщини. З університетом же в'яжеться новий цензурний закон (1804), яким після доби, що тяжіла над українським друкованим словом від 1720 р. (наказ Петра І), передавалася цензура до рук професорських колегій університетів. Все це сприяло народженню української преси і то саме в Харкові, де незабаром і появилися її перші органи.

Як ці органи, так і наступні часописи чи їх заступники пізніших років у формі альманахів або збірників, появляються в двох мовах: російській і українській, а часом лише в російській. Пояснення такого явища треба шукати в мовній та загальнокультурній асиміляційній дійсності, що на той час набрала вже поважної сили на українських землях під Росією, як також у проявах своєї чинності урядового "недремлющого ока", що недоброзичливо дивилося на вживання української мови, як на прояв українського національно-культурного відокремлення.

Цей мовний характер української преси при її народженні і в пізніших ще часах, не слід розглядати, як характер, питомий виключно українській пресі. Можна його помітити в різні часи й у інших народів, з яких згадаємо хоча б таких, як ірландці, чехи, поляки тощо. Так наприклад, в історії чеської преси зустрічаємо в її початках, як двомовність (чесько-німецьку), так чужомовність (німецьку): зокрема 1802 р. бачимо тут "Schonfeld", нову газету під назвою "Prager Oberpostamtszeitung" або Єржабека "Prager Neue Zeitung" та ін., а 1827 р. починає виходити в Празі в мовах чеській і німецькій один з поважних журналів, що його видає Товариство Чеського національного музею, а саме: ("Czasopis Spoleenosti Viaste necke ho Musea", пізніше - "Czasopis Narodniho Musea".

Початий української преси на східноукраїнських землях. Її характеристична риса. Мовний характер української преси
Програма перших українських часописів
Перші українські часописи на східноукраїнських землях. Піонери української журналісти. "Украинский Вестник"
Суспільство і "Украинский Вестник". Передплата. Припинення
Нова спроба. "Украинский журнал". Акція, її наслідки
"Харьковский Демокрит"
Заступники часописів - альманахи
Преса на західноукраїнських землях. Історичне тло. Перші спроби
"Руська трійця". Спроба видання часописів. Альманах "Зоря"
"Русалка Дністровая" та нові спроби виданий періодичного органу