Історія української преси - Животко А.П.-Революція 1905 р. в Росії і народження національної української преси на східноукраїнських землях


Історія української преси - Животко А.П. - Революція 1905 р. в Росії і народження національної української преси на східноукраїнських землях

Революція 1905 р. в Росії і народження національної української преси на східноукраїнських землях

Революція 1905 р., що охопила всю Росію, викликала серед українського суспільства надію на створення національної преси українською мовою. Дехто вже планував видавати тижневик для селянства (Є. Чикаленко), інші думали про перетворення "Києве кой Старины" на журнал українською мовою під назвою "Київська "Основа", беручи за зразок колишню "Основу" петербурзьку. Тим часом почали надходити до Києва вимоги з провінції, щоб кияни взялися за видання щоденної газети. Внаслідок цього Є. Чикаленко заручився обіцянкою фінансової підтримки з боку відомого мецената українського культурного руху В. Симиренка і почав підготовчу працю з тим, щоб з нового 1906 р. приступити до видання української щоденної газети.

Маніфест 17 жовтня. "Хлібороб" - перший національний часопис український мовою

Революційні події в Російській державі розгорталися. Це привело до оголошення Маніфесту 17 жовтня 1905 р. Разом з іншими свободами оповіщав маніфест також волю друку. Цензурні обмеження відпадали. Не треба було, як давніше, питати дозволу на видання газети. З цієї точки маніфесту скористалася Лубенська (на Полтавщині) українська "Громада" на чолі з братами Шеметами. Приступила вона, як то казали, "явочним порядком" до видання першої під Росією національної газети українською мовою, назвали її "Хлібороб — селянський часопис".

Перше число появилося 25 (12 ст. ст.) листопада 1905 р. На самому часопису помічено було датою "12 грудня". Сталося це тому, що на східних українських землях в той час затрималася ще назва місяців: листопада — груднем, а грудня — студнем, що відповідало церковнослов'янським назвам.

За відповідального редактора підписував наймолодший з братів Шеметів, що покінчив життя під час другої (1917 р.) революції. Фактичним редактором був старший — В. Шемет, колишній член "Братства Тарасівців", пізніш посол до 1-ої Державної Думи від Полтавщини, а з 1919 р. - співробітник Української Академії наук. Переслідуваний совєтською владою, вмер з голоду.

Була це невелика, на дві картки, газетка. У першому числі подано було Маніфест 17 жовтня та статтю "Про вольності громадянські". З матеріалів у дальших числах треба згадати статтю про Переяславську умову (1654). Та чи не найцікавішими були тут відомості про те, як прокидалося українське життя та про український рух на західноукраїнських землях.

Взагалі зі сторінок цієї газети пашіло сміливим і гострим словом, виразною національно-революційною думкою. Появлення її все національне свідоме українське суспільство зустріло з ентузіазмом. Розходилася в кількості 5.000 примірників, а на вулицях кожне число просто виривалося з рук продавців.

Довше проіснувати "Хліборобові" не довелося. Після ч. 5, якого видав, як стверджувала влада, 80.000 примірників, було його заборонено. Та незважаючи на це, "Хлібороб" встиг і в такий короткий час виконати важливе завдання будителя й організатора ще недавно розпорошених українських сил.

У вересні 1905 р. Українська народна партія (УНП) почала видавати свій часопис під назвою "Самостійна Україна". Появилося тільки одно число. Було в ньому опубліковано між іншим проект української конституції, зладжений М. Міхновським.

Цей проект проф. С. Дрістрянський у своїй праці "Загальна наука права" називає "основним законом самостійної України". Говориться тут про спілку народу українського в межах етнографічної території як вільних самоуправних земель.

Нові правила про друк. Перші спроби дістати дозвіл на видання українських часописів. Тижневик "Рідний Край"

Нові правила про друк було оголошено 24 листопада 1905 р. Зараз же по різних містах роблено спроби дістати формальний дозвіл на видавання українських часописів. Але влада спочатку відкидала ці прохання. Так, не було дано дозволу на видання щоденника "Вільне Слово" у Києві, потім — на "Нове Життя", що мало виходити за редакцією С. Єфремова, далі — на "Працю" за редакцією Дятлова та інші. Щойно з 24.ХІІ у Полтаві починає виходити другий український часопис під назвою "Рідний Край". Був це політично-економічний і літературний тижневик, який привітали українські кола із захопленням. Відбивав він настрої і думки української радикальної інтелігенції. У своїй програмовій статті він заявив: "Виходимо на широкий світ, щоб укупі з народом боротися за кращу долю для всіх трудящих, покривджених, обідраних, щоб визволити людей наших і цілий наш милий край з неволі"...

Ініціатором і першим головним редактором-видавцем "Рідного Краю" був популярний у Полтаві український діяч М. Дмитрієв. Співредактором — Панас Рудченко (відомий письменник Панас Мирний), який і редагував, головно, літературно-художню частину часопису. Другим редактором (він же і секретар) був Г. Коваленко. Серед співробітників — О. Пчілка, О. Коваленко, І. Нечуй-Левицький, Д. Дорошенко та інші.

З ч. 16 за 1907 р. видання "Рідного Краю" було адміністрацією заборонено. М. Дмитрієву довелося зазнати чимало неприємностей. Причиною переслідування був, зокрема, виступ Його на суді в ролі оборонця селян, що брали участь у революційних подіях 1905 р.

З 20.Х. 1907 р. видання перенесено було до Києва, де й виходив цей часопис до 31.VI1.1910 р. за веденням О. Пчілки (О. Косаче вої). По перенесенню видання до Києва перший його редактор-видавець М. Дмитрієв брав якнайактивнішу участь до самої трагічної смерті, тобто до 6.VIІ. 1908 р., коли він, рятуючи дівчину, що потопала, утонув у ріці Пслі біля містечка Яресьок.

Маніфест 17 жовтня. "Хлібороб" - перший національний часопис український мовою
Нові правила про друк. Перші спроби дістати дозвіл на видання українських часописів. Тижневик "Рідний Край"
Перший український щоденний орган під Росією "Громадська Думка"
Перші організаційні кроки. Ширші кола українського суспільства і "Громадська Думка". Відгуки. Передплата
Репресії і закриття "Громадської Думки"
"Рада"
Є. Чикаленко та його співробітники. В. Симиренко, Л. Жебуньов та інші
Ширше громадянство і "Рада". Відгуки. Передплата
Початки територіального розгалуження преси під Росією в 1906 р.
Партійна преса. " Слово": виникнення, співробітники, зміст, завдання
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2018
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru