Основи журналістики - Михайлин І.Л. -
Словник молодого журналіста

Нужен натяжной потолок в Киеве, Ирпене, Буче? тогда тебе сюда SkyKey
STOP! Тебе нужен реферат, курсовая, дипломная работа? тогда нажми КЛАЦ Промокод на скидку 5% для пользователей нашего сайта fr054-330

ЖОВТА ПРЕСА - бульварно-сенсаційні друковані органи масової інформації, які під предметом журналістики розуміють події скандально-порнографічного характеру й розраховані на невибагливі смаки малоосвіченого, досить примітивного за своїм культурним рівнем, але чисельного кола читачі в.

Ознаками жовтої преси є сенсаційні репортажі, скандальна кримінальна хроніка, безсоромне висвітлення таємниць приватного й інтимного життя відомих осіб, значна кількість ілюстративного матеріалу, переважно еротичного характеру. У погоні за сенсацією жовта преса не зупиняється перед неправдивими вигадками, наклепами, плітками, перекрученням факті в.

Початком масової сенсаційної преси вважають перший номер "New York Sun", яку нью-йоркський видавець Бенджамін Дей випустив у світ 3 вересня 1833 р. Тираж газети за два місяці зріс до 2000. У 1837р. він вже сягнув 30 тис. прим. 31835 р. найбільш читаною газетою стала "Herald", яка належала Джеймсу Гордону Беннету. Найважливішого значення набув у ній спеціалізований репортер. Не тільки пошук, але й виготовлення новин стало нормою журналістики. У 1860-х рр. набула поширення така форма виготовлення новин, як інтерв'ю.

Далі розвиток цього типу преси пов'язаний з іменами Дж. Пу-літцера і В. Р. Герста Джозеф Пулітйцер у 1883р. придбав "New York World", яка мала наклад 20 тис. прим. Наприкінці 1890-х рр. він становив 1 млн прим. Вільям Рандольф Герст придбав 1895 р. "New York Journal". У змаганні цих інформаційних магнатів і народилася "жовта преса".

Виникнення явища пов'язане з винайденням коміксів -своєрідної "преси для неписьменних". Їх почав малювати в 1895 р. художник Річард Уотколт для нью-йоркської газети <"The World", яка була власністю магната Дж. Пулітцера Зображали перші комікси пригоди "жовтого малюка", який кривлявся, гримасничав, смішив читача. Інший газетний магнат В. Р. Герст-старший перехопив продуктивну ідею і запросив художника за більшу платню до свого видання "New-Jork Journal", куди й перемандрував "жовтий малюк".

Виник гучний скандал між Дж. Пулітцером і В. Р. Герстом, у процесі якого учасники дійшли до публічних образ на адресу один одного. Редактор видання "New-Jork Press" Ервін Уор-дмен тоді уперше назвав обидві газети, що лаялися через малюка, "жовтою пресою". Так виник термін, що закріпився в журналістиці для позначення певного типу видань.

"Преса для неписьменних" - оповідання в картинках з безкінечними продовженнями - була призначена для розглядання, а не читання, містила мінімум слів і максимум усім зрозумілих малюнкі в. В. Р. Герст на такого роду виданнях збагатився, а його нащадки заволоділи троном магнатів "жовтої" журналістики.

В. Р. Герст навіть сформулював теоретичні засади "жовтої преси". "Читач цікавиться передусім подіями, які містять елементи його власної примітивної природи. Такими є:

1) самозбереження;

2) кохання і розмноження;

3) честолюбність.

Матеріали, що містять один з цих елементів, слід оцінювати як гарні. Якщо вони містять два з них, вони кращі, але якщо вони містять усі три елементи, то це першокласний інформаційний матеріал".

Далі В. Р. Герст роз'яснив, як слід розуміти виділені ним чинники впливовості журналістики.

"Елемент самозбереження міститься у всіх матеріалах, що повідомляють про вбивства, самогубства, нещасні випадки, драми, а також про те, як зберегти здоров'я, як правильно харчуватися і т. д.

До тем кохання і розмноження слід зараховувати: історії одруження і заміжжя, сексуальні скандали, розлучення, любовний трикутник, романтичні історії про те, як кохання спонукало здійснити що-небудь незвичайне, драми ревнощів - коротше, усе цікаве у узаєминах статей.

Честолюбність же викликається таємничим у всіх цих історіях. Таємниче примушує замислитися про те, якою буде розв'язка, до того ж спонукає читача купувати й наступні номери газети, щоб пересвідчитися в правильності свого здогаду. Ми пишемо для всіх читачів. Ми відсуваємо всі повідомлення, які не містять жодного з перерахованих елементів. Ми нехтуємо або зовсім не помічаємо тих речей, які є лише важливими, але не цікавими".

У сучасній журналістиці практично всіх країн світу жовта преса за всієї своєї змістової й інформаційної примітивності займає досить значне місце, виконуючи розважальну функцію. Не можна не бачити й позитивного впливу жовтої преси на журналістику в цілому. Саме масові розважальні видання, наприклад, допомогли зробити спорт тим, чим він є сьогодні - масовим захопленням і популярним шоу.

Сучасна масова культура є продуктом комерційних мас-медіа. Журналістика рухається в напрямку до все більшої розважальності, найчастіше вона нагадує коктейль тривіальності, метушливого намагання розважати та випадкових, хаотичних, нетипових сцен життя. Навіть політика подається в розважальному тоні.

В Україні за радянських часів жовта преса не існувала з огляду на цензурні перешкоди, але сьогодні вона створена й досить швидко розгалужується.

Молодого журналіста слід застерегти: хоч робота в жовтій пресі дає кращі заробітки, але перешкоджає творчій самореалізації й може навіть знівечити й неабиякий талант.

КРИЗА ІДЕНТИЧНОСТІ МАС-МЕДІА - процес втрати свого індивідуального обличчя, звичної суспільно-політичної позиції, стилю в подачі новин, дизайні традиційних органів масової інформації у зв'язку зі зміною власника, тиском політичних обставин або іншими причинами. Загалом правильним є визначення, яким Ф. Сіберт, Т. Петерсон та У. Шрамм розпочали свою книгу "Чотири теорії преси": "Преса завжди набуває форми й забарвлення тієї соціально-політичної структури, у межах якої вона функціонує". Зміни в системі викликають зміни в журналістиці.

Криза ідентичностей мас-медіа - явище не сьогоднішнього дня. Будь-яке видання, яке існує тривалий час, має тенденцію до зміни обличчя, аж до такого ступеня, коли під старою назвою утворюється нове видання. Наприклад, так сталося з газетою "Харьковские губернские ведомости", головним редактором якої губернське правління призначило 22 березня 1903р., замість ліберала А. Я. Єфимовича, чорносотенця М. А. Остроумова. На наступний день газета перетворилася на чорносотенне видання, втративши цілковито ідентичність з тим часописом, у якому друкувалися Я. Щоголев, В. Мова, В. Гаршин, М. Сумцов, а ще раніше - Г. Квітка, В. Каразін, І. Срезневський.

Кризи ідентичностей зазнало багато обласних газет в українських містах, які спочатку були приватизовані, потім продані, потім перепродані і внаслідок цієї процедури цілком втратили своє обличчя, змінили формат, спрямованість, а часом і мову. Це вже зовсім інші газети під старими вивісками назв.

У світі так само помічена криза ідентичності мас-медіа. Наприклад, медіа-експерти відзначили, що великі газети "Вашингтон-пост" і "Нью-Йорк таймс", які ніколи не підігрували американському урядові, під час висвітлення іракської війни, прийняли державну політичну доктрину, хоча реальні обставини давали більш ніж достатньо підстав для її критики.

Розділ 18. Сучасна масово-інформаційна ситуація
Словник молодого журналіста
ДОДАТОК
Анотований покажчик творів художньої літератури, у яких відображена професійна діяльність журналістів
Брудна кухня журналістики
"Редактор лінге"
Чоботи і правда
"Затишні хвилини" на приємній вулиці
Журналістика як духовний наркотик
Помилка ціною в життя
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2017
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru