Теорія журналістики - Приступенко Т.О. -
Висновки

В Україні була досить детально розроблена законодавча база виборів та інформаційного простору. Але влада пов'язала — не так круговою порукою, як круговими політичними зобов'язаннями, — людей, які згідно із законодавством не мають права бути в політиці. Це державні службовці, загальнодержавна і місцева адміністрації, МВС, Податкова служба. Те, чим вони займалися, становило і зловживання владою з метою узурпації влади. Мовою Кримінального кодексу, це був злочин, який не має строку давності. Склалася суперечлива ситуація, тоді як демократичні суспільства будуються на балансі саме політично заангажованих сил, які змагаються одна з одною. В Україні до майже повної відсутності свободи преси наприкінці 1990-х — на початку 2000-х років призвела не сама по собі заангажованість ЗМІ, а їхня заангажованість однією силою — державною владою. Могутні загальнонаціональні друковані й електронні ЗМІ було повністю монополізовано саме владою, що дало змогу їм перед виборами розгортати безпрецедентну за потужністю й використанням несумлінних засобів пропагандистську кампанію.

Саме через опозиційні ЗМІ суспільство передусім може реалізувати такий найважливіший принцип свободи слова, як право знати правду про дії своїх урядів. Лише опозиційна преса може дозволити собі максимум об'єктивно подавати інформацію про владу, на відміну від будь-якого видання, яке ніби "не за кого з них" і яке насправді завпеди набагато більше залежить від свавілля влади, адже де влада — там саме свавілля сили, а не баланс сил. Одночасно немає сумніву і стосовно обов'язку ЗМІ критикувати дії опозиції.

Ще один чинник — довіра до медіа. Якої думки буде читач про ЗМІ, що може рівно за два дні змінити свій вектор ледь не на 180 градусів, із опозиції перейти до "позиції" чи навпаки? Ті, хто належить до цеху журналістів, геть втрачають відчуття корпоративної єдності, не кажучи вже про професійну етику. Журналісти не змогли уявити себе окремою групою і забезпечити дотримання своїх корпоративних інтересів па противагу класам політиків, бізнесменів тощо. Журналісти не об'єдналися і стали легкою здобиччю політичних сутенерів, чим дискредитували насамперед самих себе. Газети, радіо, телебачення, які створюються для груп чи окремих персон, ніколи вже не матимуть тієї довіри, яку мають видання, орієнтовані на людей.

Для порівняння: американські правники дійшли згоди стосовно того, що в разі надання урядові права ліцензування або встановлення різних ставок оподаткування для видань, він дістане змогу впливати па прийняття редакторських рішень, недоторканність яких гарантується першою поправкою до Конституції. Уряд не має права карати будь-яке видання запровадженням спеціальних податків чи, навпаки, надавати певні пільги в оподаткуванні окремим газетам чи їх розповсюджувачам. У справі оподаткування до ЗМІ ставляться так само, як і до будь-якого іншого виду бізнесу. Американські мас-медіа та їхні допоміжні структури перебувають у приватних руках. Вони конкурують між собою і самі повинні дбати про виживання на ринку.

Згідно з американськими законами, уряд також не має права заборонити випуск нових видань, виходячи з того, що вони можуть опублікувати, або вживати ліцензійні заходи для контролю за тими, що вже виходять. Л щодо судових процесів зі ЗМІ — то це, як вважають американці, — марнувати час... Взагалі американці часто порушують справи проти засобів масової інформації. Проте американське правосуддя у результаті ігнорує безліч випадків несерйозного та неточного репортерства для того, щоб захищати право відповідних засобів масової інформації на максимально правдиве й об'єктивне висвітлення подій.

Преса є недосконалою інституцією в недосконалому світі, і вона постійно припускається якихось помилок. Проте американські закони захищають мас-медіа, бо якщо змусити пресу, перестраховуючись, цензурувати саму себе, то громадяни країни будуть позбавлені інформації, необхідної для прийняття свідомих рішень.

Згідно з американським законодавством, будь-яка офіційна особа не може домагатися відшкодування збитків за наклеп, якщо вона не доведе в судовому порядку, що неправдива інформація була поширена зловмисно або шляхом умисного нехтування правдою. І це є непохитним стандартом.

Однак окрім такої риси, як безстрашність, ЗМІ має бути притаманне намагання відповідально й об'єктивно висвітлювати обидва боки справи, і авторитетні американські журналісти дотримуються професійних норм стики. У США також є прибуткова "жовта" преса, яка часто поширює недостовірні сенсаційні матеріали. Проте основні газетні видання повинні відповідати за тс, що друкують, інакше вони ризикують втратити своїх читачів, а разом із цим і здатність впливати на громадську думку.

Молена стверджувати, що в США преса насправді є четвертою гілкою влади. У своєму ставленні до преси американці значною мірою керуються словами Томаса Джефферсона, який сказав: "Лише люди можуть бути єдиним цензором своїх правителів, але навіть їхні (людей) помилки спонукатимуть правителів до дотримання законних принципів їхньої конституції. Надто суворо карати за ці помилки — все одно, що чинити тиск на єдиного вартового громадянської свободи. Шлях, яким молена запобігти зловживанню владою, — цс дати людям через громадські видання повну інформацію про тс, що відбувається в країні. Оскільки основою нашого уряду є громадська думка, то його головне завдання — дотримуватися цього принципу. Якби я повинен був вирішувати: мати уряд без преси чи пресу без уряду, то я, ні хвилини не вагаючись, віддав би перевагу останньому".

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Що розуміється під системою етики журналістів?

2. Які принципи журналістики входять до цієї системи?

3. Назвіть особливості формування журналістської етики в історичному контексті.

4. Назвіть ціннісні критерії журналістської етики.

5. Розкрийте сутність принципу гуманізму як основного принципу етичних засад журналістики. Які особливості розвитку і трансформації у працях великих гуманістів минулого?

6. На чому ґрунтуються етичні принципи журналістської діяльності в демократичному суспільстві?

7. Як дотримуються представники ЗМІ норм журналістської стики під час виборчих перегонів?

Розділ 3 КОДЕКС ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ ЖУРНАЛІСТІВ УКРАЇНИ
3.1. Кодекс професійної етики журналістів
3.2. Регулювання порушень етичних норм
Висновки
Розділ 4 СВОБОДА СЛОВА ЯК ОСНОВНИЙ ПРИНЦИП ДІЯЛЬНОСТІ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ. ЇЇ ПРАВОВИЙ ЗМІСТ
Висновки
Висновки
ЛІТЕРАТУРА
ДОДАТКИ
Додаток 1 Редакційні принципи Бі-Бі-Сі для авторів випусків новин та інформаційних програм