Теорія журналістики - Приступенко Т.О. -
Мюнхенська (європейська) декларація прав та обов'язків журналістів (Мюнхен, 1970)

Цю декларацію було ухвалено на конференції, яка відбувалася 23 та 24 листопада за участю представників журналістських профспілок Європи, а також інших впливових міжнародних організацій, таких як Міжнародна журналістська федерація (МЖФ) та Міжнародна організація журналістів (МОЖ).

Передісторія

Право на інформацію, свободу висловлювання та критики — одна з основних свобод людини. З цього права суспільства бути поінформованим про факти та наявні думки починаються права та обов'язки журналіста.

Відповідальність журналіста перед громадою первинна стосовно будь-якої іншої відповідальності, наприклад перед своїми роботодавцями або представниками публічної влади.

Робота з інформацією, так чи інакше, передбачає обмеження та рамки, з чим не може не рахуватися журналіст. Саме для того, щоб сформулювати й визначити такі самообмеження журналістів, і була складена ця декларація.

Але реально виконувати ці обов'язки журналісти мають можливість тільки за умов, коли реалізовано принцип незалежності професійної честі та гідності.

Декларація обов'язків

Основні обов'язки журналіста під час збирання інформації, написання та коментування подій такі:

1) поважати і дотримуватися правди, якими б не були наслідки цього для самого журналіста, і все тому, що публіка має знати правду;

2) захищати свободу інформації, коментарю або критики;

3) друкувати тільки інформацію, джерела якої вам відомі; коли ви їх не знаєте — інформацію слід подавати, але з відповідними пересторогами, не вилучати основні елементи інформації та не перекручувати тексти та документи;

4) не вдаватися до нелегітимних способів отримання інформації, фото або документів;

5) взяти за правило поважати приватне життя;

6) виправляти інформацію, що виявилася хибною або неточною;

7) зберігати професійну таємницю і таємницю джерела інформації, яке надало її за умов конфіденційності;

8) не вдаватися до плагіату, не поливати брудом, не чинити наклепу, не робити безпідставних обвинувачень, а також не керуватися корисливими міркуваннями, друкуючи той чи інший матеріал (відмовляючись друкувати його);

9) не плутати професію журналіста з професією рекламного агента чи прес — секретаря — пропагандиста, ігнорувати поради або рекомендації (прямим текстом або натяками) рекламодавців;

10) протистояти будь-якому тискові та брати до уваги директиви тільки відповідальних посадових осіб редакції.

Журналіст, гідний так називатися, дотримується зазначених вище правил; дотримується правових норм та чинного законодавства країни, визнає тільки осуд колег по фаху, незважаючи на втручання високопосадовців, ділових кіл та in. Декларація прав

1. Журналіст виборює право вільного доступу до всіх існуючих джерел інформації та право проводити власне розслідування з будь-якого факту, який є суспільно значущим. У цьому випадку справи або бізнес — інтереси публічних чи приватних осіб мають бути прозорими для журналіста у порядку виключення (причини див. вище).

2. Журналіст мас право не виконувати вказівок, що надходять від осіб, які не відповідають за редакційну політику видання, де він працює. До того ж йдеться про редакційну політику, виписану статутом та в контракті журналіста. І вій не визнає субординації, яка чітко не виписана в цих документах.

3. Журналіста ніхто не може примусити висловити думку або вжити заходів, пов'язаних з його службовим становищем, якщо цс суперечить його власним переконанням або совісті.

4. Колектив редакції має бути поінформований про будь-які важливі рішення вищих ешелонів влади, які є значними для його долі та медіа-підприємства. З ним (колективом) мають хоча б проконсультуватися перед прийняттям остаточного рішення, а також ураховувати думку щодо важливих кадрових змін (звільнень, призначень, підвищень).

5. Відповідно до його посади та частки відповідальності, журналіст має право не тільки на корпоративні пільги, а й на індивідуальний контракт, який гарантує йому моральний спокій, матеріальну стабільність у вигляді грошової компенсації, гідної його високого суспільного призначення та достатньої, щоб бути економічно незалежним.

Французька хартія прав журналістів (Липень 1918 — переглянуто в 1939 р.)
Етична хартія щоденної та щотижневої британської преси (Листопад 1989 р.)
Засадний і принципи функціонування Ради німецької преси
Етичні стандарти регіональної щоденної преси Франції
ІІІ. Вимоги щодо чіткості та достовірності
IV. Створення української комісії з журналістської етики (перший досвід)
Звернення журналістської ініціативи "Журналісти — за чисті вибори"
Кодекс професійної етики українського журналіста
Додаток 3 Кодекси журналістської етики
Декларація принципів Американського товариства редакторів газет (АТРГ)