Інформаційні системи і технології на підприємствах - Плескач В.Л. -
2.5. Методи кодування економічної інформації

Методи кодування техніко-економічної інформації, які використовуються при створенні класифікаторів, безпосередньо пов'язані з методами класифікації. Кодування призначене для формалізованого опису семантики (назв) різноманітних аспектів даних, які використовуються в управлінні народним господарством, найчастіше у вигляді цифрових кодів. Таке подання найприйнятніше для підвищення ефективності автоматизованої обробки економічної інформації.

Кодуванням називають процес позначення первинної множини об'єктів або повідомлень за допомогою набору символів заданого алфавіту на основі сукупності певних правил. Залежно від використовуваних символів розрізняють цифрові, бук* вено-цифрові та буквені коди.

Кількість символів в алфавіті називають основою коду. Залежно від основи коду вони бувають двійкові, десяткові, шіст-надцяткові тощо. Залежно від використаних правил кодування коди можуть бути змінної чи постійної довжини. Основною вимогою до кодування є однозначне подання кожного об'єкта множини кодування, тобто кожному об'єкту множини має відповідати єдиний код.

Системою кодування називають сукупність методів і правил позначення об'єктів заданої множини. Вона характеризується місткістю - кількістю кодів, що різняться між собою, тобто комбінацій, що використовують алфавіт коду і правила утворення коду.

Код характеризується довжиною, або кількістю використаних розрядів, структурою, яка відображає зміст окремих розрядів чи груп розрядів коду.

У процесі кодування намагаються вирішити дві основні проблеми - забезпечити ефективність і надійність переробки інформації. Якщо вирішення першої проблеми найчастіше пов'язане з намаганням зменшити довжину коду, то при вирішенні другої доводиться вводити інформаційну надмірність.

У процесі кодування економічної інформації необхідно розв'язати такі задачі: ідентифікації кожного об'єкта заданої множини, кодування певної сукупності атрибутів об'єкта і забезпечення інформаційної надійності або достовірності на всіх етапах кодування, передавання, зберігання і переробки даних.

Код будь-якого об'єкта складається з ідентифікаційної частини, інформаційного блока, який містить набір кодів, що відповідають властивостям певного об'єкта, і додаткових розрядів або блоків, які забезпечують захист усього коду від можливих помилок.

Є чотири системи кодування економічної інформації.

1. Порядкова (реєстраційна) система створення коду з натуральних чисел. Алфавіт цього коду становлять числа 0, 1,..., 9; основа коду дорівнює 10. Це найпоширеніший метод кодування об'єктів первинної множини. При використанні цього методу кожний об'єкт класифікованої множини кодується за допомогою поточного номера. Порядковий метод застосовується при кодуванні одноознакових, сталих та малозначних номенклатур.

2. Серійно-порядкова система створення коду з натуральних чисел та закріплення серій (діапазонів) кодів за об'єктами з однаковими ознаками. Метод характеризується тим, що первинна множина поділяється на кілька частин (згідно з певною ознакою) і для кодування об'єктів кожної частини призначається серія номерів (кодів). Об'єкти кодуються порядковим номером у межах відведених для них серій. Цей метод кодування використовується для об'єктів, які мають кілька ознак. При кодуванні сукупності властивостей об'єктів рекомендують застосовувати два основних методи створення коду: послідовного кодування на основі використання ієрархічної класифікації і паралельного кодування на основі фасетної класифікації.

3. Послідовна система побудови коду з використанням кодів послідовно розміщених класифікаційних угруповань" здобутих у результаті застосування ієрархічної системи класифікації. При використанні послідовного методу логічно будується кодова комбінація, що має велику інформативність. Але код при цьому дуже громіздкий, складний за структурою.

Через негнучкість послідовного методу кодування його доцільно використовувати лише в тих випадках, коли техніко-еконо-мічна інформація змінюється у незначних розмірах або зовсім не змінюється протягом тривалого часу використання класифікаторів. Метод широко застосовується при розробці загальнодержавних класифікаторів продукції, галузей.

4. Паралельна система утворення коду з кодів незалежних угруповань, здобутих у результаті застосування фасетної класифікації. Структура коду сукупності властивостей при паралельному методі відповідає фасетній формулі.

Кодування широко застосовується під час автоматизованої обробки інформації у фінансово-кредитних установах. При цьому кодуються не лише об'єкти, а й самі процеси та операції оброблення, технології, моделі тощо. Завдяки такому підходу вдається істотно зменшити обсяги даних, а отже, і час їх оброблення.

Кодування даних застосовують не тільки для спрощення їх оброблення, але й для шифрування, аби приховати зміст інформації. Шифрування як технологічна операція ускладнює процес оброблення даних і збільшує загальні витрати часу за рахунок операцій шифрування і розшифрування. Кодування має забезпечувати у процесі автоматизованого оброблення інформації:

o розв'язання всіх задач за мінімальної довжини коду;

o єдність кодів для всіх задач, усіх комплексів, підсистем і рівнів управління;

o інформаційні зв'язки для взаємопов'язаних систем;

o можливість автоматичного контролю за правильністю кодування.

Кодувати об'єкти можна різними способами: вручну, автоматизовано (за допомогою ЕОМ), за допомогою спеціального обладнання тощо.

Щоб спроектувати код, потрібно:

а) визначити сукупність об'єктів, які потрібно кодувати;

б) обрати систему класифікації та кодування;

в) визначити довжину коду та описати його структуру. Під час автоматизованої обробки економічної інформації

важливо контролювати правильність кодів даних, що вводяться з первинних документів, передаються та обробляються в ІС. Тому слід забезпечити автоматичний контроль правильності кодів.

Автоматизація контролю правильності кодів базується здебільшого на використанні методу контрольних чисел (контрольних розрядів). Суть цього методу полягає в тому, що до коду, який потрібно контролювати, додають ще один розряд, значення якого обчислюється за значеннями інших розрядів коду.

Код об'єкта який потрібно контролювати,

замінюють на код ЛГ=(й1,....А,с), де c = f(k^,...tkn).

Автоматичне обчислення значення контрольного розряду і його порівняння з переданим або введеним значенням забезпечує контроль правильності передачі або введення інших розрядів коду.

Простий спосіб розпізнавання одиночної помилки полягає в додаванні до інформаційних розрядів контрольного біта перевірки на парністьр (біт паритету). Цей біт можна формувати двома способами. При першому способі в контрольний розряд записується "0", якщо кількість одиниць в інформаційному слові парна. Якщо число одиниць - непарне, то в контрольний розряд записується "1". При цьому загальна кількість одиниць у кодовому слові, включаючи контрольний розряд, завжди виявляється парною (парний паритет). Другий спосіб пропонує таке формування контрольного розряду, при якому загальна кількість одиниць у кодовому слові є непарною (непарний паритет).

Штрихове кодування економічної інформації
2.6. Єдина система класифікації та кодування техніко-економічної інформації
Висновки
Розділ 3. Cучасні підходи до розроблення -і впровадження інформаційних систем
Життєвий цикл програмного забезпечення
Моделі життєвого циклу ПЗ
3.1. Інженерія вимог
3.2. Автоматизація проектування ІС
Структурний підхід до розроблення ПЗ
Методичні основи технологій створення програмного забезпечення