Інформаційні системи і технології на підприємствах - Плескач В.Л. -
5.2. Автоматизована система управління ІТ-проектом

Автоматизована система управління ІТ-проектом призначена для інформаційної підтримки інфраструктури управління. У репозиторії проектів зберігаються дані про всі проекти, що дає змогу періодично проводити комплексний аналіз проектів, постачальників і підрядників, оцінювати і враховувати досвід реалізації проектів. Зведені дані про програму або проект і їх історія зберігаються у вигляді паспорта, що супроводжує програму або проект на всьому їх життєвому циклі і зберігається в репозиторії тривалий час для можливості використання статистичних даних при подальшому плануванні робіт. Паспорт містить управлінську інформацію. Документація на продукт проекту зберігається в архіві технічної документації. Технічні вимоги до проекту зберігаються в репозиторії вимог під контролем засобів автоматизованого управління вимогами. Такий спосіб ведення вимог дає змогу замовникові зберігати дані про всі розробки, що проводяться в його інтересах в одному місці, забезпечити доступ до вимог усім фахівцям, які допущені до роботи над проектом, незалежно від території їх перебування, упорядкувати взаємодію з підрядниками, організувати діяльність із тестування.

До складу системи включають засоби оцінки складності, розрахунку трудомісткості і тривалості проектів, планування робіт, що забезпечують менеджерів проектів необхідними методиками й інструментами для проведення оцінювання ресурсів, особливо в тих випадках, коли відсутні достовірні нормативи на проведення робіт. Засоби планування підтримують розподілену інфраструктуру менеджерів проектів єдиними інструментами, доступними через Іпгіапе^ При цьому в центральному репозиторії зберігається інформація про хід виконання проектів.

Основними функціями системи є: введення, редагування і зберігання паспортів; формування планів щодо складу робіт, термінів виконання, бюджетів і ресурсів; збір, зберігання, аналіз і контроль даних про хід виконання; формування регламентованих звітних документів; формування аналітичних звітів відповідно до ролевих функцій; створення документів, що супроводжують процеси управління проектом, на основі їх шаблонів; автоматизація управління вимогами і змінами у проекті; автоматизація видачі завдань і контролю за їх виконанням; архівація даних і документів щодо процесів та результатів виконання проекту.

Для забезпечення спільної роботи співробітників компанії, які беруть участь в управлінні програмами робіт і проектами, доцільно створювати внутрішній сайт зі спільними ресурсами (наприклад нормативно-методичним забезпеченням, що включає процеси управління проектом; складом вхідних і вихідних документів у процесі виконання робіт; ролями працівників, які виконують завдання; документами і шаблонами).

Системний підхід до ведення й управління ІТ-проектом дозволяє: підвищити якість проектування, забезпечити орієнтацію ІС на досягнення бізнес-цілей шляхом вирішення бізнес-завдань підприємства; підвищити ефективність планування і контролю за процесом виконання ІС, керованість ІТ-проектом загалом і використання ресурсів проекту; підвищити обґрунтованість проектних рішень і витрачених на реалізацію засобів; підвищити ефективність взаємодії різних груп і окремих учасників цроекту; зменшити загальні ризики за проектом; забезпечити на регулярній основі документування результатів роботи розробників КІС; прискорити процес навчання і входження у проект нових фахівців підприємства; зняти негативний вплив на проект затримок або неритмічності у процесі його виконання; планувати роботи щодо досягнення бізнес-цілей підприємства шляхом впровадження функціональності ІС; проводити єдину технічну політику у сфері скорочення витрат на реалізацію проектів; управляти інвестиціями в ІТ-проекти (інвестиційний портфель - програма робіт - проект); мати оперативну аналітичну звітність і накопичувати досвід за проектами; вести проектні роботи на сучасному організаційно-технічному рівні з використанням новітніх технологій.

Нові типи обчислень, що спираються на знання, персоналії користувачів і відносини міжособами, стосуються також управління проектами. Нові тенденції виявляються у формі "Розподіленого управління проектами" (Distributed Project Management - DPM).

Перехід від традиційного управління проектами до розподіленого управління характеризується зміною пріоритетів у призначенні всієї системи. Якщо раніше увага практично повністю була зосереджена на даних, що відображають стан проекту, то тепер вона зміщується у бік людей, що реалізовують проекти. У DPM головною дійовою особою стає колектив виконавців і окрема людина, яка оперує знаннями, - "працівники знань" (knowledge workers).

У зміні пріоритетів і полягає відмінність DPM від РМ (Project Management). У нових умовах доводиться управляти не потоками даних, а узгодженою корпоративною діяльністю співучасників процесу. При управлінні на рівні даних головним завданням було найбільш ефективне подання даних засобами інформаційних систем і цим обмежувалася їх функція. Тепер головним призначенням стала інформаційна підтримка сукупності процесів, у яких беруть участь виконавці-особи. Таким чином, система DPM слугує для підтримки діяльності проектних команд, що складаються з "працівників знань", засобами сучасних мережевих технологій. Іншими словами, DPM орієнтоване на забезпечення спільної діяльності учасників проекту комп'ютерними засобами, де ключовою функцією стає менеджмент взаємодії між виконавцями (interaction management).

Програмний продукт управління проектами Office Project Standard-2007
5.3. Програмні продукти управління проектами
Програма Альт-Інвест 3.0
Програма COM FAR (версія 3.0)
Висновки
Розділ 6. Еволюція стратегічних моделей управління підприємствами в інформаційних системах
6.1. MRP-система (планування матеріальних ресурсів)
6.2. MRP ІІ-система (планування виробничих ресурсів)
6.3. ERP-система (планування ресурсів підприємства)
Застосування системи Microsoft XAL на світових ринках