Безпека життєдіяльності людини та суспільства - Мягченко О.П. - 5.9. Опірно-руховий апарат - виконавча система організму

Це м'язи - активна частина і кістяк - пасивна, яка складає 10% від загальної маси тіла. Скелет виконує опорну функцію, захищає від механічних пошкоджень внутрішні органи. Він виконує механічні функції рухів під проводом нервової системи, сприяє підтримці мінерального обміну в організмі. Якщо нервову систему можна вважати контрольно-регулюючою, то опірно-рухову - виконавчою. Від чіткості їх роботи залежить безпека людини в екстремальних та звичайних ситуаціях.

За час розвитку організму людини в скелеті виникають 806 кісток, багато з яких зростаються. У дитини 14 років їх залишається вже 356, а у дорослого 206. Кожний відділ скелета має свої особливості розвитку. Цей апарат є виконавчою системою організму і забезпечує фізичну безпеку людини під контролем центральної нервової системи.

Кістки містять червоний кістковий мозок - кровотворний орган. Вони складаються з неорганічних речовини (65-70% від їхньої маси) і органічних (30-35%) -в основному білка - оссеїна. В кістках міститься біля 1200 г кальцію, 530 г фосфору, 11 г магнію, а також залізо, цинк, мідь, селен, барій - мікроелементи. Неорганічні речовини - це солі фосфорної кислоти - гідроксиапатити, що надають кісткам особливу міцність. Осеїн забезпечує гнучкість, пружність. Крім осеїна в кістках міститься фібрилярний білок - колаген, вуглеводи, нуклеїнові кислоти.

Основна опірна частина кістяка - хребет, який у новонародженого має тільки невеличкий крижовий прогин, але у 2,5-3 місяці з'являється шийний вигин, спрямований опуклістю вперед - лордоз. В цей період дитина може тримати голову. До 6 місяців виникає вигин у грудному відділі, опуклістю спрямований назад - кіфоз і дитина може самостійно сидіти. Коли сформується поперековий вигин - другий лордоз, це супроводжується зміною стану центру рівноваги і з'являється можливість прямоходження - дитина починає ходити. Повна фіксація вигинів у шийному і грудному відділах хребта відбувається у 6-7 років, а в поперековому - біля 12 років. Звідси дуже важливо контролювати осанку, позу дитини. Повне зрощення всіх кісткових ділянок грудини відбувається після 25 років, злиття кісткових частин ребра у 18-19, а голівки і тіла ребра в 20-25 років. Форму дорослого грудна клітина одержує у 12-13 років. Всі кістки поясу верхніх кінцівок, крім ключиці, проходять хрящову стадію. Процес окостеніння закінчується до 16-22, а зрощення кісток до 25 років.

Причиною ненормального розвитку скелета можуть бути: меблі, що не відповідають росту дитини, незручне взуття і особливо на високому каблуці, погане освітлення на робочому місці, недостатнє перебування на свіжому повітрі --це може стати причиною патології внутрішніх органів.

Питання

1. Яке значення мають будова і хімічний склад скелета?

2. Які причини змін скелета та їх значення?

4. Яке значення різноманітних речовин для функціонування скелета?

5. Яке значення має скелет в забезпеченні безпеки людини?

5.10. Залози внутрішньої секреції - хімічні регулятори діяльності людини

Залози внутрішньої секреції або ендокринні залози виділяють у кров'яне русло біохімічно надзвичайно активні речовини - гормони, які хімічними впливами на певні системи організму регулюють життєдіяльність людини. Разом з нервовими імпульсами вони утворюють нейро-гуморальну систему регуляції функцій організму.

Гормони (гр. - приводити у рух, регулювати) надходять безпосередньо у кров, лімфу, або в спинномозкову рідину, чим забезпечується їх активний і достатньо швидкий вплив на весь організм. Вони утворюються не тільки в спеціалізованих клітинах - залозах, але й у стінках стравотравильного тракту, нирках, печінці. Утворюються вони безупинно, але в дуже малих кількостях - міліграмах, мікрограмах за добу. Активність гормонів виявляється тільки після їхнього контакту з мембранами клітин, яким вони адресовані. Основною гормональною системою є гіпоталамус, гіпофіз та наднирки. Гіпоталамус виконує роль вищого підкіркового ендокринного регулятора. В ньому виробляється особливий нейросекрет - речовина, яка активно впливає на функції гіпофіза, що регулює функції наднирок, підшлункової, щитовидної, паращитовидної і статевих залоз.

Важливим є епіфіз - фотонейроендокринний датчик, що реагує на яскравість світла, пов'язаний з системою імунітету і контролює процеси старіння організму. Гіпофіз синтезує гормони: соматотропний (регулює білковий обмін, контролює ростові процеси); гонадотропні (регулюють формоутворюючі функції тканин, секреторну функцію статевих залоз); тиреотропний гормон контролює продукцію гормонів щитовидної залози, ріст епітелію, впливає на пара-щитовидні залози, збільшуючи вміст кальцію у крові; адренокорти-котропний гормон (АКТГ) регулює функцію коркового прошарку наднирок. Його вплив посилюється в стресових ситуаціях тривоги, перенапруги, активних емоціях і при цьому в крові зростає концентрація адреналіну.

Щитовидна залоза - регулює білковий обмін, процеси росту і розвиток організму і продукує трийодтиронін, тиреойодин - гормони, що містять йод, кальцитонін, який регулює обмін кальцію в організмі. При гіпофункції (низька активність) залози розвивається слизуватий набряк - мікседема. Тоді порушується обмін білків, психічний розвиток, статева функція. При нестачі йоду в організмі розвивається ендемічний зоб, при якому залозиста тканина сильно розростається. Гіпофункція залози веде до кретинізму, затримці росту, розладу психіки, інфантилізму, іноді веде до ідіотії. При гіперфункції (підвищена активність) виявляється базедова хвороба - підвищений обмін речовин, порушується серцева діяльність, з'являється витрішкуватість очей, швидка стомлюваність, схуднення, пітливість.

На задній поверхні щитовидної залози розташовані 4 тільця розміром 4-6 мм - паращитовидні залози, які продукують парати-реоїдний гормон, що посилює роботу клітин, які руйнують кісткову тканину - остеокластів і сприяють переходу кальцію з кісткової тканини у кров. Гіпофункція цієї залози веде до порушення росту, розрастанню кісткової тканини, кістяка, зубів. При видаленні її виникає тетанія - судомні скорочення скелетної мускулатури, розлад дихання і смерть.

Виделочкова або зобна залоза, або тимус - розташована за грудиною. Розміри її змінюються з віком. У новонароджених вона важить біля 12 г і до 14-15 років досягає максимуму - 30-40 г. Надалі, з віком спостерігається інволюція - зменшення: до 25 років вона важить 25 г, у 60 - менше 15, 70 років - всього біля 6 грамів. Вона продукує лімфоцити або тимоцити і контролює імунні реакції організму, пов'язані з виробленням антитіл до різноманітних антигенів, тобто забезпечує імунітет (гр. - вільний від сплати боргу, будь чого). Ця важлива функція руйнується, коли організм не може виробляти антитіла, наприклад при синдромі набутого імунодефіциту (СНІД).

Підшлункова залоза регулює вуглеводний обмін за допомогою гормонів - інсуліну та глюкагону. Інсулін посилює окисні процеси, збільшує проникненість мембран клітин для цукрів. Глюкагон сприяє виведенню глікогена з печінки в кров і його перетворенню у цукор, що веде до гіперглікемії. Надлишок цукру видаляється із сечею (глюкозурія). Ліпокаїн регулює фосфоліпідний і жировий обміни, попереджує ожиріння печінки, посилює окислення жирних кислот. Підшлункова залоза продукує також калікреїн - судинорозширювальний чинник - вазотонін - регулятор блукаючого нерва і центропнеїн - регулятор тонусу (активності) дихального центру. При гіпофункції цієї залози виникає цукровий діабет - не засвоєння цукрів, що стають отрутою для організму.

Наднирки - виділяють більше 40 гормонів, які ділять на: мінера-локортикоїди - дезоксикортикостерон, альдостерон, що регулюють мінеральний і водний обміни. Кортизон і дегідрокортизон регулюють синтез глікогена, затримують розщеплення вуглеводів і їх перетворення у жир. Кортизон має високу протизапальну активність. Кортикостерон і дегідрокортикостерон підвищують рівень цукру в крові. Група стероїдних гормонів стимулює фізичну працездатність, знижує стомлюваність скелетних м'язів. Мозковий шар наднирок продукує адреналін і норадреналін. Вони стимулюють активність вуглеводного обміну, збільшують концентрацію цукру в крові, підсилюють споживання глікогена з печінки і м'язів, збільшують працездатність та агресію.

Статеві залози: чоловічі - виділяють у кров гормони: тестостерон, андростендіол, які визначають вторинні статеві ознаки (волосяний покрив, збільшення м'язів, витривалості, часто підвищується агресивність, збільшується швидкість визрівання сперматозоїдів), рівень білкового і вуглеводного обмінів, зменшують синтез гліко-гена в печінці, впливають на здатність запліднення, на виникнення ерекції. Жіночі статеві залози розташовані всередині тіла - в області малого тазу. Вони продукують гормони - естрол, естріол, естрадіол, які регулюють циклічне (приблизно 27 діб) дозрівання жіночих статевих клітин - яйцеклітин та плин вагітності.

У чоловіків статеві гормони утворюються в яєчках - у спеціалізованій сперматогенній тканині, яка розташована не в середині тіла. Для нормального функціонування цього органу потрібна дещо нижча температура, ніж всередині тіла. В яєчках неперервно утворюються сперматозоїди, які постійно рухаються до простати. Для їх нормального функціонування необхідна температура не вище 32 градусів за шкалою Цельсія. Підвищення температури, наприклад при носінні тісної натільної білизни, знижує активність спермато-генної тканини. З-за цього знижується кількість, активність, рухливість сперматозоїдів, що дуже важливо для нормльного запліднення, для чого їх необхідно 150-200 млн. Порушення активності цієї тканини - одна з причин чоловічого безпліддя, яке стало характерним для сучасних чоловіків. Це явище комплексне і залежить від умов житя - хімізоване середовище, вплив високочастотних електромагнітних випромінювань, вживання алкоголю, тютюнопаління, наркотиків, інших хімічно активних речовин, що можуть міститися у продуктах харчування, питній воді, повітрі.

Простата - залоза, яка є тільки у чоловіків. Її функція - створення умов для дозрівання сперматозоїдів до їх здатності запліднити яйцеклітину. Для цього вона виробляє спеціальний секрет -сперму, в'язку рідину в якій існують чоловічі статеві клітини. Через переохолодження, хімічного отруєння, дії радіоактивних речовин, випромінювань, інфекцій в неї може утворитися пухлина - доброякісна або злоякісна. Тому, після періоду зрілості необхідно проходити періодичний медичний огляд. Чоловікам - у андрологів, жінкам - у гінекологів, дотримувати правил гігієни, певних норм сексуальної активності.

Таким чином, гормони залоз внутрішньої секреції визначають гармонію всіх процесів в організмі, контролюють нейрогуморальну регуляцію процесів в ньому. Гормональна активність безупинно наростає з віком. У дитячому віці, як і в старечому, спостерігається деяка дисфункція, тобто непогодженість у роботі і розвитку залоз. Це відбивається на поведінці дорослих, дітей, їхньої активності, що особливо яскраво виявляється в період статевого дозрівання.

Питання

1. Що таке залози, їх види, функції ?

2. Охарактеризуйте систему ендокринних залоз.

3. Від чого залежить робота залоз, як вони впливають на життєдіяльність організму?

4. Які функції та значення статевих залоз?

5.10. Залози внутрішньої секреції - хімічні регулятори діяльності людини
5.11. Обмін речовин - причина і результат безпеки людини
5.12. Поняття про здоров'я людини
5.13. Основні методи долікарняної допомоги при ушкодженнях організму
РОЗДІЛ 6. ЛЮДИНА В ОТОЧУЮЧОМУ СЕРЕДОВИЩІ
6.1. Шкідливі, небезпечні фактори та організм людини
6.2. Корпоративна або економічна безпека
6.3. Правова безпека людини
6.4. Інформаційна безпека
6.5. Небезпеки психічного, фізичного насильства
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru