Митні інформаційні технології - Пашко П.В. - 2.3. Компоненти інформаційних систем

Практично всі розглянуті різновиди інформаційних систем незалежно від сфери застосування включають один і той самий набір компонентів (рис. 2.1):

· функціональні компоненти;

· компоненти системи опрацювання даних;

· організаційні компоненти.

Функціональні компоненти — це система функцій управління, або повний набір (комплекс) взаємопов'язаних у часі й просторі робіт з управління, необхідних для досягнення поставлених перед підприємством цілей.

Будь-яка складна управлінська функція поділяється на низку дрібніших завдань і, зрештою, доводиться до безпосереднього виконавця. Саме від того, як буде виконане те або інше завдання окремим працівником, залежить успіх виконання кінцевих завдань підприємства загалом. Таким чином, уся складна сукупність управлінських впливів повинна мати своїм остаточним результатом доведення загальних завдань, що стоять перед підприємством, до кожного конкретного виконавця незалежно від його службового становища.

Структура інформаційної системи

Рис. 2.1. Структура інформаційної системи

Наведені положення підкреслюють не тільки індивідуальний, а й груповий характер функції управління, а діловий (практичний) результат утворюється не епізодично, а постійно.

Весь процес управління підприємством зводиться або до лінійного (наприклад, адміністративного) управління підприємством чи його структурним підрозділом, або до функціонального (матеріально-технічне забезпечення, бухгалтерський облік тощо) управління.

Тому декомпозиція інформаційної системи за функціональною ознакою (рис. 2.1) полягає у виокремленні її окремих частин, які мають назву функціональних підсистем (далі -ПС) (функціональні модулі, бізнес-додатки), що реалізують систему функцій управління. Функціональною ознакою зумовлюється призначення підсистеми, тобто те, для якої сфери діяльності вона призначена і які основні цілі, завдання та функції вона виконує. Функціональні підсистеми істотно залежать від предметної області (сфери застосування) інформаційних систем.

Вибір складу функціональних завдань функціональних підсистем управління здійснюється звичайно з урахуванням основних фаз управління: планування; обліку, контролю і аналізу; регулювання (виконання).

Планування - це управлінська функція, що забезпечує формування планів, відповідно до яких буде організовано функціонування об'єкта управління. Традиційно виокремлюють перспективне (5-Ю років), річне (1 рік) та оперативне (доба, тиждень, декада, місяць) планування.

Облік, контроль і аналіз — функції, що забезпечують одержання даних про стан керованої системи за певний проміжок часу, визначення факту і причини відхилення стану об'єкта управління від його планованого стану, а також виявлення розмірів цього відхилення. Облік ведеться за показниками плану у вибраному діапазоні планування (оперативний, середньостроковий тощо).

Регулювання (виконання) — це функція, що забезпечує порівняння планованих та фактичних показників функціонування об'єкта управління і реалізацію необхідних керівних впливів за наявності відхилень від запланованих у заданому діапазоні (відрізку). Відповідно до виокремлених функціональних підсистем та з урахуванням вимог управління визначається склад завдань функціональних підсистем. Наприклад, інформаційна система управління персоналом підприємства може містити такі функціональні підсистеми:

· планування чисельності персоналу підприємства;

· розрахунок фонду заробітної плати персоналу;

· планування та організація навчання персоналу;

· управління кадровими переміщеннями;

· статистичний облік і звітність;

· довідки за запитом.

Вибір та обґрунтування складу функціональних завдань є одним із найважливіших елементів створення інформаційних систем. Аналіз функціональних завдань показує, що вони по-різному реалізуються в умовах використання інформаційних систем. Одне й те саме завдання може бути розв'язане (реалізоване) різними математичними методами, моделями й алгоритмами. Іноді цю функціональну підсистему називають підсистемою математичного забезпечення.

Серед багатьох варіантів реалізації є, як правило, найкращий, зумовлений можливостями обчислювальної системи і системи опрацювання даних у цілому.

У сучасних системах автоматизації проектування інформаційних систем цей компонент входить до складу так званих банків моделей і алгоритмів, з яких під час розробки інформаційних систем вибираються найефективніші для конкретного об'єкта управління.

Компоненти системи опрацювання даних
Частина 2. ЄДИНА АВТОМАТИЗОВАНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ДЕРЖАВНОЇ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
Розділ 3. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
Розділ 4. ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ ЄАІС ДЕРЖМИТСЛУЖБИ УКРАЇНИ
Розділ 5. СТРУКТУРА, СКЛАД І ФУНКЦІЇ ЄАІС
Частина 3. ТЕХНОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ У МИТНІЙ СПРАВІ
Розділ 6. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА КОДУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ
6.1. Вимоги до уніфікованої системи документів
6.2. Системи класифікації та кодування
Нові міждержавні класифікатори
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru