Митні інформаційні технології - Пашко П.В. -
Компоненти системи опрацювання даних

Основна функція системи опрацювання даних — це реалізація таких типових операцій:

· збирання, реєстрація і перенесення інформації на машинні носії;

· передача інформації в місця її зберігання й опрацювання;

· введення інформації в ЕОМ, контроль введення та компонування інформації в пам'яті комп'ютера;

· створення і ведення внутрішньомашинної інформаційної бази;

· опрацювання інформації на ЕОМ (накопичення, сортування, коригування, вибірка, арифметичне і логічне опрацювання) для виконання функціональних завдань системи (підсистеми) управління об'єктом;

· виведення інформації у вигляді табуляграм, відеограм, сигналів для прямого управління технологічними процесами, інформації для зв'язку з іншими системами;

· організація, управління (адміністрування) обчислювальним процесом (планування, облік, контроль, аналіз обчислень у локальних і глобальних обчислювальних мережах).

Система опрацювання даних (далі - СОД) призначена для інформаційного обслуговування фахівців різних органів управління підприємства, що приймають управлінські рішення.

Виокремлення типових операцій опрацювання даних дало змогу створити спеціалізовані програмно-апаратні комплекси для їх реалізації: різні периферійні пристрої, оргтехніку, стандартні набори програм, у тому числі пакети прикладних програм (ППП). Конфігурація апаратних комплексів утворює так звану топологію обчислювальних систем.

Практично всі системи опрацювання даних інформаційних систем незалежно від сфери їх застосування включають однаковий набір складових (компонентів), що називаються видами забезпечення (рис. 2.1). Прийнято виокремлювати інформаційне, програмне, технічне, правове, лінгвістичне забезпечення.

Інформаційне забезпечення — це сукупність методів і засобів розміщення й організації інформації, що включають системи класифікації і кодування, уніфіковані системи документації, раціоналізації документообігу та форми документів, методів створення внутрішньомашинної інформаційної бази інформаційної системи. Від якості розробленого інформаційного забезпечення особливо залежать достовірність і якість прийнятих управлінських рішень.

Програмне забезпечення — сукупність програмних засобів для створення та експлуатації СОД засобами обчислювальної техніки. До складу програмного забезпечення входять базові (загальносистемні) та прикладні (спеціальні) програмні продукти. Базові програмні засоби використовують для автоматизації взаємодії людини і комп'ютера, організації типових процедур опрацювання даних, контролю і діагностики функціонування технічних засобів СОД. Прикладне програмне забезпечення становить сукупність програмних продуктів, призначених для автоматизованого розв'язування функціональних завдань інформаційної системи. Вони можуть бути розроблені як універсальні засоби (текстові редактори, електронні таблиці, системи управління базами даних) та як спеціалізовані, тобто такі, що реалізують функціональні підсистеми (бізнес-процеси) об'єктів різної природи (економічні, інженерні, технічні тощо).

Технічне забезпечення — це комплекс технічних засобів, що застосовуються для функціонування системи опрацювання даних, і містить пристрої, за допомогою яких виконуються типові операції опрацювання даних як поза ЕОМ (периферійні технічні засоби збирання, реєстрації, первинного опрацювання інформації, оргтехніка різного призначення, засоби телекомунікації і зв'язку), так і на ЕОМ різних класів.

Правове забезпечення — це сукупність правових норм, що регламентують створення і функціонування інформаційної системи. Правове забезпечення розробки інформаційної системи включає нормативні акти договірних взаємовідносин між замовником і розробником 1С, правове регулювання відхилень. Правове забезпечення функціонування СОД включає: умови надання юридичної чинності документам, отриманим із застосуванням обчислювальної техніки; права, обов'язки і відповідальність персоналу, в тому числі за своєчасність і точність опрацювання інформації; правила користування інформацією і порядок вирішення суперечок щодо її достовірності.

Лінгвістичне забезпечення — це сукупність мовних засобів, що використовуються на різних стадіях створення та експлуатації СОД для підвищення ефективності розробки й забезпечення спілкування людини та ЕОМ.

Щодо організаційних компонентів інформаційної системи, то виділення таких компонентів у самостійний напрям зумовлюється особливою важливістю людського чинника (персоналу) в успішному функціонуванні 1С. Перш ніж запроваджувати дорогу систему опрацювання даних, слід провести величезну роботу з упорядкування та вдосконалення організаційної структури об'єкта; в іншому випадку ефективність 1С буде низькою. Головна проблема при цьому полягає у виявленні ступеня відповідності існуючих функцій управління й організаційної структури, що реалізує ці функції і стратегію розвитку підприємства. Засобами досягнення мети — удосконалення організаційних структур — є різні методи моделювання.

Під організаційними компонентами 1С розуміють сукупність методів і засобів, що дають змогу удосконалити організаційну структуру об'єктів і управлінські функції, які виконуються структурними підрозділами; визначити штатний розклад і чисельний склад кожного структурного підрозділу; розробити посадові інструкції персоналу управління в умовах функціонування СОД.

Упровадження інформаційних систем сприяє вдосконаленню організаційних структур, оскільки передбачає визначення розрахункової, тобто науково обґрунтованої, чисельності апарату управління за структурними підрозділами з обов'язковим вирішенням, зокрема таких проблем:

достовірне зарахування кожного працівника до відповідного структурного підрозділу (відділу, бюро та ін.);

установлення чітких службових обов'язків кожного працівника в межах підрозділу. При цьому обов'язки працівників, що обіймають ту чи іншу посаду, не залежать від конкретної особи, яка їх виконує. Сукупність спільних обов'язків має гарантувати їхню несуперечливість і можливість досягнення загального результату;

визначення нормального завантаження працівника роботою протягом дня і на календарний період;

розробка посадових інструкцій персоналу в умовах функціонування СОД, зокрема в умовах аварійних ситуацій.


Частина 2. ЄДИНА АВТОМАТИЗОВАНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ДЕРЖАВНОЇ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
Розділ 3. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
Розділ 4. ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ ЄАІС ДЕРЖМИТСЛУЖБИ УКРАЇНИ
Розділ 5. СТРУКТУРА, СКЛАД І ФУНКЦІЇ ЄАІС
Частина 3. ТЕХНОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ У МИТНІЙ СПРАВІ
Розділ 6. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА КОДУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ
6.1. Вимоги до уніфікованої системи документів
6.2. Системи класифікації та кодування
Нові міждержавні класифікатори
Розділ 7. ЕЛЕКТРОННИЙ ОБМІН ІНФОРМАЦІЄЮ