Митні інформаційні технології - Пашко П.В. -
Структура електронної пошти Х.400

Розглянемо ще одне базове поняття — поштове повідомлення і його складові. Для опису формату повідомлення в рекомендаціях Х.400 прийнято парадигму конверта (envelope) і змісту (content), характерну для традиційних поштових систем. Конверт містить вичерпну інформацію про те, куди і кому має бути доставлено листа, зворотну адресу відправника і позначку про терміновість доставки. При цьому системі не потрібно знати зміст листа. На основі інформації, зазначеної на конверті, середовище доставки виконує необхідну маршрутизацію і передачу з можливим проміжним збереженням (store and forward). Роль перевалочних пунктів і засобів транспортування виконують агенти передачі повідомлень. Конверт може мати спеціальну позначку про необхідність установки на ньому електронного "штампа" (trace information) кожним агентом передачі повідомлень, через який проходить повідомлення на шляху до адресата. Це, зокрема, дає змогу системі автоматично відстежувати виникнення поштових петель. Формат конверта Х.400 визначає специфікація Р1, що є загальною для рекомендацій 1984 і 1988 pp. Формат змісту визначається його функціональним навантаженням. Оскільки основною функцією систем передачі повідомлень є передача повідомлень між людьми (персонами), для цього є спеціальний тип змісту, що має назву міжперсонального повідомлення (МПП) (Interpersonal Message — ІРМ). Міжперсональне повідомлення — це складний об'єкт. На рис. 7.6 наведено схему, що пояснює структуру електронного листа і міжперсонального повідомлення.

Міжперсональне повідомлення складається із заголовка (header) і тіла (body). Заголовок зазвичай містить копію інформації, зазначеної на конверті, і копію додаткових полів, що визначають розширені властивості повідомлення. Тіло може бути складеним і включати різні типи інформації, такі як плоский текст, графіка, документи різних форматів, вкладення повідомлення тощо.

Структура повідомлення Х.400

Окремі частини повідомлення іменуються як body parts. Зараз використовуються два формати міжперсонального повідомлення, що розрізняються набором типів даних та правил кодування тексту, який містить символи національних алфавітів: Р2, що використовується в системах Х.400 1984 p., та Р22, що використовується в системах Х.400 1988 р. Ці формати сумісні знизу догори, тобто системи 1988 р. можуть працювати зі змістом як у форматі Р2, так і Р22.

Ще один тип змісту повідомлень Х.400 — це міжперсональна нотифікація (МПН; Interpersonal Notification). Вона використовується для автоматичного повідомлення відправника про факт доставки і/або прочитання надісланого ним повідомлення. Міжперсональна нотифікація — це плоский текст довільного змісту у форматі US-ACSII, інші типи змісту несуть службове навантаження і використовуються виключно для взаємодії систем.

Архітектура Х.400-систем

Рекомендації Міжнародної координаційної комісії з телеграфії і телефонії (МККТТ) Х.400 визначають структуру функціональної моделі системи обробки повідомлень, описують основні співвідношення між її компонентами, служби і протоколи. Модель має багатошарову структуру. На рис. 7.7 подано модель системи обробки повідомлень, яка відповідає рекомендаціям МККТТ Х.400 (1984 p.). Внутрішня частина системи, яка отримала назву системи пересилання повідомлень (СПП), складається з вузлів — агентів пересилання повідомлень (АПП).

Наступний шар складається із систем, які одержали назву агентів користувачів (АК). Ці системи є сполучним процесом між користувачем і системою обробки повідомлень. Вони виконують функції введення повідомлення від відправника в таку систему, а далі його доставку користувачеві, а також ряд функцій, пов'язаних з обробкою повідомлень. Сукупність шарів агентів пересилання повідомлень і агентів користувачів становить систему обробки повідомлень (СОП).

Зовнішній шар системи обробки повідомлень утворюється самими користувачами (К), які застосовують цю систему для обміну повідомленнями.

У рекомендаціях МККТТ Х.400 1988 р. попередню модель розширено, і в складі системи обробки повідомлень з'явилися нові об'єкти — блоки доступу для так званих непрямих користувачів у сховище повідомлень. Модель 1988 р. наведено на рис. 7.8.

Непрямі користувачі зазвичай входять до складу інших телематичних служб (телекс, телетекс, факс та ін.). За допомогою блоків доступу (БД) ці користувачі тепер отримують доступ до системи обробки повідомлень. Спеціальний блок БД — блок доступу фізичної доставки (БДФД) — установлює зв'язок системи обробки повідомлень з традиційною системою поштового зв'язку. Рекомендації МККТТ Х.400 1988 p., визначаючи перехід від системи обробки повідомлень до класичної поштової служби, враховують специфічні види поштового сервісу, такі як рекомендовані листи, спеціальні режими доставки тощо. Перехід від електронної системи обробки повідомлень до поштової системи здійснюється шляхом одержання твердої копії повідомлення.

Модель системи обробки повідомлень відповідно до рекомендацій МККТТ Х.400

Особливу роль для користувача мають сховища повідомлень (СП). Ураховуючи те, що персональний комп'ютер широко використовується користувачами як робоча станція, має обмежену пам'ять, а також те, що він може використовуватись для реалізації агента користувача або агента пересилання повідомлень, виникає необхідність у створенні буферних накопичувачів достатньої місткості, роль яких відіграють сховища повідомлень.

Архітектура Х.400-систем
Схеми фізичної реалізації електронної пошти Х.400
X.400-система і довідкова Х.500-служба
Протокол SMTP
Модель протоколу
Формат поштового повідомлення (RFC-822)
Дисципліни роботи й команди протоколу
Адресація в SMTP-системах
Маршрутизація
МІМЕ (Multipurpose Internet Mail Extension)