Основи інформаційно-аналітичної діяльності - Захарова І.В. -
2.2.5. Інформаційно-аналітична робота органів державної виконавчої влади (на прикладі обласної державної адміністрації)

Інформаційними органами (органами інформування) в структурі місцевих державних адміністрацій є структурні підрозділи облдержадміністрації, територіальні органи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади в області, райдержадміністрації, виконкомами міських рад міст обласного значення.

Органи інформування забезпечують постійний збір, обробку, систематизацію та передачу облдержадміністрації інформаційно-аналітичних матеріалів за такими тематичними напрямками:

o реалізація Законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України;

o діяльність місцевих органів влади;

o діяльність народних депутатів України;

o важливі події суспільно-політичного життя (діяльність осередків політичних партій та громадських об'єднань, проведення виборчої кампанії);

o соціально-економічний розвиток (введення в дію нових промислових об'єктів, ситуація в агропромисловому комплексі, інвестиційна політика, пенсійне забезпечення тощо);

o громадсько-політичні акції (мітинги, демонстрації, пікетування, інші форми протесту тощо);

o публікації в місцевих засобах масової інформації (висвітлення у засобах масової інформації діяльності місцевих органів влади);

o надзвичайні події.

З метою поліпшення підготовки інформаційних матеріалів і забезпечення щоденного інформування інформаційно-аналітичного відділу управління з питань внутрішньої політики облдержадміністрації про важливі події соціально-економічного і суспільно-політичного життя в регіонах розробляється інструкція "Про підготовку та надання експрес-інформації в управління з питань внутрішньої політики облдержадміністрації", яка визначає порядок підготовки та надання інформаційно-аналітичних матеріалів до управління з питань внутрішньої політики облдержадміністрації про події економічного, соціального, культурного, суспільно-політичного життя області, районів та міст, перебування керівників держави, міністерств та відомств, діяльність місцевих осередків політичних партій та громадських організацій, народних депутатів України, надзвичайні ситуації для подальшого інформування Секретаріату Президента України, Кабінету Міністрів України, Ради Національної безпеки та оборони при Президентові України, засобів масової інформації, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Інформаційно-аналітичні матеріали про заходи, які проводить голова облдержадміністрації, готуються і подаються управлінню з питань внутрішньої політики прес-службою облдержадміністрації.

Моніторинг засобів масової інформації області (друковані видання, телерадіопередачі) готує інформаційно-аналітичний відділ управління з питань внутрішньої політики спільно з прес-службою облдержадміністрації.

Інформація подається до управління з питань внутрішньої політики облдержадміністрації переважно електронним зв'язком (а в разі його відсутності - факсом, телефонами або особисто відповідальним за це працівником) у такому порядку:

o про надзвичайні події, у т.ч. екологічні катастрофи, акти тероризму, аварії на життєзабезпечуючих об'єктах, підприємствах, страйки, мітинги, демонстрації тощо - негайно повідомляється по телефону та протягом 2-х годин надсилається письмове підтвердження;

o про події, що відбулися до 12 години інформується - до 15 години того ж дня;

o про події, що відбулися напередодні у другій половині дня, - до 10 години наступного дня;

o про заходи, що мають відбуватися протягом кількох днів, - напередодні наступного дня після завершення до 10 години;

o матеріали, що містять аналіз стану справ та проблеми, вирішення яких потребує втручання вищестоящих органів влади, аналітичні висновки і пропозиції - не менше одного разу на тиждень.

У наданій інформації мають міститися не лише виклад подій, а й коментарі до них та прогноз можливих напрямків їх подальшого розвитку.

Відповідно до Указу Президента України від 14.07.2000 "Про вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення Президента України та органів державної влади", доручень Президента України та Кабінету Міністрів України щодо додаткових заходів для забезпечення своєчасного подання щоденної оперативної інформації Секретаріату Президента України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України на обласному рівні управління має бути налагоджена система щоденного збору, аналізу і підготовки інформаційних матеріалів та інформування центральних органів влади, керівництва облдержадміністрації про головні події соціально-економічного життя, основні тенденції розвитку суспільно-політичної ситуації в регіоні. Цими питаннями, зокрема, в облдержадміністрації, займається Управління з питань внутрішньої політики.

Управління з питань внутрішньої політики облдержадміністрації на основі системного аналізу і узагальнення матеріалів, що надійшли від органів інформування, формує та за погодженням з заступником голови облдержадміністрації подає електронною поштою щоденно (до 15 годин) експрес-інформацію Кабінету Міністрів України, Секретаріату Президента України та інформацію про найважливіші події, явища і тенденції суспільно-політичного та соціально-економічного життя області для оприлюднення у мережі Інтернет. Зразок експрес-інформації наведено в додатку 1.

На основі таких документів центральні органи влади формують зведену експрес-інформацію по всіх областях про основні події, що відбулися в житті держави.

Крім того, на основі щоденно зібраних інформаційних матеріалів формується щотижневий "Інформаційний вісник облдержадміністрації", який направляється в управління і відділи облдержадміністрації, райдержадміністрації, міськвиконкоми, комунальні засоби масової інформації.

Якість підготовки та оперативність відправки експрес-інформації центральним органам влади в значній мірі залежить від якості і оперативності інформування облдержадміністрації з місць.

Інформаційно-аналітичні матеріали виконуються українською мовою.

Вони мають містити основний текст і висновки. Зміст і структура матеріалів повинні розкривати:

o аналіз і оцінку даних (порівняння і обґрунтування), що подаються;

o тенденції розвитку питання, яке висвітлюється;

o пропозиції щодо варіантів вирішення виявлення проблемних питань. Моніторинг суспільно-політичних процесів в області передбачає наступні етапи:

А) Збір інформації. Першим етапом моніторингового дослідження є збір інформації. Джерелами моніторингу є: офіційна інформація, показники, матеріали засобів масової інформації, результати особистих спостережень (польових досліджень), соціологічних опитувань тощо.

Офіційна інформація міститься у документах органів державної влади і місцевого самоврядування, що надходять в управління з питань внутрішньої політики для ознайомлення та виконання. Серед основних джерел офіційної інформації можна виділити:

1. Повідомлення, що систематично надходять з райдержадміністрацій, міськвиконкомів міст обласного значення, структурних підрозділів облдержадміністрації та територіальних управлінь центральних органів виконавчої влади. Такі повідомлення, поділяються на:

а) щоденне телефонне експрес-інформування про важливі події в районі, місті, галузі;

б) щотижневе письмове інформування (поштою, модемним або факсимільним зв'язком), яке підтверджує, деталізує і узагальнює щоденні повідомлення;

в) щомісячне письмове інформування про суспільно-політичну ситуацію в районі, місті, галузі;

г) щомісячне письмове інформування про роботу лекторських груп при райдержадміністраціях і міськвиконкомах (в т.ч. про основні питання, які ставляться лекторам і найбільше хвилюють аудиторію).

2. Відповіді з районів та міст області на запити управління з питань внутрішньої політики облдержадміністрації про місцеві організації політичних партій і громадських об'єднань (назва, відомості про реєстрацію, прізвище керівника, кількість осередків та членів). Як правило, подібна інформація збирається раз на півроку.

3. Інформаційні звіти Управління статистики, інших територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади, структурних підрозділів облдержадміністрації.

Управління з питань внутрішньої політики активно використовує матеріали засобів масової інформації (як комунальних, так і незалежних). Проводиться щотижневий моніторинг практично всіх друкованих видань, які виходять в області; здійснюється перегляд інформаційних радіо - і телевізійних передач.

Широко застосовується метод особистих спостережень працівниками управління важливих подій суспільно-політичного життя обласного центру. Спеціалісти відділу зв'язків з політичними партіями і громадськими організаціями на запрошення об'єднань громадян відвідують практично всі конференції, дні партій, масові, заходи, що проводяться у м. Черкасах осередками політичних партій і громадських організацій. Практикується інформаційний обмін працівників управління з журналістами обласних видань, активістами політичних сил різного спрямування.

Робляться спроби організації регулярного дослідження стану громадської думки шляхом соціологічних досліджень. Тематика досліджень такого роду охоплює національні інтереси України, динаміку рівня соціальної напруженості, оцінку матеріального становища населення, ступінь впливу владних структур, сил і постатей на суспільно-політичне життя, наявність конфліктних явищ у різних сферах життя. Кількісний склад працівників управління, особливості його матеріального забезпечення обмежують можливості проведення масових соціологічних опитувань.

Частково компенсують цей недолік, по-перше, залучення до аналізу результатів досліджень незалежних соціологічних центрів ("Альтернатива" Комітет виборців України тощо) і, по-друге, дослідження реагування на актуальні питання суспільного життя з боку окремих категорій громадян (студентів вищих навчальних закладів, мешканців будинків престарілих тощо).

Управлінням значна увага приділяється телефонним опитуванням (як правило, 70-100 випадкових респондентів), що, хоч і не забезпечують високої точності результатів, але дають можливість скласти певне уявлення про оцінку тих чи інших проблем суспільного життя.

Іншою важливою формою дослідження громадської думки є експертні опитування. При оцінці тих чи інших аспектів суспільного життя як експерти використовуються державні службовці, котрі мають стосунок до роботи з громадськістю, активісти політичних партій і громадських організацій, журналісти обласних видань та ін.

Б) Аналіз зібраної інформації. Важливим етапом моніторингу суспільно-політичних процесів в області є попередня класифікація і обробка отриманої інформації.

Інформаційні повідомлення з районів, міст області, структурних підрозділів облдержадміністрації, звіти тих працівників управління, які побували на партійних заходах, акціях протесту, результати соціологічних досліджень тощо обробляються, групуються за тематикою, оформляються в такі основні інформаційні блоки: - важливі події суспільно-політичного життя; - деякі питання соціально-економічного стану; - діяльність центральних органів влади; - заходи місцевих органів виконавчої влади; - діяльність органів місцевого самоврядування; - акції протесту; - надзвичайні ситуації.

Важливим напрямком діяльності управління є щотижневий аналіз змісту публікацій у засобах масової інформації області. До уваги беруться в першу чергу статті на гострі суспільно-політичні теми. В ході аналізу з'ясовуються проблеми, що найбільше хвилювали на минулому тижні громадськість та засоби масової інформації області, з'ясовується політична позиція редакцій тих чи інших періодичних видань.

Наступним етапом опрацювання інформації є щомісячний аналіз діяльності суб'єктів політичного процесу та загальний аналіз суспільно-політичної ситуації в області.

Щомісячний загальний аналіз суспільно-політичної ситуації в області також включає значний блок питань, що стосуються діяльності політичних партій. Зокрема, беруться до уваги останні дані про кількість зареєстрованих обласних організацій, визначаються найчисельніші серед них, складається порівняльний рейтинг громадської впливовості, визначається динаміка змін кількості і чисельності зареєстрованих політичних організацій, особливості ставлення до органів виконавчої влади партій різної політичної орієнтації.

Аналізуються загальні тенденції партійно-політичного життя: основні форми участі політичних партій у суспільному житті області, публічні вияви активності (масові акції, політичні-пікети, використання ЗМІ, "круглі столи", конференції тощо), блокування на підтримку тих чи інших політичних лідерів, ступінь налаштованості на співпрацю з органами влади, особливості стосунків між партіями та внутрішня політична ситуація всередині окремих партій.

Дається оцінка реакції політичних сил області, громадськості загалом діяльності та окремих рішень Президента, Уряду, Верховної Ради України.

Вивчається участь народних депутатів України та політичних діячів у політичному житті області: публічний резонанс особистої діяльності, дані про електоральний рейтинг, міра впливу на розвиток суспільно-політичної ситуації, політична спрямованість публічних виступів, оцінка дій Уряду, політико-економічні інтереси.

Дається підсумкова оцінка суспільно-політичної ситуації за минулий місяць в контексті основних політичних подій, що відбулися (включаючи дані про переважаючі політичні настрої серед населення області, чинники соціальної напруги, резонансні протесті акції, їхні причини та шляхи подолання).

Нарешті, аналізується динаміка змін у політичній ситуації в області порівняно з попередніми місяцями.

Окремо (двічі на місяць) досліджуються показники кількості акцій протесту та учасників цих акцій. Одержані дані вивчаються також в розрізі окремих опозиційних політичних блоків.

В) Представлення результатів моніторингу. Результати аналізу суспільно-політичних процесів області використовуються:

1) для інформування керівних органів державної влади та внесення їм пропозицій щодо реалізації внутрішньої політики в області;

2) з метою підготовки пропозицій і інформаційно-аналітичних матеріалів для керівників і відповідних структурних підрозділів райдержадміністрацій і міськвиконкомів;

3) для інформування засобів масової інформації з питань внутрішньої політики з метою забезпечення конституційного права громадян на задоволення їхніх інформаційних потреб.

Відповідно до чинного законодавства України управління з питань внутрішньої політики інформує Адміністрацію Президента України, Уряд, Раду національної безпеки і оборони про суспільно-політичну ситуацію в області і важливі події політичного, а також соціально-економічного, культурно-мистецького життя області.

Керівництву райдержадміністрацій, міськвиконкомів, редакціям комунальних видань області, представникам незалежних видань, зацікавлених в отриманні інформації безпосередньо від облдержадміністрації, щотижня надсилається "Інформаційний вісник" облдержадміністрації про важливі події в житті області. Райдержадміністраціям і міськвиконкомам також систематично надсилаються аналітичні матеріали на допомогу лекторським групам.

Раз на рік практикується підготовка "Соціально-політичного паспорта ......... області", до якого включається інформація про громадське життя в регіоні. У цьому документі подається загальна інформація про область (її площа, склад населення, географічні дані тощо), основні відомості про органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, обласну символіку, народних депутатів від області. Аналізуються чинники впливу на політичні настрої мешканців регіону, наводяться основні дані про соціально-економічний стан. Дається характеристика політичної орієнтації населення, основним політичним силам, засобам масової інформації. Наводиться підсумковий аналіз акцій протесту.

Проводиться робота щодо вдосконалення взаємодії управління з комунальними засобами масової інформації, поліпшення інформування населення про діяльність органів виконавчої влади в області.

Моніторинг суспільно-політичних процесі у регіоні (наприклад, в області) доцільно проводити за схемою (див. рис. 10).

Таким чином, аналітичній функції відводиться ключове значення у збереженні стабільності в державно-управлінській системі та в гармонізації взаємин із її середовищем. Відтак сутність інформаційно-аналітичної діяльності у системі державного управління, визначена у загальних рисах, полягає у тому, щоб гармонізувати інформаційні потоки державно-управлінської системи та її середовища, забезпечивши вироблення на основі цієї інформації адекватних ситуації рішень. Ця діяльність є певною "прикордонною" діяльністю на межі системи та її середовища, що відповідно визначає її структуру.

Організація моніторингу та підготовка інформації для прийняття рішень

Рис. 10. Організація моніторингу та підготовка інформації для прийняття рішень

Отже, інформаційно-аналітичну сферу можна визначити як сукупність суб'єктів та зв'язків між ними, що безпосередньо належать до даної системи та/або перебувають поза нею й спрямовані на визначення, оцінювання і прогнозування внутрішньо-системних впливів та впливів середовища у визначений період часу історичного розвитку, сучасного стану та перспектив системи.

У просторовому вимірі аналітична робота місцевих органів державного управління може бути спрямована на:

♦ внутрішнє середовище (робота з інформацією, виробленою даним та суміжними підрозділами, певним органом державного управління загалом, підпорядкованими організаціями, спрямована на з'ясування "внутрішнього", "апаратного" бачення конкретної суспільної проблеми);

♦ зовнішнє середовище (робота з інформацією, виробленою керівними структурами державного управління, іншими органами державного управління, органами місцевого самоврядування, джерелами приватного та суспільного секторів, зарубіжними джерелами, спрямована на визначення "зовнішнього", переважно "невладного" бачення конкретної суспільної проблеми та балансу сил щодо підтримки чи відторгнення потенційного рішення органу державного управління щодо даної проблеми).

У часовому вимірі можна вирізняти такі рівні інформаційно-аналітичної роботи:

♦ ретроспективний (спрямований на збирання та аналіз інформації, виробленої різними джерелами у минулому з метою визначення існуючих тенденцій (традицій) щодо розв'язання певних суспільних проблем);

♦ оперативний (спрямований на інтенсивність, спрямування, характер та інші ознаки інформаційних потоків, які стосуються певної суспільної проблеми і притаманні визначеному періоду часу, що сприймається як "зараз");

♦ перспективний (спрямований на визначення перспективного розвитку ситуації щодо певної проблеми, прогнозування інформаційних потоків, пов'язаних з нею і грунтується на даних, отриманих під час ретроспективного та оперативного аналізу інформації внутрішнього та зовнішнього середовища).

Література до модуля 2
МОДУЛЬ 3. ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ: ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ В СИСТЕМІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
3.1. Інформаційно-аналітична діяльність в системі науково-технічної інформації: методичні та організаційні засади
3.2. Галузева система науково-технічної інформації: загальна характеристика
3.3. Напрями НІД у регіональних центрах НТІ (ЦНТЕІ)
3.4. Роль організацій системи НТІ у розвитку інформаційно-аналітичного забезпечення інноваційних процесів
Література до модуля 3
МОДУЛЬ 4. ІНФОРМАЦІЙНІ ПРОДУКТИ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
4.1. Поняття про інформаційну продукцію
4.1.1. Трактування терміну "інформаційні продукти". Взаємозв'язок понять "інформаційна продукція" - "інформаційний продукт" - "інформаційна послуга"