Основи інформаційно-аналітичної діяльності - Захарова І.В. -
7.4.4. Методика формалізованого складання реферату-екстракту

Інформативний реферат складається з наступних частин:

- бібліографічний опис (назва документа, заголовок; прізвище і ініціали автора; назва видання (наприклад, журналу), рік, том, номер або дата випуску, сторінки, мова публікації;

- текст реферату;

- додаткові відомості (адреса організації автора в круглих дужках; відомості про кількість ілюстрацій, таблиць і бібліографії; перша літера імені і повне прізвище референта - особи, що складала реферат).

Текст реферату пишеться (друкується) з абзацу і починається з викладу суті проблеми, розглянутої в праці, яка реферується. Текст реферату повинен складатися за певним планом:

1. Тема, предмет (об'єкт), характер, особливості і ціль роботи;

2. Метод або методологію проведення роботи;

3. Конкретні результати, отримані в роботі (теоретичні або експериментальні), виявлені взаємозв'язки й закономірності.

4. Висновки, рекомендації, оцінка, пропозиції, описані в першоджерелі.

5. Галузь застосування і можливості промислового й наукового прикладення результатів роботи, які відзначені автором.

Виклад ведеться за ступенем важливості відібраних відомостей. Спочатку в концентрованій формі викладається суть питання, далі наводяться необхідні фактичні дані. Заміна конкретних (числових) даних загальними фразами в рефераті не допускається.

Середній обсяг для інформативних рефератів становить приблизно 1000 друкованих знаків.

Отже, при складанні інформативного реферату потрібно дотримуватися наступного алгоритму:

а) передивитися текст з метою одержання загального уявлення про текст у цілому.

б) виділити абзаци, що містять конкретну інформацію з теми статті, методу проведення роботи, результату роботи, застосуванню в конкретній області.

в) скоротити малоістотну інформацію в цих абзацах по кожному пункту.

г) написати узагальнену основну інформацію у формі реферату відповідно до плану його написання: тема, метод, результати, висновки, застосування.

7.4.3. Реферат-резюме

Реферат-резюме має наступну структуру:

o автор, назва, вихідні дані документа;

o тема документа. Зазначається загальна тема джерела. При цьому використовуються такі вирази: "Праця (публікація) присвячена... (темі, питанню, проблемі)":

o зазначається, зі скількох і яких структурних частин складається праця. При цьому використовуються наступні вирази: "Праця (публікація) складається з (включає в собі, містить)... (трьох розділів і т.п.)"

o основний зміст. Тут викладаються конкретні результати або висновки автора відповідно до структури праці. Використовуються наступні вислови: "У вступі зазначається відмічається), що..."; "У першому розділі висвітлюється..."; "Автор зауважує (зазначає, робить висновок), що..."; "Другий розділ присвячений (містить)... "; "На думку автора,..."; "У висновках зазначається, відмічається, що...", і т.п.

o наявність ілюстративного матеріалу. Зазначається наявність ілюстрацій, рисунків, таблиць, інших наочних матеріалів. Використовуються вирази типу: "Свої міркування автор ілюструє конкретними фактами і прикладами, наводить малюнки, фотографії, таблиці..." і т.п.

o адресат. Зазначається, кому призначений реферат. Використовуються наступні вирази: "Праця (стаття, публікація...) призначена для спеціалістів у галузі...", "... представляє інтерес для ..." і т.п.

7.4.4. Методика формалізованого складання реферату-екстракту

Пропонована нижче методика [13] формалізованого складання реферату-екстракту розрахована на роботу з первинними документами при підготовці доповідей і виступів, тез, статей, оглядів. Також може бути використана при написанні курсових і дипломних робіт.

Формалізована методика лежить в основі ряду технологічних процесів, які виконуються у бібліотеках і службах інформації (наукова обробка документів, довідково-бібліографічне обслуговування та ін.), застосовується і при виробництві комплексу інформаційно-бібліотечних продуктів та послуг.

У якості об'єктів реферування виступають наукові, науково-технічні статті, розділи монографій тощо.

Метою формалізованої методики реферування є алгоритмізація дій людини при аналізі тексту наукового документа для виявлення його основного смислового змісту. Досягнення поставленої мети вимагає вирішення таких завдань:

o аналіз структури первинного документа;

o виявлення у тексті документа аспектів змісту на основі формальних текстових ознак;

o вибір відповідно до заданого переліку тих аспектів змісту, які підлягають включенню в реферат-екстракт (дайджест);

o складання реферату на основі вибраних із тексту первинного документа аспектів змісту.

У якості вихідного продукту при реферуванні виступають тексти наукових документів, які мають низку особливостей:

1 - специфічний стиль викладення (науковий), до основних рис якого відносяться:

o логічна послідовність викладення;

o об'єктивність викладення;

o смислова точність (однозначність, термінологічність);

o беземоціональність;

o узагальненість.

2 - чітка структурованість наукових текстів. Як правило, у тексті будь-якого наукового документа можна виділити три семантичних блоки:

o Вступ;

o Основна частина;

o Висновок.

Кожний з цих блоків ділиться на дрібніші текстові фрагменти - аспекти змісту. Аспект змісту - відносно самостійна частина тексту, для якої характерна смислова єдність. Перелік аспектів змісту, які входять до складу кожного семантичного блоку, наводиться у табл. 7.3:

Таблиця 7.3. "АСПЕКТ - МАРКЕР"

Аспект змісту

Маркер аспекту

СЕМАНТИЧНИЙ БЛОК 1 - "ВСТУП"

Актуальність проблеми

Однією з актуальних проблем... у теперішній час є...

Значної важливості набирають питання...

Особливе значення набуває питання...

Соціальна значимість теми визначається...

Поміж проблем, пов'язаних з..., особливу увагу в останні роки приваблює питання про...

У зв'язку з... велике значення набула проблема...

Інтерес до проблеми... обумовлений...

Відомий варіант рішення

Відомо, що...

Відомі способи...

Широке застосування отримали...

Проблемі присвячено значне число публікацій [1-5]

Питанню... відводиться значне місце у працях [6-9]

В останні роки даній проблемі приділялася значна увага у таких працях, як [14-18]

Висвітлення проблеми.. знайшло відображення у монографіях [9-11]; у ряді статей [12-18]; дисертацій [3-5]

Переваги відомого варіанту рішення

Запропонований у [19] метод вигідно різниться від..., дозволяючи підвищити..., покращити..., усунути...

До числа переваг описаного у монографії [7] підходу слід віднести...

Перевагою запропонованого В.П.Дубовим [9] способу є...

Концепція..., сформована колективом авторів монографії [3], дозволяє..., відкриває можливості...

Недоліки відомого варіанту рішення

Недоліком відомих способів... є...

Використання... пов'язане з серйозними труднощами

Висока трудомісткість ... не дозволяє..., не дає можливості...

Однак, незважаючи на..., існують перешкоди..

Поряд з перевагами запропонований авторами праці [8] підхід має наступні недоліки...

Проте запропоноване у [4] рішення не дозволяє..., не дає можливості ...

Однак підхід до вирішення питання про..., описаний у [11], не дає відповіді на..., необґрунтовано звужує можливості...

Запропонований у [17] спосіб... обмежує..., негативно позначається на...

Цільова настанова

Мета даної статті...

Метою даної публікації є...

Мета даної праці полягає у...

До завдання даної публікації входить...

Дана праця має на меті...

До числа основних завдань дослідження відносяться...

Основне завдання монографії -

СЕМАНТИЧНИЙ БЛОК 2 - "ОСНОВНА ЧАСТИНА"

Опис пропонованого варіанту рішення чи предмету розгляду

Пропонована ... форма... базується на...

Пропонується такий метод..., при якому...

Нижче пропонується один з методів...

Пропонований підхід грунтується на...

Особливість (новизна) пропонованого варіанту рішення

Особливість пропонованого способу... полягає у...

Особливістю... є...

Відмітна риса пропонованого нами метода ... полягає у...

Характерною ознакою, що відрізняє наш спосіб..., є...

Новизна пропонованого підходу полягає у...

Новизна проявляється в...

Принципова відмінність і новизна пропонованої нами моделі полягає у ...

Призначення

предмету

розгляду

... використовуються для

... призначений для..

... слугує для...

... може бути використаний у якості...

... можливе його використання як...

Мета дослідження

У МДУ розроблений..

Співробітниками УкрІНТЕІ запропоновано...

У КДУ ведеться дослідження..

на базі школи-гімназії № 3 м. Харкова проведено...

Технічні засоби, обладнання

Система реалізована на ЕОМ...

У ході дослідження використовувалася наступна апаратура...

Технічною базою системи послугувала мережа ЕОМ...

Для... застосовувалося обладнання, яке включало...

3 метою... було використано апарат...

Метод дослідження

У даній роботі використовується метод...

Дослідження передбачало комплексне використання таких методів, як...

Для... використовувалося інтерв'ю...

Поєднання спостереження і тестування дозволило...

Застосування таких методів, як..., надало можливість...

До складу методів, що забезпечили проведення даної НДР, входили...

... застосовувалася методика...

... метод грунтується на...

Експериментальна перевірка

Експеримент продемонстрував, що...

Експеримент проводився в...

Мета експерименту -

Наші експерименти довели, що...

Дослідним шляхом доведено...

Досліди підтвердили, що...

Випробування проводились...

Серія випробовувань дозволила встановити...

Приклади

Наприклад..

Розглянемо на прикладі...

Наведемо приклад...

Звернемося до прикладу...

Цей приклад підтверджує, що...

Даний приклад дає підстави говорити...

Математичний апарат

Скористаємося формулою... (наявність математичних символів)

Розрахунки показують, що...

Виходячи з формули...

Наочне представлення інформації

Див. рис:

Див. табл. (графік, схему...)

На рис. 1 наочно видно

Дані, наведені у табл. 6, дозволяють стверджувати, що...

Графік демонструє залежність...

На схемі наочно відображено...

СЕМАНТИЧНИЙ БЛОК 3 "ВИСНОВОК"

Результати

Результати засвідчили наступне...

Результати... виявилися наступні...

З одержаних результатів видно, що...

Основні результати дослідження полягають у наступному...

Головним результатом проведеного аналізу слід вважати...

Одержані результати... дозволяють стверджувати, що...

Висновки

Отже, можна зробити висновок, що...

Проведені дослідження дозволяють зробити висновок про...

Отже, підводячи підсумки, можна констатувати наступне:...

У підсумку зазначимо, що...

Резюмуючи попередні міркування, можна сказати...

Підводячи підсумки нашого аналізу, слід відмітити...

3 усього сказаного слідує висновок про...

Таким чином, можна зробити висновок...

Отже, ми доходимо висновку...

... робота дозволяє зробити висновок, що...

Переваги запропонованого варіанту рішення

Отже, переваги полягають у...

Аналіз засвідчив переваги методу...

Пропонований спосіб дозволяє підвищити..., прискорити..., знизити...

Рекомендації

Система може бути рекомендована для...

Як..., такі... може бути рекомендовано для...

Цей метод може бути рекомендований для...

... може знайти застосування для...

3 - "клішованість" наукової мови. Незалежно від галузі знання, до якої відноситься первинний документ, у структурі наукових текстів виділяються формальні текстові ознаки - стійкі словесні звороти, свого роду словесні "кліше", штампи, які дозволяють розрізняти окремі аспекти змісту у тексті, вислідити розвиток авторської думки у тексті. До числа текстових ознак відносяться:

- маркери - характеристичні слова або словосполучення, які однозначно визначають той чи інший аспект змісту. Кожний аспект володіє своїм специфічним набором маркерів, причому у текстах різних областей знання маркери одних і тих самих аспектів не мають суттєвих відмінностей. Задати повний список маркерів для кожного аспекту змісту неможливо в силу багатства природної мови, її варіативності. Примірний перелік, який містить основні типи конструкцій маркерів для кожного з найчастіше зустрічаємих у текстах наукових документів аспектів змісту, наводяться у табл. 7.3.

- індикатори - стійкі словесні звороти, які характеризують послідовність викладення змісту, акцентують увагу читача на окремих фрагментах тексту. На відміну від маркерів індикатори не прив'язані жорстко до конкретного аспекту змісту, а є свого роду покажчиками розвитку авторської думки у тексті. Можна виділити наступні види індикаторів:

1) індикатори, які формулюють тему документа, характеризують послідовність викладення того, про що буде йти мова в документі: "Дана стаття присвячена...";

"Нижче описується (наводиться, характеризується)... "; "Надалі буде розглянуто питання про...";

"Розглянемо..."; "Звернемося до..."

2) індикатори результатного характеру:

"Отже, ..."; "Таким чином, ..."

3) індикатори, які акцентують увагу читача на найважливіших твердженнях, положеннях тексту:

"Суттєвим є...";

"Важливо зазначити, що...";

"Слід підкреслити, що..."

Методи перетворення інформації при реферуванні.

У якості основного методу використовується формалізоване екстрагування. Екстрагування - це вилучення, "витягування" з первинного документа найбільш цінних у смисловому розумінні фрагментів тексту.

Сутність використовуваного методу полягає в тому, що при реферуванні наукових текстів наперед задаються деякі формальні правила, які регламентують діяльність людини при складанні реферату. Формальні правила зводяться до наступного:

o визначається набір відомостей (аспектів змісту), які слід обов'язково включити до складу реферату;

o наводиться перелік формальних текстових ознак (маркерів і індикаторів), які дозволяють виділити задані в структурі реферату аспекти змісту;

o задаються правила редагування вилучених з первинного документа речень, які підлягають включенню в реферат.

Технологія формалізованого реферування включає виконання наступних операцій:

Результатом використання формалізованої методики реферування є складання реферату-екстракту - вторинного документа, отриманого шляхом вилучення з тексту первинного документа найбільш важливих у смисловому відношенні речень, які мають формальні текстові ознаки.

Структура реферату-екстракту включає:

1) бібліографічний опис;

2) текст реферату, який складається з наступних аспектів змісту первинного документа:

o цільова настанова;

o пропонований варіант рішення (або об'єкт, предмет розгляду);

o особливості пропонованого варіанту рішення;

o призначення або галузь застосування предмету розгляду;

o місце дослідження;

o методи дослідження;

o експериментальна перевірка;

o обладнання або технічні засоби реалізації;

o результати;

o висновки;

o переваги пропонованого варіанту рішення;

o рекомендації.

У реферованому документі можуть бути відсутніми деякі аспекти з наведеного переліку, однак послідовність викладення зберігається.

3) додаткові відомості, які містять вказівку на кількість ілюстрацій, таблиць і бібліографічних посилань в наступній послідовності: "Іл. табл. .., бібл. ... назв". У якості додаткових відомостей можуть зазначатися посилання на опубліковані раніше документи ідентичної тематики, якщо реферований документ є продовженням, а також примітки референта, якщо в реферованому документі допущені явні помилки.

Розглянемо послідовність виконання окремих технологічних операцій:

I - Складання бібліографічного опису первинного документа Бібліографічне описання первинного документа складається відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 "Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання".

II - Аналіз тексту первинного документа

Реферування передбачає читання усього первинного документа.

Користуючись таблицею "Аспект-маркер" (див. табл. 7.3), визначити кордони семантичних блоків у тексті первинного документа.

На основі таблиці 7.3 виділити у тексті документа усі наявні аспекти змісту.

Ш - Синтез тексту

Користуючись списком аспектів, які підлягають обов'язковому включенню в реферат-екстракт, потрібно визначити речення, які ввійдуть до складу вторинного документа.

При об'єднанні у одне ціле виявленої у ході аналізу первинного документа інформації використати основні способи реферативного викладення тексту:

- цитування, тобто дослівне відтворення фрагментів первинного тексту;

- перефразовування, яке передбачає часткове змінювання (скорочення, об'єднання, заміну, групування і т.п. процедури) окремих фрагментів тексту первинного документа при збереженні основного смислу.

IV - Редагування вилучених з тексту первинного документа речень.

Відредагувати вилучені з тексту первинного документа речення, які підлягають включенню в реферат-екстракт, з метою досягнення смислової цілісності і зв'язності тексту реферату, зменшення його обсягу. У ході редагування використовуються операції:

- заміщення - процес заміни одного фрагмента тексту (речення у цілому, його частини, словосполучення або слова) іншим в опорному маркірованому реченні.

Заміщення забезпечує ясність і зрозумілість реферату. Дана операція використовується у випадках, коли включене у реферат маркіроване речення містить слова на зразок "ці", "такі", "подібний", "вищенаведений", "розглянутий раніше" і т.п., значення яких слід обов'язково розкрити, інакше реферат буде незрозумілим читачу, викликаючи запитання: "Хто?", "Який?" та інші. У цьому випадку виконується операція "крок назад": у тексті первинного документа відшукується фрагмент, за допомогою якого і здійснюється необхідна заміна у рефераті.

Розглянутий прийом використовується і у тому випадку, якщо маркіроване речення, включене у реферат-екстракт, містить абревіатуру, смисл якої може бути незрозумілий читачеві.

- випущення - пропуск слова або словосполучення без шкоди для смислового змісту реферату.

Основна мета операції випущення - досягнення лаконічності. Пропуску підлягають відомості аргументуючого, пояснюючого характеру, які роз'яснюють і ілюструють основні положення первинного документа.

Звичайно у ході редагування вилучених з первинного документа маркірованих речень пропуску підлягають слова типу "дана стаття", "дана робота", "отже", "таким чином", "наприклад", "зокрема", "у тому числі", "при цьому" і т.п.

Операція випущення при редагуванні часто використовується одночасно з операцією заміщення.

- сполучання - операція, при якій два або кілька речень, які містять схожі (тотожні) елементи, накладаються один на одного, утворюючи скорочену конструкцію, де схожі компоненти вживаються лише один раз.

Приклади редагування речень, вилучених з тексту первинного документа, наведені в табл. 7.4.

Таблиця 7.4. ВИКОРИСТАННЯ ОПЕРАЦІЙ ВИПУЩЕННЯ, ЗАМІЩЕННЯ І СПОЛУЧАННЯ ПРИ РЕДАГУВАННІ РЕЧЕНЬ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ВКЛЮЧЕННЮ У РЕФЕРАТ-ЕКСТРАКТ

Речення, включені в реферат-екстракт

Неправильно

Правильно

ЗАМІЩЕННЯ

Проаналізуємо досвід роботи з базами даних УкрІНТЕІ

Аналізується досвід роботи з базами даних УкрІНТЕІ

Методика розрахована на відпрацювання навичок керування літаком при СМУ

Методика розрахована на відпрацювання навичок керування літаком при складних метеорологічних умовах

ВИПУЩЕННЯ

У даній роботі пропонується кількісний метод оцінки інформативності наукових документів

Пропонується кількісний метод оцінки інформативності наукових документів

Таким чином, експеримент, описаний в даній статті, показав, що більше половини інформації, яка міститься в наукових книгах, не можна виявити через обмежені пошукові можливості каталогів

Експеримент показав, що більше половини інформації, яка міститься в наукових книгах, не можна виявити через обмежені пошукові можливості каталогів

ЗАМІЩЕННЯ + ВИПУЩЕННЯ

Нами будуть розглянуті роль і місце персональних ЕОМ в інформаційно-бібліотечній технології

Розглядається роль і місце персональних ЕОМ в інформаційно-бібліотечній технології

СПОЛУЧАННЯ

Зроблена спроба оцінити творчу активність працівників НДІ. При цьому у якості показника використовувалось відношення числа оригінальних публікацій до сумарного числа оригінальних і повторних публікацій

Зроблена спроба оцінити творчу активність працівників НДІ, у якості показника використовувалось відношення числа оригінальних публікацій до сумарного числа оригінальних і повторних публікацій

Речення, включені в реферат-екстракт

Неправильно

Правильно

ЗАМІЩЕННЯ + ВИПУЩЕННЯ + СПОЛУЧАННЯ

У даній статті автори описують спосіб розкроювання круглого лісу на дошки різанням. Пропонований спосіб розкроювання різанням відрізняється тим, що колода, яка підлягає розкрою, подають на нерухомий ніж зі швидкістю, яка перевищує швидкість розщеплення деревини

Описується спосіб розкроювання круглого лісу на дошки різанням, при якому колода, яка підлягає розкрою, подають на нерухомий ніж зі швидкістю, яка перевищує швидкість розщеплення деревини

V - Записування і оформлення реферату

Записати і оформити реферат відповідно до вимог ГОСТ 7.9-95 "Реферат і анотація. Загальні вимоги" [2].

Література до модуля 7