Основи охорони праці - Атаманчук П.С. - ІV. Технологія і техніка виконання експериментів

Мета роботи: вивчити основні способи та методи захисту від ураження електричним струмом; ознайомитися з конструкцією захисного заземлення, нормативним значенням опору заземлення; виміряти значення опору заземлюючого пристрою на лабораторному стенді.

І. Цільова програма

ІІ. Підготовка до роботи

1. Повторити навчальний матеріал, що стосується проблем електробезпеки, будови заземлення, з' ясування причин, що впливають на рівень електробезпеки в лабораторіях.

2. Діагностика початкового рівня знань:

1 (ПОЗ). Поясніть поняття: електрика, електробезпека, опір, напруга, сила струму.

2 (РО). Опишіть особливості та основні причини електротравма-тизму?

3 (РО). Як в Україні регламентуються норми щодо опору заземлення пристроїв?

4 (ПОЗ). Перерахуйте організаційні та технічні заходи для забезпечення належного режиму електробезпеки в кабінетах та лабораторіях.

5 (ЗЗ). Якими приладами можна виміряти опір заземлення?

ІІІ. Теоретичні відомості

Промислова електрика - це електричний струм, який виробляється промисловими установками та індивідуальними джерелами струму для використання на виробництві та в побуті. Основними параметрами електричного струму є напруга і сила струму.

Електробезпека - це система організаційних і технічних заходів і засобів, які забезпечують захист людей від шкідливого і небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Основні причини нещасних випадків: допуск до роботи непідготов-лених осіб, робота на електроустановках і електроінструментом без заземлення, без перевірки опору ізоляції в мережах споживачів електроструму, без зняття напруги, нерегулярне навчання та переатестація персоналу, який обслуговує електромережі та електроустановки; допуск до роботи осіб без медичного огляду, застосування в приміщеннях з підвищеною небезпекою напруг понад 42 В.

Вплив електричного струму на організм людини. Дія електричного струму на організм людини супроводжується зовнішнім ураженням тканин та органів у вигляді механічних ушкоджень, електричних знаків, електрометалізації шкіри, опіків.

Електричні травми - це ураження тканин і органів внаслідок проходження струму чи впливу променів електродуги на людину. Електротравми умовно поділяють на місцеві травми та електричні удари.

Електричні знаки - плями сірого або блідо-жовтого кольору у вигляді мозолів на поверхні шкіри в місці контакту із струмопровідними елементами. Електричні знаки безболісні і через деякий час зникають.

Електрометалізація шкіри - це просочування поверхні шкіри частинками металу під час його випаровування чи розбризкування під впливом електричного струму. Уражена ділянка має шорстку поверхню, забарвлення якої визначається кольором металу, що потрапив на шкіру.

Електроофтальмія - запалення очей внаслідок дії великого потоку ультрафіолетових променів.

Механічне пошкодження виникає під час різкого мимовільного скорочення м' язів під впливом струму, що проходить через людину. Внаслідок цього рветься шкіра, кровоносні судини, нервова тканина, можливі вивихи суглобів і навіть переломи кісток.

Одним із видів місцевих електротравм є електричні опіки. Вони виникають внаслідок нагрівання тканин тіла людини електричним струмом. Електричні опіки можуть бути поверхневими та внутрішніми. Поверхневі - це ураження шкіри. Внутрішні - ураження внутрішніх органів і тканин тіла.

Електричний удар - це збудження електричним струмом живих тканин у вигляді судорожних скорочень м' язів.

Перша допомога при нещасних випадках від дії електричного струму складається з двох етапів: звільнення потерпілого від дії струму; надання йому першої допомоги. При ураженні електричним струмом потрібно використовувати такі безпечні методи: вимкнути напругу рубильником або вимикачем, забезпечити безпеку шляхом захисного відключення аварійної ділянки або мережі в цілому. Якщо вимикання не може бути виконано досить швидко, необхідно терміново звільнити потерпілого від дії струмоведучих частин, до яких він торкається. При цьому особа, яка надає допомогу, повинна пам' ятати, що не можна доторкатись до потерпілого, бо це небезпечно для життя рятівника. Особі, яка надає допомогу, потрібно також стежити за тим, щоб не доторкатись до струмоведучої частини і не опинитися під напругою.

Для звільнення потерпілого від струмоведучих частин дроту напругою до 1000 В користуються сухою палицею, дошкою або іншим сухим діелектричним предметом. Відтягувати потерпілого від струмо-ведучих частин можна і за одяг, якщо він сухий, уникаючи при цьому доторкання до оточуючих металевих предметів та відкритих частин тіла потерпілого.

Під час звільнення потерпілого від струмоведучих частин, що перебувають під напругою вище 1000 В, необхідно вдягнути діелектричні рукавиці, взути гумові чоботи і діяти штангою або ізолюючими обценьками. При доторканні струмопровідної частини до землі слід діяти за правилами крокової напруги. У випадку звільнення потерпілого від дії електричного струму бажано, при можливості, діяти однією рукою.

Після звільнення від струмоведучих частин потерпілого треба винести з небезпечної зони і надати долікарську допомогу. Якщо потерпілий почуває себе задовільно, йому все рівно не можна дозволяти підніматись.

Захист людини від шкідливого впливу електричного струму. Для забезпечення електробезпеки використовуються окремо або в поєднанні один з одним такі технічні способи та засоби: захисне заземлення; малу напругу; захисне відімкнення; ізолювання провідників із струмом; запобіжні пристрої.

Металеві не струмоведучі частини електрообладнання і електроустановок при порушенні ізоляції між ними і їхніми струмоведучими частинами можуть опинитись під напругою. У таких аварійних умовах дотик до не струмоведучих частин установок рівнозначний дотику до струмоведучих частин. Усунення небезпеки ураження електричним струмом при такому переході напруги на не струмоведучі частини електроустановок у мережах з ізольованим нейтральним провідником здійснюється за допомогою захисного заземлення (рис. 5.1).

Захисне заземлення - це навмисне електричне з'єднання з землею металевих струмопровідних частин, що можуть опинитися під напругою. Воно захищає людину за рахунок малого опору (максимальне значення опору заземлення 4 Ом). В якості провідників для заземлення можуть бути використані металеві стальні труби, стальні оболонки кабелів, круглі провідники діаметром не менше 5 мм, голі мідні і алюмінієві провідники перерізом 6 мм2, кутова сталь, арматура та ін.

Опір захисного заземлення для установок в закладах освіти і культури які працюють під напругою до 1000В має становити не більше

4 Ом.

Вертикальні заземлювачі (довжиною 2,5-3 м) забивають в землю, приварюють до них металевий провідник (стальну катанку) діаметром не менше 6 мм2, другий кінець якого заводять по стіні, а далі через вікно у приміщення, в якому встановлені прилади, що потребують заземлення.

Корпуси приладів, що потребують заземлення, приєднують за допомогою гнучких провідників до заземляючого контуру. Здебільшого на корпусах приладів місце заземлення позначають буквою З або спеціальним значком Кожний прилад до контуру має приєднуватись за допомогою окремого провідника. Захисне заземлення необхідно періодично переглядати і ремонтувати.

Захисне відімкнення - захист швидкої дії, що забезпечує автоматичне відімкнення електроустановки під час виникнення в ній небезпеки ураження людини струмом.

Для захисту від дотику до частин, що знаходяться під напругою, використовується ізоляція. Для захисту від дотику до частин, що знаходяться під напругою, використовується також подвійна ізоляція - електрична ізоляція, що складається з робочої та додаткової ізоляції. Робоча ізоляція - ізоляція струмоведучих частин електроустановки. Додаткова ізоляція здійснюється виготовленням корпусу з ізоляційного матеріалу.

Часто використовується звукова та світлова сигналізація, надписи, плакати, що попереджують про небезпеку.

Блокування застосовується в електроустановках напругою вище 220 В, Блокування забезпечує зняття напруги із струмоведучої частини і електроустановки під час проникнення до них без зняття напруги.

Запобіжні написи, плакати та пристрої призначені щоб привернути увагу працюючих до безпосередньої небезпеки, наказу й дозволу певних дій з метою забезпечення безпеки, а також одержання необхідної інформації. Запобіжні написи, плакати поділяються на: попереджуючі, забороняючі, дозволяючі, нагадуючі.

Попереджуючі знаки призначені для попередження працюючих про підвищену небезпеку. Вивішують такі знаки у вигляді плакатів, на захисних засобах, на переносних щитах. Зміст надписів: "Стій - висока напруга", "Не залазь - вб'є".

Забороняючі знаки використовують для заборони певних дій. Зміст надписів - "Не включати - працюють люди". Вивішують їх на рубильниках, ключах управління.

Наказуючі знаки служать для дозволу певних дій працюючих тільки під час виконання конкретних вимог безпеки праці (наприклад, обов' язкове застосування спеціальних засобів індивідуального захисту працюючих, вжиття заходів щодо забезпечення безпеки праці), вимог пожежної безпеки і для показу евакуаційних шляхів.

Показуючі знаки призначені для показу місцезнаходження різних об'єктів і пристроїв, пунктів медичної допомоги, складів, майстерень, вогнегасників тощо.

ІV. Технологія і техніка виконання експериментів

1. Ознайомитись з основними положеннями електробезпеки.

2. Вивчити основні причини електротравматизму та методи його профілактики.

3. Ознайомитись з механізмом впливу струму на організм та видами електротравм.

4. Розглянути порядок та способи надання допомоги людині, яка потрапила під дію електричного струму.

5. Розглянути основні групи запобіжних написів (знаків безпеки). Замалювати їх зразки.

6. Дослідити технічні способи та засоби забезпечення електробезпеки (заземлення, ізолювання, захисне відімкнення, блокування).

7. Ознайомтесь з правилами проведення вимірювань за допомогою омметра (рис. 5.3).

8. Виміряти на стенді (рис. 5.4) опір захисного заземлення методом безпосереднього вимірювання опору заземлення омметром. Результати записати та зробити висновки.

Проведення вимірювань за допомогою омметра

а) Встановити коректором стрілку на нуль;

б) Натиснути кнопку і регулятором "Установка да" встановити стрілку на позначку "да";

в) Один щуп приєднати до вертикального заземлювача заземлення, опір якого перевіряється (позначений білим кольором), а другий щуп приєднати до контрольного заземлювача (позначений коричневим кольором);

в) Натиснути кнопку і провести відлік опору в Омах. 9. За вказівкою викладача замалювати систему знаків безпеки, які передбачені для захисту людини від враження електричним струмом.

Висновок:_