Історія України - Гарін В.Б - Захоплення України Німеччиною та її союзниками

Тим часом на території України продовжувалися активні бойові дії. У перші дні серпня 1941 р. почалася героїчна оборона Одеси, на яку наступали 18 румунських дивізій. Упродовж 73 днів захисники міста успішно відбивали один штурм за іншим. І лише 16 жовтня, коли до Одеси підійшли німецькі дивізії, радянські війська залишили місто і відійшли до Криму.

Продовжуючи наступальні операції, частини вермахту оточили у районі Умані 6-ту і 12-ту радянські армії. Після запеклого опору і великих втрат ці армії були вимушені скласти зброю. 18 серпня німці вийшли до Дніпра в районі Запоріжжя, а 25 серпня ними був узятий один із найбільших промислових центрів України - Дніпропетровськ. 10 вересня німецькі війська вступили до древнього Чернігова.

Проте головною метою німецької групи "Південь" в Україні був Київ. Гітлер вирішив організувати широкомасштабне оточення радянських військ, які обороняли українську столицю. З цією метою він наказав зняти з напряму головного удару (на Москву) і перекинути до України німецьку польову армію і танкову групу. Німецькі генерали були проти ослаблення групи армій "Центр", яка наступала на Москву, але Гітлер настояв на своєму. Виникла реальна загроза грандіозного оточення радянських військ, але Сталін вимагав утримувати Київ за будь-яку ціну. Наслідки цього рішення були трагічними. 15 вересня німецькі танкові клини з'єдналися в районі міста Лохвиця, замкнувши тим самим кільце оточення. По-слідував наказ залишити Київ і відступити, але було вже надто пізно. 19 вересня 1941 р. передові частини вермахту вступили до залишеного радянськими військами Києва. У результаті оточення на схід від Києва до німецького полону потрапило 660 тис. солдатів і командирів Червоної армії. Командувач фронтом генерал-полковник Кирпонос застрелився.

Наприкінці вересня 1941 р. німецькі війська зайняли майже всю територію Донбасу. 25 жовтня, після важких боїв, фашисти вдерлися до Харкова. Одночасно частини вермахту вступили до Криму і 30 жовтня почали блокаду Севастополя. До 16 листопада вся територія Кримського півострова, за винятком Севастополя, який героїчно оборонявся, була в руках противника. Таким чином, на початок зими 1941 р. практично вся територія України опинилася окупованою військами Німеччини та її союзників.

У листопаді-грудні 1941 р. сталася велика битва німецьких і радянських військ біля стін Москви. Тут вермахт зазнав свої першої поразки в другій світовій війні і був відкинутий назад на 100 - 250 км. Це означало зрив німецького плану "блискавичної війни" ("бліцкрігу") і перехід до затяжної війни. Німеччина до подібної військових дій була абсолютно не готова, та і ресурси країни об'єктивно не дозволяли вести таку війну. Практично поразка під Москвою зумовила і поразку Німеччини у другій світовій війні.

Успіхи радянських військ мали місце й в Україні. У січні 1942 р. силами двох радянських фронтів були звільнені Харків і частина території Донбасу. Тут утворився Барвенківський виступ, на який радянське командування покладало великі надії в майбутньому. Одночасно в результаті десантної операції радянських військ вдалося створити плацдарм у Криму із центрому місті Керч.

Проте, навесні 1942 р. вермахт завдав у відповідь удару. У середині травня був ліквідований Барвенківський виступ, при цьому до німецького полону потрапило близько 240 тис. радянських солдатів. 19 травня німці вибили частини Червоної армії з Кримського плацдарму і знову оволоділи Керчю. Одночасно німецькі війська вдруге вступили до Харкова. На початку липня 1942 р. після героїчної 250-денної оборони гітлерівці взяли Севастополь. 22 серпня 1942 р. радянські війська залишили місто Свердловськ у Луганській області - останній населений пункт в Україні. Таким чином вся без виключення територія України була окупована фашистами.